1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Західні системи ППО для України

Дмитро Каневський
11 жовтня 2022 р.

Десятки загиблих і поранених - кадри страшних руйнувань після брутальних російських ракетних атак по українських містах пожвавили на Заході розмови про посилення протиповітряної оборони України.

https://p.dw.com/p/4I2Wz
Київ після російського ракетного обстрілу, 10 жовтня 2022 року
Київ після російського ракетного обстрілу, 10 жовтня 2022 рокуФото: Efrem Lukatsky/AP Photo/picture alliance

Щонайменше 19 загиблих, 105 поранених, масштабні збитки, обсяги, яких ще не пораховано, та пошкодження більше десятка інфраструктурних об'єктів, що призвело до знеструмлення у сотнях населених пунктів - такими є попередні наслідки масованих ракетних обстрілів України Росією 10 жовтня.

З часу повномасштабного вторгнення в Україну у лютому Росія не вперше вдається до обстрілів критичних об'єктів життєзабезпечення, однак уперше ці удари призвели до настільки масштабних знеструмлень та перебоїв у роботі національної інфраструктури.

Саме тому президент України Володимир Зеленський у розмові з президентом США Джо Байденом акцентував увагу на необхідності зміцнення української протиповітряної оборони. Глава Білого дому пообіцяв надати Києву "передові системи ППО", не уточнивши, про які саме системи йдеться.

Водночас міністерка оборони ФРН Крістін Ламбрехт (Christine Lambrecht) запевнила, що Києву вже "найближчими днями" буде переданий перший із загалом чотирьох обіцяних сучасних німецьких комплексів ППО IRIS-T. За словами Ламбрехт, останні обстріли Києва та інших міст продемонстрували, наскільки важливо швидко надати Україні системи протиповітряної оборони. "Російські атаки із застосуванням ракет та безпілотників тероризують, зокрема, цивільне населення. Ось чому зараз ми надаємо підтримку, зокрема, засобами ППО", - пояснила очільниця оборонного відомства ФРН.

Крістін Ламбрехт під час візиту в Литву, 8 жовтня 2022 року
Крістін Ламбрехт під час візиту в Литву, 8 жовтня 2022 рокуФото: Mindaugas Kulbis/AP Photo/picture alliance

В німецькій урядовій коаліції після приголомшливих кадрів наслідків російських обстрілів лунають заклики посилити військову допомогу Україні. Зокрема, із таким закликом виступила голова комітету Бундестагу з питань оборони, представниця лібералів Марі-Аґнес Штрак-Ціммерман (Marie-Agnes Strack-Zimmermann). "Мусимо робити ще більше", - вторить їй голова парламентського комітету у справах ЄС, депутат від Зелених Антон Гофрайтер (Anton Hofreiter). І такі заклики лунають не лише у Берліні. Тож, на що може розраховувати тепер Україна?

Читайте також: Міжнародна преса про ракетний терор РФ в Україні: Логіка боягуза, який не може перемогти

Більше уваги протиповітряній обороні

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив, що російські війська у понеділок випустили по Україні 83 ракети, понад 40 з яких знешкодили сили протиповітряної оборони. За даними Генштабу ЗСУ, Росія застосувала для обстрілів різні види ракет: крилаті ракети повітряного, морського та наземного базування, балістичні ракети, зенітні керовані ракети, а також і розвідувальні та ударні безпілотники типу "Shahed-136" іранського виробництва.

Такий "балістичний букет", на думку аналітиків, ставить українську армію перед серйозним та багаторівневим викликом. Втім, майор армії США у запасі і дослідник війни у міських умовах з нью-йоркського Madison Policy Forum Джон Спенсер впевнений, що у разі отримання відповідних сучасних систем ППО українська армія здатна гідно з ним впоратися. "Українці раз по раз доводили, що якщо ви даєте їм правильні інструменти для захисту, вони це зроблять. Сподіваюся, тепер це зрушить з мертвої точки", - цитує експерта The Hill.

Харків'яни ховаються у підземному переході від російських ракетних ударів, 10 жовтня 2022 року
Харків'яни ховаються у підземному переході від російських ракетних ударів, 10 жовтня 2022 рокуФото: Francisco Seco/AP/picture alliance

Колишній верховний головнокомандувач ОЗС НАТО у Європі (1993-97), генерал армії США у запасі Джордж Джоулвен теж наголошує на тому, що при плануванні військової допомоги Україні Захід має тепер набагато краще продумати варіанти протиповітряної оборони. "Необхідно повітряне прикриття, як-то (ізраїльська система - Ред.) "Залізний купол" або інший спосіб, що дозволив би перехопити ініціативу у росіян. Ми вже довго про це говоримо, але їм (українцям - Ред.) потрібен спосіб захисту як від повітряних, так і від артилерійських ударів, у чому сильна російська армія", - сказав він в ефірі телеканалу CNN.

Читайте також: Відповідь на ракети РФ: як українці згуртувалися ще більше

Які системи потрібні Україні?

Українські та західні військові та експерти вже не один місяць сперечаються про те, які саме системи ППО стали б найбільш ефективними у відбитті російських ударів, враховуючи технологічну та іншу специфіку російської війни проти України. Думки різняться. Наприклад, деякі оглядачі впевнені, що той же ізраїльський "Залізний купол", який демонструє близьку до 90-відсоткової ефективність у збитті смертоносних, але відносно примітивних ракет палестинських бойовиків, навряд чи зміг би так само оптимально захистити українське небо від складніших російських ракет, ефективно прикриваючи набагато більшу територію. "Так само, як було важко зупинити запуск Саддамом (Хусейном - Ред.) СКАДів, і, попри те, що ми хочемо допомогти Україні, важко повністю протидіяти всім воєнним злочинам Путіна, які, на жаль, включають ракетні удари по цивільних цілях", - коментує американський генерал-лейтенант у запасі Марк Хертлінг.

Все ж, у ЗМІ та експертних колах крім згаданої вже німецької IRIS-T найбільш перспективними у протистоянні російській ракетній та повітряній загрозі називають американські системи C-RAM, що захищають бази США на Близькому сході, франко-італійський комплекс ASTER 30-SAMP/T та американсько-норвезьку розробку - системи NASAMS. Раніше газета Le Monde повідомляла про інтерес Києва до ASTER 30-SAMP/T. Однак обмежена кількість цих батарей на балансі французької армії утруднювала переговори про їхнє постачання Парижем Україні.

На цю мить набагато більше конкретики у питанні постачання Україні систем NASAMS. У вересні у міноборони США повідомили, що перші два комплекси NASAMS передадуть вже протягом наступних двох місяців. В Офісі президента України невдовзі підтвердили, що очікують надходження цих систем. "Це дає Україні шанс створення протиповітряних "парасольок" над ключовими цілями, як-от мости, заводи, летовища, та запобігання ударам по них російською авіацією та крилатими ракетами", - сказав у розмові з DW у вересні лондонський військовий оглядач Тім Ріплі. Хоча Україна і має у своєму розпорядженні радянські системи ППО (передусім С-300, в тому числі передані Словаччиною - Ред.), розгортання NASAMS, за словами Ріплі, дозволило б українцям "залатати багато дірок" у протиповітряній обороні. На початку бойових дій Україна, за оцінками, мала близько 40 комплексів ППО. Та за майже вісім місяців бойових дій деякі з них вже "вибули з гри", тоді як рівень загроз лише зростає.

Газета The Washington Post повідомляє, що військова допомога Україні системами ППО може стати темою обговорення вже наступними днями у Брюсселі як за участю міністрів оборони країн НАТО, так і у ширшому колі, так званому "форматі Рамштайн" - групі з координації військової допомоги Україні, яка налічує майже пів сотні країн. У свою чергу The New York Times, наводячи думку оглядачів, пише, що масовані російські обстріли вірогідно підштовхнуть Захід надати Києву більше систем ППО. Досі, за наявними даними, на Заході їх обіцяли поставити загалом дванадцять, у тому числі чотири німецькі комплекси.