Як жителі Криму й туристи реагують на кризу пального?

У ніч на 11 червня українські військові завдали ударів по мостах в окупованій Росією частині Херсонської області, які використовуються для транспортного сполучення з анексованим Кримом. Призначений Москвою главою регіону Володимир Сальдо заявив, що ЗСУ намагаються завдавати ударів по транспортній інфраструктурі. Напередодні влада анексованого Севастополя повідомила про проблеми з доставкою пального на півострів. За словами призначеного РФ "губернатора" Михайла Развожаєва, частина бензовозів не змогла прибути до міста, у зв'язку з чим жителів закликали не створювати черги на заправках. Влада також заборонила продаж пального в каністри та публікації в соцмережах інформації про переміщення бензовозів.

Регулярні удари українських безпілотників по транспортній інфраструктурі на окупованих територіях ускладнили постачання до Криму. Деякі перевізники відмовляються виконувати рейси через безпекові ризики. На цьому тлі на півострові виникли перебої з пальним: наприкінці травня продаж бензину за готівку було обмежено, пальне продають за талонами та через електронну систему обліку. Втім, запроваджених обмежень дотримуються не скрізь. У соцмережах пропонують придбати талони та пальне на чорному ринку Криму, а на окремих заправках, за словами жителів півострова, бензин, як і раніше, можна купити за готівку. DW дослідила реакції кримчан на кризу пального та поговорила з експертами про її можливі наслідки.

Яка ситуація з пальним у Криму?

З 6 червня на заправках мереж "ТЭС" та "Атан" у Севастополі бензин відпускають за QR-кодами. Один код дає право придбати до 20 літрів пального, отримати його можна через спеціальний бот у російському месенджері Max не частіше ніж один раз на тиждень. В анексованому Криму з кінця травня бензин АІ-95 у пріоритетному порядку надають комунальному та соціальному транспорту, а власники легкових автомобілів можуть придбати не більше 20 літрів АІ-92 за одну заправку за спеціальними талонами. Ці заходи викликали невдоволення мешканців. Одна з кримчанок у відеозверненні поскаржилася, що нові QR-коди стають доступними лише пізно ввечері: "Чому я маю ловити їх після роботи? Хтось годинами намагається отримати код, і тільки потім можна заправитися". За її словами, через брак пального їй доводиться ходити на роботу пішки, а громадський транспорт під час оголошення повітряної тривоги часто не ходить. Жінка розповіла, що вже зібрала речі і планує разом з дітьми виїхати на материк, щоб перечекати найскладніший період.

Співрозмовники DW у Криму кажуть, що перебої з постачанням пального траплялися й раніше, однак нинішню ситуацію називають безпрецедентною. "Зараз у черзі до заправної станції можна простояти по шість-вісім годин, а то й десять", - розповів мешканець Сімферополя.

Читайте також: "Мадяр": Крим буде ізольовано у найближчому майбутньому

Дехто побоюється, що окрім дефіциту пального на півострові можуть виникнути проблеми і з постачанням продуктів харчування. У перші дні після запровадження обмежень у соціальних мережах дійсно з'являлися повідомлення про порожні полиці в магазинах, однак місцеві жителі пов'язують це насамперед з ажіотажним попитом та спробами запастися товарами про запас. "Зараз уже все нормально", - пишуть користувачі кримських пабліків.

Чорний ринок пального

На тлі дефіциту пального кримчани створили у соцмережах групи, де обмінюються інформацією про заправки, що працюють, та про наявність бензину. DW виявила щонайменше дві такі спільноти - Telegram-чат приблизно на 30 тисяч учасників і групу у "ВКонтакте", яка налічує близько семи тисяч користувачів. Обговорення в них переважно присвячені практичним питанням: де можна заправитися, скільки часу доведеться стояти в черзі і чи є пальне на заправках. Політичні теми порушуються рідко. Згадки про Володимира Путіна, Україну, ЗСУ або удари безпілотників зазвичай з'являються лише в переказах офіційних повідомлень влади, а критика керівництва регіону практично відсутня.

Донедавна у цих спільнотах регулярно публікувалися оголошення про продаж талонів і пального, проте останніми днями їхня кількість помітно зменшилася. Один з учасників Telegram-чату, який раніше пропонував бензин, розповів, що група водіїв змогла доставити на півострів близько тонни пального, розподіливши його між кількома легковими автомобілями перед проїздом через Кримський міст. Через переправу дозволено перевозити не більше 100 літрів бензину на одну машину. За словами співрозмовників DW, на чорному ринку пальне зараз продається за ціною, що у два-три рази перевищує офіційну. Попри обмеження, користувачі продовжують обмінюватися інформацією про заправки, де бензин, як стверджується, все ще можна купити за готівку. "Є заправки, які заправляють за готівку, але їх мало", - написав один з учасників обговорення.

Читайте також: Російська логістика під прицілом Сил оборони України: що це означає?

Туристи відмовляються від відпочинку у Криму

На тлі перебоїв із постачанням пального та змін у транспортному сполученні туристична галузь Криму стикнулася зі зниженням попиту. Як повідомило російське видання "Коммерсант"  із посиланням на дані системи готельних бронювань Travelline, обсяг туристичних бронювань на півострові скоротився на 30-50%. За даними видання, частина відпочивальників надає перевагу іншим напрямкам Чорноморського узбережжя.

Додаткові труднощі створили нові обмеження на залізничне сполучення: пасажирські поїзди далекого прямування тепер не курсують півостровом у нічний час. Вони прибувають на станцію Керч-Південна біля Кримського мосту, після чого пасажирів доставляють автобусами до Сімферополя, Джанкоя, Владиславівки та інших міст.

Туристи, які перебувають у Криму, розповіли DW, що стикаються з труднощами як у пересуванні по півострову, так і у виїзді за його межі. "Стоїмо в заторах на АЗС, не вистачає бензину, щоб виїхати з півострова. У машині троє дітей. Нерви здають", - повідомила одна з відпочивальниць. Для туристів на автомобілях діє окрема система талонів на пальне, однак скористатися ними можна лише на певних заправках. Побоювання щодо зриву курортного сезону висловлюють і представники місцевого бізнесу. "А як туристам на авто заправлятися? Не буде туристів - кому мені музику ставити? Сезон летить у трубу", - написав DJ із Сімферополя. У соціальних мережах користувачі дедалі частіше обговорюють альтернативні напрямки відпочинку, зокрема Анапу, Сочі або Абхазію.

Для соціологів Крим залишається "сліпою плямою"

Кримчани, з якими поспілкувалася DW, намагалися обережно висловлюватися на політичні теми. Один із співрозмовників, розмірковуючи про атаки безпілотників, уникав згадки про Україну, називаючи її лише "іншою стороною". На запитання про майбутнє півострова він відповів коротко: "Час покаже, що буде далі".

Оцінити реальні суспільні настрої у Криму непросто. Згідно з дослідженнями Кримського філіалу Федерального науково-дослідного соціологічного центру Російської академії наук, проведеними у 2024 році, значна частина опитаних позитивно оцінювала соціально-політичну ситуацію в регіоні, висловлювала довіру федеральній та регіональній владі, а рівень соціальної напруженості дослідники характеризували як відносно невисокий. Водночас в опитуваннях відзначалися побоювання, пов'язані з близькістю бойових дій та низкою невирішених соціальних проблем. Незалежних досліджень громадської думки у Криму DW виявити не вдалося.

Соціологиня Анна Кулешова пояснює це тим, що півострів став для більшості незалежних дослідників "сліпою плямою": через режим самоцензури респондентів і складнощі з доступом до поля дослідження. "Щоб з вами почали розмовляти, потрібна довіра, але в ситуації, коли всі ставляться одне до одного з підозрою, досягти її важко", - говорить вона. Крім того, незалежним дослідникам складно знайти фінансування на такі дослідження за межами Росії та технічно організувати їх, не наражаючи на ризик респондентів, додає Кулешова.

Читайте також: Дефіцит бензину в Криму: окупаційна влада ввела нові обмеження

Критичні настрої суспільства не змінять політику Кремля - експерт

Критичні настрої в суспільстві навряд чи зможуть змінити політичні тенденції в Росії, вважає політолог Дмитро Орєшкін. Набагато більше значення мають настрої в російських елітах, переконаний він. В інтерв'ю DW експерт припустив, що переломний момент настане, якщо впливові групи дійдуть висновку, що продовження війни приносить їм значно більше втрат, ніж вигоди. "Катастрофа для Путіна почнеться тоді, коли якась група еліт відчує, що програє набагато більше, ніж виграє від цієї війни", - заявив експерт. На думку Орєшкіна, посилення українських ударів буде дедалі помітніше позначатися на стані російської економіки, демографії та здатності влади РФ забезпечувати контроль над захопленими територіями.

Він також не виключає, що в разі подальшого погіршення ситуації Кремль може активніше вдаватися до ядерної риторики. Однак поки що, за його оцінкою, російські еліти не готові до відкритого протистояння з президентом і розглядають подібні погрози насамперед як інструмент тиску на Захід. "Коли їм стане ясно, що або ми його усуваємо, або він усуває нас, тоді й відбудеться криза", - резюмував Орєшкін.