AI критикує порушення під час мобілізації в Україні

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International у вівторок, 21 квітня, оприлюднила свій щорічний звіт щодо ситуації з правами людини у світі. Автори звіту проаналізували ситуацію в 144 країнах за 2025 рік, зокрема й в Україні.

Загалом ситуація з правами людини в Україні за цей рік погіршилася, констатує в розмові з DW предстаниця Amnesty International Анна Райт. Причому це стосується як наслідків війни Росії проти України, так і тих аспектів життя українців, які війна прямо не зачіпає.

Жорстоке поводження представників ТЦК в окремих випадках

Уперше Amnesty International звертає у своєму звіті увагу на окремі порушення прав людини в межах мобілізації в Україні. "Ми бачимо в деяких випадках жорстоке поводження з боку представників ТЦК до майбутніх військовослужбовців. Знаємо, що є навіть випадки, де ми можемо підозрювати, що людина померла в результаті фізичного насильства під час перебування в центрах", - каже Анна Райт.

Зокрема, у звіті правозахисників наводиться випадок Романа Сопіна, якого зупинили працівники ТЦК у Києві та відвезли в місцевий центр. Наступного дня його госпіталізували з важкими травмами голови. За кілька днів чоловік помер. "Поліція порушила кримінальну справу лише через шість днів внаслідок широкого обурення громадськості. Станом на кінець року про жодні результати слідства не повідомлялося", - йдеться у звіті.

"Стратегічні судові позови" проти громадських активістів

Серед проблем, прямо не пов'язаних із війною, правозахисники зазначають окремі порушення свободи слова в Україні. Зокрема, згадуються координовані кампанії проти журналістів-розслідувачів та "стратегічні судові позови" проти громадських активістів з боку чиновників та бізнесу. У цьому контексті Amnesty International називає конкретні імена: журналістки Олени Мудрої, що писала критичні статті про спірний проєкт вітрової електростанції на Закарпатті та стала жертвою дискредитаційної кампанії, а також антикорупційного активіста Віталія Шабуніна, проти якого було порушено кримінальну справу. Багато хто в Україні пов'язує переслідування активіста із його критикою на адресу міноборони та Офісу президента щодо закупівлі зброї.

Згадується в звіті Amnesty International й минулорічна ситуація навколо законодавчих змін щодо антикорупційних органів НАБУ та САП. Тоді Верховна Рада хотіла фактично підпорядкувати їх генеральному прокурору. Противники змін вийшли на багатоденні акції протесту. Як наслідок - влада скасувала ухвалені зміни. "Вони (протести. - Ред.) пройшли без втручань, тобто тут, швидше, певна позитивна тенденція, тому що це були перші масові протести з початку введення воєнного стану", - зазначає Анна Райт.

Критика на адресу України щодо УПЦ (МП)

Правозахисники в своєму звіті згадують і ситуацію з Українською православною церквою (Московського патріархату). Як зазначають Amnesty, експерти ООН застерегігали від "переслідування" церкви та засудили судові процеси проти духовенства, одного журналіста та адвоката, назвавши це "колективним покаранням", та закликали Україну переглянути свою політику щодо УПЦ (МП). Церкві закидають зв'язок із Російською православною церквою (РПЦ), натомість в УПЦ стверджують, що вже розірвали наявні в минулому зв'язки з Москвою. "Напевно, ми всі погодимося з твердженням того, що релігія і влада не є різними інституціями в Російській Федерації, що це все одна система, яка з усіх боків підтримує один і той же наратив, одну і ту саму ціль. Але це оцінка не правозахисна. Як Amnesty ми здійснюємо правозахисну оцінку і те, наскільки обмеження є пропорційними за міжнародними нормами і стандартами", - пояснює Анна Райт.

Покращення ситуації ЛГБТ і позитивний вплив євроінтеграції

Серед позитивних аспектів ситуації з правами людини в Україні автори звіту Amnesty International зазначають покращення сприйняття спільноти ЛГБТІ в суспільстві. Зокрема, правозахисники звертають увагу на те, що половина українців, за опитуваннями, підтримують одностатеві партнерства, а Київ-прайд, що пройшов у центрі української столиці, мав торік понад 1500 учасників. Крім того, у червні суд у Києві вперше в історії визнав одностатеву пару "де-факто родиною" за українським законодавством. Водночас Amnesty International критикує українську владу за те, що закон про одностатеві партнерства досі не було ухвалено попри те, що Україна взяла на себе відповідні зобов'язання в рамках підготовки до вступу до ЄС.

Євроінтеграція загалом позитивно впливає на ситуацію з правами людини в Україні, зазначає Анна Райт. "Підвищилася обізнаність українців про те, що взагалі таке права людини, чому вони важливі. І це дуже важливо, тому що важко захищати свої права, якщо ти про них не знаєш", - каже вона. Серед конкретних позитивних наслідків євроінтеграції вона називає ратифікацію Україною Стамбульської конвенції та Римського статуту, хоч і з поправкою про семирічну паузу в застосуванні цього документа.

Війна: масовані атаки РФ по українській енергетиці

Утім, загальним тлом життя в Україні в 2025 році залишалася російська війна, а отже, як випливає зі звіту, більшість порушень прав людини в Україні вчинила Росія через її військову агресію. Загальна кількість убитих внаслідок бойових дій цивільних в Україні, згідно зі звітом, становить близько 15 тисяч, понад 40 тисяч мирних жителів - поранені. Червень і липень 2025 року, за даними Amnesty, стали найбільш смертоносними для цивільних з квітня 2022 року, тобто від перших місяців війни. Особливо страждає мирне населення у прифронтових регіонах. Тут окремо згадується Херсон, де Росія фактично полює на цивільних за допомогою дронів. За даними Міжнародної комісії ООН щодо України, яку цитує в звіті Amnesty International, ці дії Росії становлять воєнні злочини та злочини проти людяності.

Окрему увагу звіт звертає на масовані атаки РФ по українській енергетичній інфраструктурі, яких Росія завдала передусім у холодні місяці, позбавляючи мирних жителів тепла та електроенергії. Правозахисники звертають увагу на те, що від російських злочинів особливо страждають літні люди та діти. Окремо в звіті згадується удар РФ по Яровій на Донеччині у вересні 2025 року, внаслідок якого загинули 25 та були поранені 19 людей, більшість з яких пенсіонери, що стояли в черзі біля поштової машини.

Правозахисники згадують про зростання кількості жертв російських ударів серед дітей, а також вербування Росією неповнолітніх для нападів на військові об'єкти в Україні, саботажу або збору інформації. "За наявними даними, щонайменше двоє хлопчиків загинули, а один отримав поранення під час виконання таких завдань", - зазначається в звіті Amnesty International.

Автори звіту звертають увагу також на шкоду, яку війна Росії проти України завдає довкіллю. Зокрема, згадується пошкодження захисного спорудження на зруйнованому реакторі Чорнобильської АЕС, "що збільшує ризик витоку радіації". Також Amnesty International вказує на занепокоєння експертів МАГАТЕ щодо ситуації на окупованій Росією Запорізькій АЕС, де порушуються "сім основних принципів ядерної безпеки".

Примусова паспортизація на окупованих РФ територіях

Що стосується ситуації на окупованих Росією територіях, то тут автори звіту Amnesty International особливо критикують примусову паспортизацію та погрозу депортації тих, хто відмовляється отримувати російські документи. Крім того, вони звертають увагу на нові правила, за якими українські біженці, що залишили окуповані території, можуть бути позбавлені їхнього майна. Amnesty International також згадує про викрадення та тортури та ув'язнення цивільних на окупованих територіях.

Звіт цитує висновки Міжнародної комісії ООН щодо України, згідно з якими, подібні практики є "частиною широкомасштабних та систематичних атак на цивільне населення відповідно до скоординованої державної політики". Також у звіті зазначається, що Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) за понад два роки опитало 216 колишніх цивільних в'язнів на окупованих територіях. За цими даними, 92 відсотки з них дали "детальні свідчення" про тортури та жорстоке поводження з ними за ґратами. "38 цивільних осіб померли під час ув'язнення внаслідок тортур або інших видів жорстокого поводження, поганих умов утримання або відмови у наданні необхідної медичної допомоги", - йдеться у звіті.

Утиски української та кримськотатарської мови в окупації

Критикують в Amnesty й ситуацію з вивченням української та кримськотатарської мов на окупованих територіях. "До початку нового навчального року у вересні всі академічні дисципліни, пов'язані з вивченням або викладанням "рідною (українською) мовою", були вилучені з російських федеральних шкільних програм. Єдиним варіантом, що залишився, було вивчення української мови як позашкільного предмета", - йдеться у звіті. "Це не може не викликати стурбованість. І, на жаль, чим довше продовжується окупація цих територій, тим гіршою стає ситуація", - каже Анна Райт.

Звертають увагу автори звіту й на проблему із питною водою на окупованій частині Донбасу. "За повідомленнями, станом на кінець (2025-го. - Ред.) року вода надходила в деякі населені пункти по трубах лише на три-чотири години раз на три дні; через її низьку якість її було небезпечно вживати", - йдеться у звіті. Правозахисники закидають окупаційній владі неспроможність вирішити цю кричущу для цивільного населення проблему.

Жорстоке поводження з військовополоненими

Росії автори звіту закидають також жорстоке поводження із українськими військовополоненими, що включає тортури, відмову в наданні медичної допомоги та належному харчуванні. Зокрема, Amnesty International згадує українського військовополоненого, що дав інтерв'ю правозахисникам за кілька тижнів після звільнення. На той момент він важив лише 40 кілограмів, ідеться у звіті.

Водночас Amnesty Internationalкритикує і ситуацію російських військовополонених в Україні, хоча у цьому випадку йдеться й про менш кричущі порушення. Зокрема, полонені, з якими мали змогу поспілкуватися правозахисники, закидають українцям жорстоке поводження під час захоплення в полон. А іноземні полонені, що воювали на боці РФ, скаржаться на випадки расизму з боку інших полонених та українських наглядачів, ідеться у звіті.