Аудит НАБУ на гальмах

У опублікованому в середу, 19 грудня, звіті щодо виконання вимог безвізового режиму Єврокомісія знову нагадала Україні про необхідність вжити невідкладних заходів у боротьбі з корупцією. У документі зазначається, що Київ має виконати рекомендації минулорічного звіту, які так і не були реалізовані. Серед низки претензій Брюсселя згадуються й питання ефективності та незалежності антикорупційних органів. Зокрема, в документі висловлюється "занепокоєння через політично обумовлене призначення аудиторів" Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

Лунає критика і в зв'язку з тим, що досі не проведений аудит НАБУ. У розмові з DW голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін нагадує, що на проведенні аудиту НАБУ, який би відповідав міжнародним стандартам, наполягають і в Міжнародному валютному фонді (МВФ). Там очікують, що перевірку бюро буде завершено до липня наступного року. Та, попри тиск Заходу та той факт, що детективи НАБУ розпочали свою роботу ще у жовтні 2015 року, експерти мають сумнів у тому, що ця вимога Єврокомісії і МВФ буде виконана.

Мінус один

Першою причиною такої ситуації співрозмовники DW згадують рішення призначеного президентом Петром Порошенком на посаду аудитора НАБУ Павла Жебрівського залишити своє крісло. Про це останній оголосив у день публікації Єврокомісією свого звіту. З моменту призначення Жебрівського минуло лише п'ять місяців, але йому було цього достатньо, аби впевнитися в  неможливості виконувати свою роботу. "Для початку роботи аудиторів, необхідно прийняти ряд документів, положень, затвердити процедури та визначити бюджет процесу. Верховна Рада України це ігнорує", - пояснив Жебрівський причини демаршу в своєму пості у Facebook та додав, що він "поновлює свою участь у політичному процесі".

У звільненні екс-аудитора певний позитив вбачає голова ради директорів Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин. За його словами, на відміну від двох інших членів комітету аудиторів, призначених за квотою парламенту і уряду, Жебрівський не мав необхідного досвіду. Через це Юрчишин та його колеги з інших громадських організації протестували проти цієї кандидатури від президента, побоюючись політичного впливу на процес аудиту з боку Порошенка. "В певному сенсі це є добре, бо тепер з'явився шанс призначити людину з досвідом. Бажано закордонним, адже в Україні просто немає культури аудиту правоохоронних органів", - розмірковує Юрчишин. Поганою стороною цієї події він називає той факт, що через відсутність кворуму аудиторів знову буде відкладено оприлюднення аудиту.

Брак підтримки

Найвірогіднішою причиною рішення Жебрівського головний експерт Антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ (РПР) Олександр Лємєнов називає політичний розрахунок. На тлі браку ресурсів, які мають аудитори, та політичного тиску їх можуть зробити "цапами відбувайлами" як в разі подальшого запізнення з аудитом, так і в разі, якщо його висновки будуть когось не влаштовувати, пояснює експерт. "Вони, думаю, розуміють усю складність ситуації з точки зору політичних ризиків, а Жебрівський як досвідчений політик просто вирішив діяти на випередження", - впевнений Лємєнов. 

Та, попри скепсис щодо Жебрівського, експерти зауважують: пояснюючи причини відставки, він певним чином мав рацію. "Його навіть можна похвалити за принциповість. Він із самого початку казав, що піде, якщо не будуть врахуванні ті пропозицій, які підготували він та його колеги", - відзначає Шабунін.

Йдеться про створення та фінансове забезпечення так званого секретаріату комітету аудиторів, який би дозволив останнім фізично впоратися з обсягом роботи, завеликим для трьох спеціалістів, що працюють на волонтерських основах, пояснює Юрчишин. "Аби виправити ситуацію, комітет аудиторів підготував низку пропозицій, які до Верховної Ради планували подати через адміністрацію президента. Але там з серпня так і не здійснили жодного руху в цьому напрямку", - додає експерт.

Передвиборча пауза

Юрчишин упевнений, навіть якщо Порошенко і зможе оперативно призначити наступника Жебрівському за власною квотою, відсутність необхідного інструментарію та брак підтримки з боку адміністрації президента і Верховної Ради гальмуватиме проведення аудиту. "Попри те, що напрацювання комітету аудиторів є суто технологічними і дозволили б фінансувати аудит з бюджету та матеріально-технічної допомоги Заходу, у парламенті напередодні виборів взагалі немає бажання голосувати за щось, пов'язане з антикорупційною тематикою", - зазначає Юрчишин.

Враховуючи, що непроведення аудиту не є прямою загрозою для роботи НАБУ, Шабунін упевнений, що з боку західних донорів Києва це питання не буде викликати великого занепокоєння, хоч його і не зніматимуть з порядку денного. "Сам аудит свого часу міг стати важелем політичного тиску на бюро, тому до нього була прикута така увага партнерів України, але зараз влада намагається перешкоджати детективам за допомогою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та правок до законодавства", - розповідає експерт. У ситуації, коли ані політики, ані донори вже не вбачають в аудиті інструменту чи загрози, його, схоже, поставлять на паузу до кінця передвиборних перегонів, прогнозує Шабунін.