1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Німецька преса про Донбас: У Кремлі ставлять на ескалацію

28 липня 2020 р.

Коментатори німецьких видань вважають, що не варто тішити себе ілюзіями щодо стабільності "повного та всеосяжного" перемир'я на Донбасі. Та знайдення постійного рішення конфлікту вже давно назріло, наголошують оглядачі.

https://p.dw.com/p/3g2lv
Володимир Путін і Володомир Зеленський
Володимир Путін і Володомир Зеленський під час "нормандського саміту" в Парижі, грудень 2019-гоФото: Imago Images/ITAR-TASS

Берлінська газета Tageszeitung у статті під заголовком "Майже ніхто у це не вірить" нагадує читачам, що нове перемир'я на Донбасі аж ніяк не перше, а тому, мабуть, і не останнє. "У те, що нове перемир'я справді триматиметься в Україні ніхто особливо віри не йме. З 2014-го року про перемир'я домовлялися вже десятки разів, сказав у розмові з Tageszeitung (київський - Ред.) політолог Володимир Фесенко. Щоразу воно трималося щонайдовше дві доби. І все ж, у нове перемир'я уперше закладено конкретні механізми контролю: сторони зобов'язалися притягати до дисциплінарної відповідальності порушників режиму припинення вогню", - йдеться у статті берлінської газети.

Обмаль оптимізму знаходимо і на сторінках франкфуртського видання Frankfurter Rundschau, оглядачі якого вважають, що надії на скоре завершення воєнних дій на Донбасі нічим не обґрунтовані. "Нетиповий підхід українського президента Володимира Зеленського, схоже, на початку справив враження на російське керівництво. Організований за посередництва Німеччини та Франції український саміт наприкінці 2019-го року приніс несподівані результати, а саме - обмін полоненими. Однак добра воля, що супроводжувала зустріч у Парижі, вже давно випарувалася. Позиційна війна у східній Україні триває. Криза коронавірусу лише погіршила ситуацію. До того ж, Київ і Москва, з огляду на можливу зміну керівництва у Білому домі, можуть докластися до зміцнення своїх переговорних позицій за допомогою військових засобів. Головування Німеччини у Раді ЄС посилює можливості федерального уряду та його авторитет у справі активізації посередницьких зусиль. І цією нагодою Берлін мусить скористатися", - вважає коментатор Frankfurter Rundschau.

Читайте також: "Коронокриза" і ветерани війни на Донбасі: проблеми лише посилюються

Тему продовжує інше авторитетне видання з ділового серця Німеччини - Франкфурта-на-Майні - Frankfurter Allgemeine Zeitung. Її оглядачі також скептично оцінюють шанси на стабільне і тривале перемир'я на Донбасі. "Зміна курсу російського президента (щодо України - Ред.) є малоймовірною. Лише кілька днів тому в Києві оголосили про "прорив у мінському процесі", а Путін та Зеленський під час телефонної розмови домовилися про припинення вогню. Проте, війна на сході України і після шістьох років та понад 13 тисяч загиблих не знає кінця. Обидві "народні республіки" - Донецьк та Луганськ - залежні від Росії. Схоже, що у Кремлі вкотре вирішили робити ставку на ескалацію, а не на розрядку. Оскільки Росія і надалі заперечує те, що є стороною конфлікту, вона знімає із себе відповідальність за "народні республіки". Тож Заходу слід і надалі не послаблювати тиск на Росію", - резюмує Frankfurter Allgemeine Zeitung.

У свою чергу коментатор газети Volksstimme з Магдебурга, попри всю складність ситуації, закликає не полишати шансу виробити на основі нового перемир'я стабільне рішення конфлікту на Донбасі. "Проросійські сепаратисти вкоренилися у своїх республіках на Донбасі, але не можуть запропонувати населенню жодної перспективи. В Україні ж хотіли б бачити те, як їхній прапор знову майорить над Донецьком та Луганськом.

Проте, будь-який наступ був би так чи інакше зупинений Росією. Нарешті з патової ситуації можна було б вийти за допомогою мирного варіанту. Та ще до початку настання режиму припинення вогню його вже було порушено. Але це не має стати кінцем цього раунду (мирних зусиль - Ред.). Обидва опоненти у стомленому від війни Донбасі потребують успішного результату", - читаємо на сторінках Volksstimme.   

Читайте також: Коментар: Призначення Козака не змінює курсу Кремля щодо України