Мінфін ФРН заморозив видатки держбюджету. Що це означає?

Про шатдаун у США, коли вимушено зупиняється робота федерального уряду, багато хто чув. Тепер щось подібне сталося у Німеччині: міністерство фінансів ФРН розпорядилося заморозити майже всі ще не здійснені бюджетні асигнування. Винятки становлять лише витрати на підтримку працездатності конституційних органів влади - Бундестагу, Бундесрату, відомства федерального президента та Конституційного суду Німеччини. А ось відомству федерального канцлера гроші поки що не надходять.

Конституційний суд "покарав" уряд Німеччини

Причиною такого неординарного для Німеччини заходу стало рішення Конституційного суду ФРН, ухвалене ще в середу минулого тижня. Того дня, 15 листопада, судді в Карлсруе дійшли висновку, що федеральний уряд не мав права спрямувати на інші цілі незатребувані кредити у розмірі 60 мільярдів євро зі спеціального додаткового фонду, створеного владою країни у 2021 році для ліквідації наслідків пандемії коронавірусу.

Сам фонд вдалося створити тільки тому, що пандемією було виправдано оголошення в тому році надзвичайного фінансового стану в Німеччині, що дозволило обійти закладене в Основний закон так зване "боргове гальмо" (Schuldenbremse), покликане запобігати виникненню надзвичайної державної заборгованості.

Повторити такий маневр можна було б лише у тому випадку, якщо постфактум оголосити надзвичайною і ситуацію протягом усього поточного року.

Чи витримає "боргове гальмо"?

Спочатку - одразу після рішення Конституційного суду - мінфін ФРН заморозив лише витрати з кліматичного та трансформаційного фонду, до якого спочатку і було перекачано 60 мільярдів євро (точніше, опція на кредити на таку суму) з антиковідного додаткового бюджету 2021 року. Але цього заходу виявилося недостатньо.

Вранці у вівторок, 21 листопада, стало відомо, що практично всім німецьким міністерствам та відомствам заборонено брати на себе нові фінансові зобов'язання. Наприклад, укладати договори на реалізацію будь-яких майбутніх проєктів. Обслуговувати допускаються лише поточні, заздалегідь затверджені витрати. Тож, на відміну від США, німецьким держслужбовцям все-таки не треба йти в неоплачувані відпустки, і витрачати кошти, передбачені на поточний рік, теж можна.

Незважаючи на заборону на майбутні асигнування, поточних державних видатків рішення мінфіну не стосується, пояснив Кевін Кюнерт (Kevin Kühnert), генеральний секретар Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), що входить разом із Зеленими та лібералами із ВДП до урядової коаліції. Але саме "боргове гальмо" для Кюнерта не догма. Якби СДПН правила сама, дав зрозуміти її генсек, то варіант із оголошенням надзвичайної фінансової ситуації у 2023 році був би цілком реальним.

Голова парламентської фракції соціал-демократів Рольф Мютценіх (Rolf Mützenich) також пропонує в черговий раз відключити "боргове гальмо": "На мій погляд, нам без цього не обійтися, доведеться і на 2024 рік зробити виняток, а може, і на довше" . За його словами, завдання, які стоять перед Німеччиною, чи то у сфері захисту клімату, чи індустріальної трансформації, чи у зовнішній політиці, настільки великі, що за рік із ними не впоратися.

Таким, що не відповідає вимогам часу і "недостатньо інтелігентним" називає "боргове гальмо" і віцеканцлер, міністр економіки Роберт Габек (Robert Habeck), який представляє Зелених. На думку міністра, цей інструмент занадто "статичний" і не дозволяє проводити різницю між поточними витратами та інвестиціями в майбутнє, які почнуть окупатися лише через багато років.

До того ж, додає Габек, "боргове гальмо" створювалося в той час, коли "у нас завжди був дешевий газ із Росії, Китай був нашим верстатом або ринком збуту, а американці - надійними, вірними друзями, які знімали з нас військовий тягар".

Що вважати надзвичайною ситуацією?

Включене у 2009 році до Основного закону ФРН "боргове гальмо" і справді суттєво обмежує уряду поле для маневру, його можливості залазити в борги, розплачуватися за які доведеться наступним поколінням німців. Вимикати це "гальмо" допускається лише в надзвичайних ситуаціях - у разі природних катастроф, пандемії або, наприклад, енергетичної кризи, що виникла через війну Росії проти України.

Ліберали зі Вільної демократичної партії (ВДП), що входять до німецького уряду, як і їхній представник на чолі мінфіну Крістіан Лінднер (Christian Lindner), також вважають "боргове гальмо" важливим конституційним досягненням, наполягають на його дотриманні. Обережне поводження з державною скарбницею - одна з центральних передвиборчих обіцянок ВДП.

Ось і цього разу ліберали виступають проти того, щоб знову відпустити "боргове гальмо", а необхідні бюджету кошти пропонують знайти за рахунок скорочення його соціальних статей.

Читайте також: 

ФРН забракло грошей на соцдопомогу. Усе через українців?

Якщо грошей мало, треба скорочувати витрати чи підвищувати доходи

Насилу зверстаний бюджет ФРН на 2024 рік у розмірі 445,7 мільярда євро опинився під питанням. Не зрозуміло, чи зможуть енергоємні підприємства отримувати обіцяні держдотації, чи знайдуться гроші на заплановане підвищення соціальної допомоги (Bürgergeld) на 12 відсотків або на модернізацію залізничної інфраструктури, що давно назріла. Не виключено, що проблеми можуть виникнути і з оплатою обіцяних Україні додаткових постачань озброєнь.

Читайте також: Чи позбавлять українських біженців у ФРН "грошей для громадян"?

У експертів із цього приводу різні думки. Так, Ганно Кубе (Hanno Kube) з університету в Гайдельберзі, якого запросили на слухання до бюджетного комітету Бундестагу опозиційні консерватори, вважає, що рішення Конституційного суду Німеччини змушує заново переглянути структуру та обсяг законопроєктів про бюджет на 2024 рік, і за лічені тижні це зробити неможливо.

Соціал-демократи запросили дати свій висновок іншого експерта. Єнс Зюдекум (Jens Südekum) з університету в Дюссельдорфі, навпаки, вважає, що основні позиції бюджету наступного року затверджувати вже можна. Кошторис видатків із кліматичного та трансформаційного фонду, щоправда, недійсний, зазначає він, але інші статті бюджету це безпосередньо не заторкнуло.

Зрозуміло, що з нестачі грошей у скарбниці треба або скорочувати витрати, або підвищувати доходи. Ліберали, як і опозиційні консерватори, борються за перший варіант і вказують на те, що і без 60 мільярдів євро кліматичний і трансформаційний фонд зможе обійтися, хоча під загрозою і опиняться деякі інвестиційні проєкти, зокрема багатомільярдна дотація концерну Intel, який збирається будувати фабрику чіпів під Магдебургом на сході Німеччини. Гасло ВДП: витрачати можна лише те, що заробив.

Але партнери ВДП по коаліції - соціал-демократи та Зелені - борються за другий варіант. З їхніх лав дедалі наполегливіше лунають вимоги підвищити податки для над- і просто багатих, на спадщину, на предмети розкошу і, зокрема, знову підвищити до 19 відсотків ставку ПДВ для закладів громадського харчування, знижену під час пандемії до семи відсотків. Або - в черговий раз відімкнути "боргове гальмо".