1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Суспільство

Пожежі біля ЧАЕС: наскільки це небезпечно?

15 квітня 2020 р.

Після тривалого мовчання президент Володимир Зеленський заспокоює: пожежі у зоні відчуження навколо Чорнобильської АЕС - під контролем. Схоже, міжнародні партнери йому повірили.

https://p.dw.com/p/3avcW
Лісові пожежі в Чорнобильській зоні. Фото зроблене 10 квітня 2020 року
Лісові пожежі в Чорнобильській зоні. Фото зроблене 10 квітня 2020 рокуФото: Getty Images/AFP/V. Shuvayev

Президент України Володимир Зеленський відреагував на лісові пожежі, які вирують у зоні відчуження навколо Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) з початку квітня. "Загрози для атомної станції, сховища ядерного палива та інших критичних об'єктів немає", - заспокоїв українців Зеленський у своєму відеозверненні, оприлюдненому ввечері у вівторок, 14 квітня. Президент звернувся до народу вже після того, як про загрозливі масштаби пожежі повідомили провідні ЗМІ світу. До боротьби з вогнем залучили близько півтори тисячі рятувальників і більше ста одиниць техніки.

"Ризиків для населення немає"

Мовчання українського уряду, а також президента дивувало багатьох, адже у соцмережах щодня ширилися нові відео пожежі. А фото з космосу диму над зоною навколо ЧАЕС вже не раз показували навіть у прогнозах погоди на німецькому телебаченні. Світ б'є на сполох, українська влада мовчить: ця ситуація у багатьох могла викликати дежавю з подіями 1986 року, коли сталася Чорнобильська трагедія - вибухнув реактор на ЧАЕС.

"Не піддавайтесь паніці. Ми пам'ятаємо уроки 1986 року, і ніхто не буде приховувати від вас правду", - запевнив президент українців у своєму зверненні. Незадовго до цього Державна служба з надзвичайних ситуацій України (ДСНС) прозвітувала: займань на території зони відчуження більше немає. Зрештою, головним помічником вогнеборців виявився сильний дощ, який пішов у ніч на 14 квітня вперше за декілька тижнів.

Тим часом про ситуацію у зоні відчуження вже докладно поінформовані експерти Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ). "Вогонь у зоні відчуження був локалізований 14 квітня, у тому числі завдяки дощу", - підтвердили DW у пресслужбі міжнародної організації.

На цій карті від NASA позначено, як близько пожежа підібралась до ЧАЕС
На цій карті від NASA позначено, як близько пожежа у квітні 2020 року підібралась до ЧАЕСФото: NASA/FIRMS

Починаючи від 8 квітня, Державна інспекція ядерного регулювання України регулярно повідомляла міжнародним партнерам про ситуацію у зоні навколо ЧАЕС і про підвищення радіаційного фону.  "Зміни у рівнях радіації спричинені згоранням сухої трави, яка увібрала у себе радіонукліди із ґрунту, забрудненого внаслідок аварії 1986 року. Дим від цих пожеж може призвести до деякого зростання рівня радіації у повітрі", - зазначили у МАГАТЕ. Посилаючись на дані українських колег, у міжнародній організації назвали наявні рівні радіації такими, які "не становлять ризику для здоров'я населення".

"Ніде  в  Європі  підвищеного  рівня  радіації  не  зафіксовано"

Таку інформацію отримали від української сторони і в Німеччині. У німецькому міністерстві охорони довкілля DW повідомили, що не очікують негативних радіологічних наслідків внаслідок пожеж навколо ЧАЕС. "У Німеччині або деінде в Європі не зафіксовано підвищеного рівня радіації, за винятком безпосередньо прилеглих до пожежі районів", - зазначили в Берліні. За даними міністерства, українська сторона не зверталася по допомогу в боротьбі з пожежею.

"Жодної небезпеки для населення поза зоною відчуження, у тому числі у Києві, немає", - зазначив у розмові з DW директор Інституту клінічної радіології при Національній академії наук Анатолій Чумак. Така оцінка може заспокоїти киян, особливо з огляду на те, що за даними метеорологів, вітер і 15 квітня нестиме рештки диму з тліючих згарищ у Чорнобильській зоні. За даними державного підприємства "Екоцентр", моніторинг у зоні відчуження фіксував останніми днями лише локальні підвищення рівня радіації безпосередньо поблизу окремих осередків вогню. Загалом же рівень радіації в межах 30-кілометрової зони відчуження не перевищує звичних показників. Не зафіксував підвищення рівня радіації на в'їзді до зони і кореспондент DW. 

Ризики для пожежників

Через контрольно-пропускний пункт на в'їзді до зони відчуження щодня проїжджають численні автомобілі з передачами від волонтерів. З особливою вдячністю рятувальники приймають респіратори. "Весь персонал забезпечений згідно з нормами. Але ці норми в умовах задимленості й радіації недостатні, респіраторів надовго не вистачає у диму", - пояснив у розмові з DW секретар громадської ради при Державній агенції з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Максим Вірич.

Без достатнього захисту працювати пожежникам доволі небезпечно. Впродовж останніх днів об'ємна активність стронцію-137 поблизу деяких загорянь у декілька разів перевищувала контрольний рівень, свідчать дані радіаційного моніторингу, який здійснює "Екоцентр".

Найнебезпечніше для пожежників перебування в межах 10-кілометрової зони навколо ЧАЕС
Найнебезпечніше для пожежників перебування в межах 10-кілометрової зони навколо ЧАЕСФото: Getty Images/AFP/V. Shuvayev

"Ми щодня проводимо дозиметричний контроль на предмет радіаційного фону. На даний момент перевищення норм немає", - запевнила у коментарі DW речниця управління ДСНС у Київській області Вікторія Рубан. Інститут клінічної радіології, який очолює Анатолій Чумак, за останні дні обстежив півтори сотні пожежників. "Досі жоден з них не отримав небезпечної дози опромінення", - наголосив Чумак.

Небезпечно близько до ЧАЕС

Особливу небезпеку для пожежників може становити робота у межах 10-кілометрової зони навколо ЧАЕС. 13 квітня вогонь, за даними Державного агентства з управління зоною відчуження, підійшов на відстань до двох кілометрів від енергоблоків ЧАЕС і загрожував низці об'єктів з високим рівнем забруднення, таких як майданчик тимчасового складування технологічних матеріалів.

Читайте також: Чим загрожує пожежа у Чорнобильській зоні

Як засвідчують супутникові знімки NASA, космічної агенції США, пожежа охопила значні території, що межують зі станцією на заході. Безпосередньо поблизу станції, зазначають експерти, 1986 року на ґрунті осіли значні обсяги особливо небезпечних для людей гарячих частинок ядерного палива. Фахівці заспокоюють: за роки після аварії концентрація цих частинок на поверхні ґрунту, певно, знизалася у сотні разів. Крім того, каже Анатолій Чумак, вони вже переважно змішалися з ґрунтом і надто важкі, щоби здійматися під час пожежі і потрапляти в легені людей.

Небезпека і для Києва?

Такий оптимізм, утім, поділяють не всі. Фахівець з екологічної метеорології Іван Ковалець, який брав участь у розробці європейської системи попередження і моніторингу наслідків радіаційних інцидентів Rodos, припускає, що залишки частинок все ще можуть здійматися у повітря і долати значні відстані. Застосувавши математичні моделі, які він вже багато років використовує для наукового аналізу поширення радіації, Ковалець порахував, що за період масштабних пожеж у зоні відчуження над Києвом цілком могли розподілитися гарячі частинки, хоча й, імовірно, у вкрай невеликій кількості. "Це лише гіпотеза, яка ґрунтується на моїх розрахунках, виходячи з даних про гарячі частинки у зоні відчуження, які наводили раніше німецькі вчені.  Як не парадоксально,  але гарячі частинки у зоні ніхто не досліджував вже з 1994 року. І всі лише заспокоюють, що небезпеки немає, "бо так прийнято вважати", - критикує Ковалець. Він сподівається, що масштабні пожежі поблизу ЧАЕС підштовхнуть владу профінансувати наукові дослідження у цій сфері.

Утім, шанси на підтримку дослідження ризиків, які досі може нести радіація із зони відчуження,  не вельми високі. Верховна Рада за пропозицією уряду днями урізала майже вдвічі фінансування Національного фонду досліджень, обґрунтувавши це очікуваним падінням економіки внаслідок пандемії COVID-19.