Бієнале у Венеції: український павільйон і скандал через РФ

Організатори Венеційського бієнале, однієї з головних у світі виставок сучасного мистецтва, завжди вважали, що мистецтво має бути поза політикою. Втім, цей захід часто називають "Олімпійськими іграми у світі мистецтва": національні павільйони тут є офіційними майданчиками для презентації сучасного мистецтва, які фінансуються державами. Тож глобальна політика неминуче стає частиною дискусій довкола форуму.

Український павільйон на бієнале

Не винятком став і 61-й Венеційський бієнале, що розпочнеться 9 травня і триватиме до листопада. Війна Росії проти України стала тлом програми українських учасників. Так, національний павільйон України презентує проєкт "Гарантії безпеки", який, зокрема, порушує тему Будапештського меморандуму та розповідає про невиконані гарантії безпеки, в обмін на які Україна віддала свій ядерний арсенал у 1996 році.

У центрі проєкту - скульптура Жанни Кадирової "Оригамі Олень", яку у 2019 році встановили в Покровську на місці демонтованого радянського літака, що був носієм ядерної зброї. А вже у 2024 році її довелося евакуювати з міста на Донеччині. У Венеції скульптуру планують показати підвішеною на кранi вантажівки - як метафору невизначеності та вимушеного переселення. "Реактивний могутній літак був замінений на крихкого "Оригамі Оленя". Чи дійсно це гарантії безпеки?" - цитують українські організатори міністерку культури України Тетяню Бережну, яка є комісаркою павільйону на бієнале.

Окрім скульптури, в експозиції у Венеції представлять архівні матеріали, пов’язані з Будапештським меморандумом, а також відеодокументацію евакуації скульптури та її шляху до Венеції.

Обурення поверненням РФ на бієнале

Утім, в епіцентрі міжнародної дискусії навколо цьогорічного бієнале опинилося повернення російського павільйону - вперше з моменту повномасштабного вторгнення у 2022 році. Тоді російські художники Кирило Савченков і Олександра Сухарева разом із литовським куратором самі відмовились від участі, назвавши війну проти України "політично і емоційно нестерпною". У 2024 році Росія передала свій павільйон Болівії, яка не має постійного виставкового простору на бієнале. У 2025 році павільйон приймав проєкт відомого британського архітектора Томаса Хізервіка.

Спірним є не лише сама участь Росії у бієнале, але й особа кураторки російського павільйону. Нею стала Анастасія Карнєєва, дочка заступника голови держкорпорації "Ростєх" Миколи Волобуєва. У 2016 році Карнєєва заснувала арткомпанію Smart Art разом з Катериною Винокуровою - дочкою міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова.

Україна наполягає на виключенні Росії з виставки. При цьому Київ закликає Італію не видавати візи російським учасникам Венеційського бієнале. "Ми санкціонували тих осіб-учасників, і ми ставимо питання, щоб їм не видала візи приймаюча сторона - Італія. Ми дуже сподіваємося, що нас почують. Ми це теж обговорили з італійською стороною", - заявляв міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

ЄС хоче скоротити фінансування бієнале

Повернення РФ викликало негативну реакцію як з боку європейських лідерів, так і з боку митців, а ЄС заявив про намір скоротити фінансування Венеційського бієнале через участь у ньому російської делегації. Ідеться про грант у розмірі близько двох мільйонів євро, розрахований до 2028 року. "Поки Росія бомбить музеї, руйнує церкви і прагне знищити українську культуру, їй не слід дозволяти демонструвати власну. Повернення Росії на Венеційський бієнале є аморальним", - наголосила 21 квітня верховна представниця Євросоюзу з питань закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас.

Як зазначив 23 квітня речник Європейської комісії Томас Реньє, лист про намір призупинити або скасувати грант було направлено Фонду Бієнале два тижні тому. "Бієнале має 30 днів, щоб дати нам відповідь, щоб пояснити, чому російський павільйон знову був відкритий. Якщо відповідь нас не задовільнить, ми, звісно, попередили, що плануємо призупинити або скасувати контракт (на грант. - Ред.)", - сказав він. При цьому Реньє наголосив, що ЄК "рішуче засуджує той факт, що бієнале дозволило знову відкрити російський павільйон.

Бойкот бієнале і заява європейських міністрів

Через повернення Росії не надсилати офіційну делегацію до Венеції вирішила Фінляндія. У Гельсінкі підкреслили, що не згодні з участю РФ на тлі війни проти України. При цьому виставка у фінському павільйоні відбудеться. Міністерка культури Латвії Агнесе Лаце також заявила, що бойкотуватиме відкриття форуму 9 травня, якщо Росія братиме в ньому участь. У березні Агнесе Лаце запропонувала міністрам культури різних країн підписати заяву, в якій закликала організаторів переглянути участь Росії у Венеції. До неї приєдналися міністри культури Австрії, Бельгії, Болгарії, Німеччини, Греції, Данії, Ірландії, Іспанії, Литви, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії, України, Фінляндії, Франції, Хорватії, Швеції та Естонії.

Повернення Росії на бієнале призвело до напруженості навіть усередині ультраправого уряду Італії. Прем'єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні заявила, що її кабінет відкидає присутність Москви на форумі. Віцепрем'єр Маттео Сальвіні, навпаки, назвав погрози ЄС скоротити фінансування "вульгарним шантажем" щодо "однієї з найзначущіших і найвільніших культурних інституцій світу".

Глава бієнале П'єтранджело Буттафуоко наполягає на збереженні форуму "відкритим для всіх". "Я нікого не виключаю, - заявив він газеті La Repubblica. - Росія, Іран та Ізраїль братимуть участь. Україна та Білорусь братимуть участь. Усі".

Читайте також: Як Венеційський бієнале реагує на війну в Україні

Антиізраїльські настрої: ПАР та Австралія

Вплинули на цьогорічний Венеційський бієнале і події на Близькому Сході, де Ізраїль та США ведуть війну проти Ірану, яка зачепила низку країн регіону. Одним із наслідків цих подій стало посилення антиізраїльських настроїв у всьому світі. Вони зачіпають одразу кілька національних павільйонів та мистецьких проєктів.

Художниця Габріель Голіаф із Південно-Африканської Республіки мала представити країну перформансом, присвяченим палестинській поетесі Хібі Абу Нада, яка загинула в жовтні 2023 року внаслідок ізраїльського авіаудару по Сектору Гази. Однак міністр спорту, мистецтва та культури ПАР Гейтон Маккензі зажадав змінити проєкт, назвавши його "вкрай поляризуючим". Після відмови художниці виставку скасували, і павільйон країни в підсумку залишиться порожнім. Сам проєкт покажуть поза офіційною програмою форуму, а Голіаф подала до суду на міністра.

Австралійський павільйон також опинився в центрі суперечки, пов'язаної зі звинуваченнями в антисемітизмі. Художник Халед Сабсабі, який народився в Лівані й виріс в Австралії, був усунений від участі після критики з боку правих політиків. Його роботи торкаються тем громадянської війни, міграції та ісламофобії. Після хвилі протестів, закликів до бойкоту та незалежної перевірки рішення було скасовано, і художника повернули до проєкту.

Водночас посилюється тиск на участь Ізраїлю в бієнале. Майже 200 художників і кураторів підписали відкритий лист із вимогою виключити Ізраїль із виставки. Ще понад 70 учасників основної експозиції підтримали аналогічний заклик, поширивши його на всі країни, яким закидають воєнні злочини, включаючи Росію та США.

Незважаючи на це, ізраїльський павільйон продовжить роботу. Румунський скульптор Белу-Сіміон Файнару, який мешкає в Хайфі та представляє Ізраїль, має намір взяти участь у виставці. "Як митець я не підтримую культурні бойкоти, - заявив Файнару. - Я вірю в діалог і обмін, особливо у важкі часи". На попередньому бієнале у 2024 році художниця Рут Патір закрила свою виставку в ізраїльському павільйоні в день відкриття і заявила, що відкриє її лише після припинення вогню в Секторі Гази та звільнення ізраїльських заручників.

При цьому палестинського національного павільйону на форумі, як і раніше, немає, оскільки участь можлива лише для держав, офіційно визнаних Італією. Палестинську державу Італія не визнає. У паралельній програмі Венеції відбудеться виставка Gaza - No Words, присвячена подіям у Секторі Гази.