1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Нафтогаз" та уряд ніяк не поділять українську ГТС

Олександр Голубов
22 лютого 2018 р.

Уряд України хоче передати газотранспортну систему новому оператору разом із проблемними активами. У "Нафтогазі" переконані: це лише відштовхне від Києва іноземних партнерів та зіграє на руку Москві.

https://p.dw.com/p/2t8vO
"Нафтогаз" не погоджуєьться з актуальним планом уряду про відокремлення ГТС України
Українська газотранспортна система стала предметом суперечки між "Нафтогазом" та урядомФото: AFP/Getty Images/Y. Dyachsyshyn

Іще 2015 року український уряд розпочав реформу "Нафтогазу України", аби виконати вимоги Третього енергетичного пакета Європейського енергетичного співтовариства. Ця реформа передбачає розмежування функцій видобутку, транспортування і поставок палива кінцевим споживачам. Але лише тиждень тому Україна вийшла на фінішну пряму у цьому питанні. На засіданні уряду 14 лютого, як повідомили в прес-службі Кабміну, було ухвалено документ, який визначає передачу активів української газотранспортної системи, що належали підконтрольному "Нафтогазу" публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз", новому оператору ГТС - "Магістральні газопроводи України" (МГУ).

Від "Нафтогазу" хочуть відділити ГТС
Від "Нафтогазу" хочуть відділити газогін - разом із проблемними газосховищамиФото: DW/Ganna Biednova

Згідно з повідомленням прес-служби, постанова "Деякі питання діяльності на ринку природного газу" визначає чіткі терміни відокремлення від "Нафтогазу" функції транспортування і зберігання газу. "Це останнє із зобов'язань уряду, яке дає можливість уже забезпечити реальні справи щодо проведення анбандлінгу (розділення за видами діяльності. - Ред.) та відділення транспорту від НАК ("Нафтогаз України". - Ред.) і передачі цієї функції "Магістральним газопроводам", - прокоментував віце-прем'єр Володимир Кістіон ухвалення урядом цього документа.

Уряд чекає на Стокгольмський арбітраж

Цитуючи текст проекту урядової постанови, українські ЗМІ зазначали: управляти майном на балансі "Укртрансгазу" буде міненерговугілля. Передачі підлягають, зокрема, магістральні газопроводи, компресорні станції, газорозподільні та газовимірювальні станції. Не омине ця доля й підземні сховища газу (ПСГ), майно сервісних підрозділів, автотранспорт, спеціалізований транспорт та інше майно, необхідне для ефективної роботи МГУ, зазначається в документі. "Нафтогаз" та "Укртрансгаз" матимуть передати міністерству все майно протягом 20 днів після набуття чинності рішенням Стокгольмського арбітражу щодо транзитного контракту між "Нафтогазом" та "Газпромом". Це має статися до кінця лютого, тобто вже найближчими днями. І вже після цього міністерство надасть майно у господарське відання нового оператора.

"Північний потік-2" може опинитися у виграші від нинішнього плану зміни структури
У "Нафтогазі" побоюються: нинішній план зміни господаря ГТС відлякає іноземних інвесторів і зіграє на руку "Північному потоку-2"Фото: picture alliance/dpa/S. Sauer

Утім, керівництво "Нафтогазу", яке до цього активно висловлювалось за найшвидше відокремлення ГТС з власної структури, останнім часом почало активно критикувати плани Камбіну. Ще 17 січня голова компанії Андрій Коболєв заявив, що рішення передати новоствореному оператору разом із газопроводами також і підземні сховища газу та так звані непрофільні активи може відштовхнути іноземних партнерів від співробітництва із Україною у питанні управління газотранспортною системою. Менеджер "Нафтогазу" запевнив, що його переговори із зацікавленими іноземними компаніями свідчать: у разі ухвалення такого рішення ці компанії втратять інтерес.

Козир у руки "Північного потоку-2"

На думку Коболєва, залучення європейського партнера до управління українською ГТС збільшить імовірність зберегти транзит російського газу через українську територію після закінчення терміну дії чинного транзитного контракту із "Газпромом" наприкінці 2019 року. Таким чином, каже він, Києву вдасться зберегти і два мільярди доларів доходів від транзиту щорічно. Саме тому він наголошує на ризику зриву переговорів із іноземними компаніями. "Це буде означати, що в найближчий час ЄС розчарується у спробах стати нашим партнером і ухвалить рішення стати партнером "Північного потоку-2", - заявив Коболєв.

Під час обговорення цього документа на засіданні уряду критичним був також міністр фінансів Олександр Данилюк, який зазначав, що проект постанови містить "деякі ризики для "Нафтогазу" і просив до кінця дня опрацювати цей документ. На спротив ухваленню постанови вказував і віце-прем'єр Кістіон, що написав 14 лютого у власному Facebook про те, що документ намагалися "забракувати" двічі, не зазначивши, хто саме опирався цій ініціативі.

Відділити кукіль від пшениці

За словами виконавчого директора Центру дослідження енергетики Олександра Харченка, проблема дійсно полягає передусім у газосховищах, над якими нависають судові позови від бізнес-груп, пов'язаних із Ігорем Коломойським та Дмитром Фірташем, загальною сумою у близько 14,5 мільярда кубометрів газу. Аби уникнути цієї проблеми, ще попереднім урядом планувалося створити два публічні акціонерні товариства: "Магістральні газопроводи України" і "Підземні газові сховища України", аби зберегти привабливість газотранспортної системи для іноземних партнерів та відсікти від неї потенційно "токсичні" активи, пов'язані із газосховищами, розповідає Харченко. "Але ці плани були забуті", - додає експерт.

Директор спеціальних проектів київського Центру "Псіхея" Геннадій Рябцев обережніший у своїх оцінках - за його словами, у суперечці йдеться про майбутній контроль за найприбутковішими активами, тому назвати тих, на чиєму боці правда, вкрай важко.

Зникла постанова

Попри тиждень, що пройшов від дня ухвалення постанови "Деякі питання діяльності на ринку природного газу", її текст досі не опублікований на сайті уряду. Опитані DW експерти не виключають, що зволікання із публікацією документа може свідчити про продовження боротьби за майбутнє майна "Укртрансгазу". Утім, навіть якщо текст постанови у підсумку не відрізнятиметься від раніше опублікованого ЗМІ проекту документа, цього також буде замало для ухвалення остаточних рішень, попереджає Рябцев. "Досі немає поіменного переліку активів, невідомі нюанси передачі майна - їх знає кількість людей, яку можна перелічити на пальцях однієї руки", - пояснює експерт. Із цією точкою зору погоджується і Харченко, який сподівається, що уряд все ж внесе корективи у власну позицію.

У прес-службі віце-прем'єра Володимира Кістіона DW запевнили, що постанова зараз готується до друку, а зволікання із публікацію та відсутність новини про ухвалення документу можуть бути пов'язаними із "технічними моментами" через те, що новий сайт уряду почав працювати лише нещодавно. Щоправда, на сайті уряду на момент написання цієї статті можна було знайти щонайменше 18 інших урядових постанов, датованих 14 лютого, публікації яких технічні проблеми, вочевидь, не завадили.

Чи вигідно Україні знову купувати російський газ? (14.02.2018)

Пропустити розділ Більше за темою