1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Що майбутня єврокомісарка думає про "Північний потік-2"

Юрій Шейко
4 жовтня 2019 р.

Комітет Європарламенту провів тригодинні слухання Кадрі Сімсон, кандидатки на посаду єврокомісарки з енергетики. DW розбиралася у поглядах Сімсон на відносини з Україною, "Північний потік-2" і російський газ.

https://p.dw.com/p/3QhHB
Що Кадрі Сімсон думає про Північний потік-2
Кадрі Сімсон на слуханнях у ЄвропарламентіФото: picture-alliance/AP Photo/V. Mayo

Чого очікувати від нової Єврокомісії? Першими на черзі отримати відповідь на це запитання стоять євродепутати. У четвер, 3 жовтня, вони дізнавалися, яку політику збирається проводити майбутня єврокомісарка з енергетики. Кандидаткою на цю посаду є естонка Кадрі Сімсон. Комітет Європарламенту з питань промисловості, досліджень і енергетики провів тригодинні слухання Сімсон.

Стратегія ухиляння

У своїх відповідях на запитання євродепутатів колишня міністерка енергетики Естонії була обережною і неодноразово ухилялася від запитань, навіть якщо їх ставили по кілька разів. Польський євродепутат від Європейської народної партії (ЄНП) Єжи Бузек пригадав, що цього року дію Газової директиви ЄС (частина Третього енергопакета) поширили на газопроводи з третіх країн, включно з "Північним потоком-2". "Чи готові ви цілком імплементувати зміни до Газової директиви, незважаючи на протести Росії?", - поцікавився Бузек.

Але Сімсон, яка раніше критично висловлювалася щодо "Північного потоку-2", вирішила зосередитися на іншому аспекті запитання польського євродепутата, а саме ролі газу під час перехідного періоду в енергетиці - від викопних джерел до відновлюваних. "Якщо ми говоримо про газ, то в найближчому майбутньому не йтиметься більше про природний газ, а йтиметься дедалі більше про біогаз і водень", - зауважила кандидатка у єврокомісари. Німецький євродепутат від ЄНП Петер Лізе (Peter Liese) попросив Сімсон все ж відповісти на запитання Бузека щодо Росії. Вона знову ухилилася.

Слід зауважити, Сімсон - не єдина кандидатка в майбутню Єврокомісію, яка обрала стратегію максимально загальних і нейтральних відповідей, аби не налаштувати нікого з євродепутатів проти себе. Подібним чином діяла, наприклад, і Ютта Урпілаінен з Фінляндії, яка претендує на посаду єврокомісарки з міжнародних партнерств. Утім, немало євродепутатів були невдоволені ухилянням Сімсон від відповідей на прямі запитання.

Як відомо, профільний комітет Європарламенту не лише проводить слухання кандидатів у Єврокомісію, його згода необхідна для їхнього призначення. Лише затверджені комітетами кандидатури потраплять у остаточний список, який Європарламент затверджуватиме 23 жовтня. Рішення кожного комітету не розголошується. Результати всіх слухань стануть відомими 17 жовтня.

Урсула фон дер Ляєн у Європарламенті
Перш ніж Урсула фон дер Ляєн (на фото) очолить Єврокомісію, всім її підлеглим треба пройти слухання та голосування у ЄвропарламентіФото: Reuters/V. Kessler

Сімсон проти посилення залежності від Росії

Хоча слухання Сімсон зосередилися на тому, як зробити ЄС кліматично нейтральним до 2050 року, все ж прозвучали і конкретні речі, які стосуються енергетичних відносин з Україною та Росією. Ще у своєму вступному слові кандидатка висловила бажання використовувати енергетику з метою стабілізації сусідніх з ЄС країн. Як приклад вона навела одну Україну. Сімсон хотіла би позитивного завершення газових переговорів Україна-ЄС-Росія до кінця цього року.

Відповідаючи на запитання про рішення Суду ЄС щодо газопроводу OPAL, кандидатка заявила: "Дуже важливо, щоб у контексті газу ми серйозно брали до уваги аспект солідарності (...) Говорячи про майбутній уклад ринку газу, це головний стовп, на якому ми повинні засновуватися". Як відомо, суд у Люксембургу скасував дозвіл "Газпрому" використовувати на повну потужність OPAL, який веде від "Північного потоку" територією Німеччини до кордону з Чехією. Мотивував своє рішення Суд ЄС саме міркуваннями солідарності між державами ЄС.

Можливо, найглибше погляди майбутньої єврокомісарки на енергетичну безпеку ЄС відображає така цитата: "Ситуація, коли маршрути (постачання енергоносіїв. - Ред.) будуть більше сконцентровані у Балтійському морі, і коли основний постачальник отримає більшу частку, не відповідає нашій енергетичній політиці", - заявила Сімсон. Очевидно, вона мала на увазі Росію, яка є лідером з постачання газу до ЄС з часткою в його імпорті блакитного палива близько 40 відсотків. А також "Північний потік-2", який прокладають дном Балтійського моря і яким Росія хоче пустити більше газу до ЄС в обхід України.

Нова АЕС на кордоні з ЄС

Литовських євродепутатів на слуханнях дуже цікавило питання Білоруської атомної електростанції (БілАЕС), яку будують під містом Островець. На думку євродепутата від фракції Зелених Броніса Ропе, Білорусь ігнорує результати стрес-тестів ЄС, які продемонстрували проблеми в структурі АЕС. "Яких саме кроків ви, як нова єврокомісарка, плануєте вжити, аби запобігти новій Чорнобильській катастрофі поряд з кордонами ЄС", - запитав Ропе. Як відомо, влітку 2018 року Європейська група регуляторів ядерної безпеки після стрес-тестів опублікувала звіт щодо БелАЕС, де рекомендувала низку заходів з покращення безпеки електростанції.

Сімсон визнавала, що коли йдеться про Білорусь, ЄС лише може наполягати, щоб третя країна брала до уваги результати стрес-тестів. "Що ми можемо зробити з новими АЕС, які будують у третіх країнах? Ми можемо надати допомогу для того, щоб будівництво й експлуатація проводилися за найвищими стандартами безпеки", - зазначила Сімсон. Вона уточнила, що йдеться також і про фінансову допомогу. У той же час вона пообіцяла підтримку Литві у підготовці "до будь-яких можливих надзвичайних ситуацій".

Нагадаємо, генпідрядником БілАЕС, яку будують у Білорусі поряд з кордоном з Литвою, є російський "Атомстройекспорт". Перший її енергоблок планують запустити у 2020 році.

Чи дійсно через домашні сонячні панелі подорожчає електроенергія? Фактчек DW (08.05.2019)

Пропустити розділ Більше за темою