Як українські регіони шукали інвестиції у Гданську

Майже 200 угод, меморандумів та контрактів уклали на Конференції з питань відновлення України (URC-2026), яка завершилася у п'ятницю, 26 червня, у польському Гданську, повідомили організатори. Конференція зібрала під одним дахом політиків, експертів, представників бізнесу та друзів України.

Та все найцікавіше відбувалося поза залою урочистих церемоній - у ярмарковому павільйоні, де делегати від українських регіонів представляли свої проєкти й зав'язували нові контакти. Кореспондент DW познайомився з учасниками.

"З поглядом у майбутнє"

До заходу в Гданську підійшли дуже серйозно: заявки з обсягом інвестицій на понад 6, 375 мільярда євро, підготували з ілюстраціями та видовищними відеороликами.

Проєкти ці різноманітні - від соляного виробництва в Куяльнику на Одещині, повної цифровізації транспортної системи на Київщині й до зведення "Покровського кварталу" для внутрішніх переселенців (ВПО) з Донеччини у місті Кам'янське на Дніпропетровщині. Більшість з них - інноваційні, зі ставкою на "зелену" енергетику, відновлювані джерела, інклюзивність та, як сказали кореспонденту DW делегати з Тернопільщини, "з поглядом у майбутнє".

Прифронтовим регіонам потрібні преференції

Портфоліо можна розділити на прифронтові регіони, де абсолютно нагальними є проєкти з відбудови, й тилові регіони, які прийняли внутрішньо переміщених осіб та потребують зміцнення та розширення інфраструктури. 

"Треба відверто сказати, що прифронтовим регіонам важче залучати інвестиції. Їм потрібні преференції", - зазначила у розмові з DW заступниця голови Сумської обласної військової адміністрації (ОВА) Світлана Липова.

Область, яку вона представляє, має найдовший кордон з Росією, протяжністю майже 500 кілометрів. У Гданськ Сумщина привезла 38 проєктів у галузі відновлюваних джерел енергії: конче потрібні генератори, розширення мережі укриттів, зокрема в лікарнях, щоби люди не виїжджали.

"Так, до завершення бойових дій не так легко знаходити партнерів, наприклад, для відновлення архітектурної спадщини", - погоджуються представники агенції регіонального розвитку Харківської області, у якій постраждало понад 900 об'єктів архітектури.

Харківщина, що перебуває під постійними обстрілами військ РФ, також конче потребує відновлення шкіл, підтримки проєктів життєстійкості, укриттів. З останнім допоможе Словенія, з якою уклали дві угоди, а також, імовірно, Італія.

Зберегти людський ресурс

Донеччина, Луганщина та Крим були представлені спільним стендом. У їхнії проєктах збереження цілісності переселених громад задля майбутнього повернення людей - найвищий пріоритет. Задля цього вони активно взаємодіють з Німецьким товариством міжнародної співпраці (GIZ), розповів DW заступник начальника Краматорської міської військадміністрації (МВА) Карен Заргарян. 

"Зберегти людський ресурс - це основне. Гроші будуть, а як людей не буде, кому це потрібно?", - погоджується Володимир Зражевський, начальник Межівської МВА на Дніпропетровщині, звідки рукою подати до лінії фронту на Донбасі.

Сусіднє Запоріжжя, попри невпинні атаки, успішно впроваджує децентралізацію енергопостачання. Завдяки цьому російські удари по енергетиці більше не настільки страшні для регіону, і вже точно не здатні надовго занурити його у пітьму. В області звели 19 підземних шкіл і планують на цьому не зупинятися. "Це все наш козацький дух", - каже Артур Бойко із Запорізької ОВА. Їхній унікальний досвід тепер хоче переймати Південна Корея.

Низку інвестпроєктів задля повернення людей привезли в Гданськ і з Херсонщини, яка щодня зазнає важких атак, але не втрачає стійкості та оптимізму, маючи безліч ідей для розвитку сільського господарства на родючій землі, розповіла Юлія Головко з Великоолександрівської сільради.

А у сусідній Одещині прагнуть, щоби їхній регіон сприймали як територію нових можливостей та інновацій, розповіла DW керівниця інвестиційного офісу Людмила Шевченко. Територіально найбільша і така різноманітна область України для Гданська ретельно відібрала 48 проєктів на 800 мільйонів євро, зокрема й щодо портової інфраструктури, яка зазнала великих збитків від російських ударів.

Ольга Миколаєвич зі сусідньої Миколаївської області повідала DW про партнерські зв'язки з Нижньою Саксонією у Німеччині. А ще з Бельгією і Данією, з якими також налагодила співпрацю і північна Чернігівщина - остання з областей, яку міністерство розвитку громад та територій відносить до прифронтових.

Буча - взірець якісної відбудови

60 проєктів стійкості, з якими приїхала Київська область, вражають розмахом і продуманістю. Ольга Недождій з Київської ОВА захоплено описує плани перевтілення закинутих місць та "довгобудів", зведення комплексного реабілітаційного містечка, інтеграцію сонячних панелей в енергетику та про багато іншого, що вражає уяву. Та ж Буча на Київщині, яка від початку війни стала для світу символом нелюдських злочинів російських військових, вже сьогодні стає взірцем якісного відновлення та надії і реабілітації, каже Недождій.

Інвестиції у реабілітаційні програми серед найважливіших для усіх тилових регіонів. "Медицина для нас абсолютний пріоритет", - сказала DW Тамара Сакара з міськради Олександрії на Кіровоградщині - області в географічному серці України, яка стала новим домом для 85 тисяч ВПО. Схожа ситуація на Вінниччині.

Про важливість покращення медично-реабілітаційних послуг розповідали DW представники усіх центральних та західних областей України. Підтримка ветеранського бізнесу, реінтеграція ветеранів - серед пріоритетів для Житомирщини, Хмельниччини, Волині.

На додачу до того західні області роблять ставку на туризм, а на Івано-Франківщині  - великі плани з розвитку ягідництва.

"Думали, що гейзер, а то трубу прорвало"

Та для всіх без винятку, як прифронтових, так і для тилових областей, мабуть, чи не найгостріше стоїть питання водопостачання та очисних споруд. "Наприклад, населення Ужгорода зросло удвічі, старі системи не витримують", - пояснила Яна Крайнянська із Закарпатської ОВА.

Іноді навіть виникають курйозні ситуації. "Бив фонтан з-під землі, люди вже думали, що це гейзер, а то стару трубу прорвало", - розповіла DW Ірина Плетньова, мерка Умані. Це мальовниче місто на Черкащині підтримує німецький Кобленц, поруч з яким, до слова, розташований справжній найвищий у світі холодний гейзер.

Проблеми з водою, які роками важко було вирішити, поволі рушать з місця: "Полтававодоканал" уклав контракт на шість мільйонів євро з консорціумом NEFCO, повідомив DW голова Полтавської облради Олександр Біленький.

Шишки, так шишки

Про партнерства з німецьким Дюссельдорфом та Маннгаймом розповів DW заступник мера Чернівців Юрій Лесюк. Ця найменша область України демонструє неабияке новаторство: тут пропонують інвестиції в агропромисловий комплекс, виробництво індичини, а ще й одними з перших в Україні пробують вирішити кадровий дефіцит найманими працівниками з Індії. Галас довкола цього експерименту Лесюк вважає "штучно роздутим".

Натомість у Стрию на Львівщині пішли іншим шляхом: там боротися з нестачею кадрів, як повідав заступник мера Андрій Стасів, хочуть через покращення професійно-технічної освіти.

Давні традиції деревообробки має Рівненська область. Сьогодні тут спільно з британськими партнерами хочуть виробляти біочар. Але матеріал цей примхливий, тож спочатку треба було вивчити хімічний склад сировини. "Поїхали з командою в ліс, і цілий день вивчали гілки та шишки", - з гумором згадує Андрій Людвічук з обласної Агенції регрозвитку. Матеріал виявився добрим, тож уклали меморандум на 14 мільйонів фунтів.

На URC-2026 хтось знайшов нові контакти, хтось поглибив вже існуючі, але жоден не приїхав даремно. Як сказав один зі співрозмовників DW, "все це не просто відбудова зруйнованого, а комплексна стратегія нової, сучасної України".