1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Виставка творів улюбленого скульптора Гітлера

Карстен Пробст12 серпня 2006 р.

Дискусії про цю виставку точилися ще задовго до її відкриття. Адже йшлося не про звичайного митця, а про скульптора Арно Брекера, за яким міцно закріпився ярлик „улюблений скульптор Гітлера“. Попри численні заклики не проводити цю виставку її таки відкрили наприкінці липня в Шверіні.

https://p.dw.com/p/AP8w
Однак із скульптур Арно Брекера
Однак із скульптур Арно БрекераФото: picture-alliance/dpa/lbn

Це перша з 1945 року виставка творів Брекера для великого загалу. Загалом у Шверіні представлено 70 творів скульптора з різних періодів творчості. Одразу на вході відвідувачі виставки бачать ранні роботи Брекера. Це невеликі за форматом скульптури, створені під впливом раннього французького модерну. Жодного сліду від монументальності й гігантоманії його пізніших робіт.

.

Саме такий початок виставки її куратор, історик Рудольф Конрадес, задумав недарма. Його головним наміром було одразу відмежувати глядача від звичних уявлень про творчість Арно Бекера й показати, наскільки суперечливою є постать цього митця:

„Упродовж мого вже некороткого життя я жодного разу не цікавився творчістю Брекера. До того моменту, поки ми готували виставку французького художника Жана Кокто. Я тоді здивувався, що Брекер і Кокто були впродовж десятиліть добрими друзями. Мене просто збило з пантелику те, що ікона сучасного мистецтва дружив зі скульптором нацистів. Мені важко було це зрозуміти.”

Так з’явилася ідея провести виставку Арно Брекера, каже Конрадес. Він зауважує, що його просто спантеличило те, що навіть Сальвадор Далі захоплювалися талантом Брекера. Водночас від творчості скульптора був у захваті диктатор Йосип Сталін.

Відвідувачі виставки в Шверіні мають однак можливість прослідкувати за допомогою її експонатів, як обдарований початківець Арно Брекер поступово віддав свій талант на службу абсурдній ідеї. Дехто з критиків припускає, що художник просто був осліплений тією раптовою славою, якої спершу набув націонал-соціалізм у Німеччині. Не останню роль зіграв і патронат Гітлера. Після розгрому нацистів Брекер якось намагався розпочати все наново у Західній Німеччині. Однак упродовж десятиліть йому не вдалося більше, ніж просто робити портретні бюсти відомих сучасників. Взагалі, пояснював після війни скульптор, який дожив до 90 років, що в центрі його творчості завжди була лише людина, аж ніяк не політична система. Однак, чому він усе ж таки вирішив співпрацювати з нацистським режимом, точно дізнатися так нікому й не вдасться. Говорить

Рудольф Конрадес:

„Мені не йдеться про те, щоб у рамках виставки у Шверіні ухвалити якийсь вирок Брекеру. Йдеться однак про подолання довготривалого табу: шістдесят років поспіль мистецтво Третього рейху, особливо те, що робив Брекер, максимально табуїзувалося, закривалося на ключ, зрештою його просто боялися. До речі, ця виставка викликала такий великий резонанс у пресі саме тому, що нарешті в цьому плані щось зрушилося. Адже все це замовчування раніше, мені, власне, важко зрозуміти, це просто якось нераціонально“.

Виставці вже однозначно вдалося досягти не лише значного резонансу, але й започаткувати бурхливу дискусію в суспільстві. І це за обставин, що ні виставка, ні її каталог не повідомляють про Брекера нічого такого, що б уже не було відомо. Адже митцю ніколи так і не вдалося створити нову, власну інтерпретацію скульптури. Слід звернути увагу й на те, що організатори виставки зовсім не мали на меті реабілітувати улюбленого скульптора Гітлера, як закидає багато хто з критиків. До речі, відвідувачі виставки кажуть, що вона є завеликою для приміщень у Шверіні. За словами експертів, це пов’язано з тим, що великі виставкові центри Німеччини поки що бояться торкатися теми нацистського мистецтва.