1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Блокування Росією Керченської протоки

Олександр Савицький
16 квітня 2021 р.

Росія оголосила про нові обмеження судноплавства через Керченську протоку. Більшість українських експертів очікують насамперед нових економічних збитків.

https://p.dw.com/p/3s8Mz
Російська берегова охорона поблизу Керчі
Російська берегова охорона поблизу Керчі в анексованому українському Криму, грудень 2018Фото: picture-alliance/dpa/S. Malgavko

МЗС України різко відреагувало на повідомлення про блокування Росією з 24 квітня по 31 жовтня частини акваторії Чорного моря в напрямку Керченської протоки для військових і державних іноземних кораблів. Українські оглядачі прогнозують, що окрім порушення міжнародного права, цей крок Москви може спричинити економічні збитки для України в короткотерміновій та далекосяжній перспективі.

Що обмежує Росія?

На Михайлівській площі Москві закидають посилення ескалації в регіоні та узурпацію суверенного права України як прибережної держави. "Саме Україна наділена правами регулювати судноплавство в цих акваторіях Чорного моря. Також цей крок є грубим порушенням права на свободу судноплавства, гарантованого Конвенцією ООН з морського права", - сказано в заяві МЗС України від четверга, 15 квітня. У міноборони РФ, зі свого боку, заявляють, що "тимчасове закриття деяких районів Чорного моря" не перешкоджатиме судноплавству через Керченську протоку.

Прогнози українських експертів щодо можливого впливу цього чергового демаршу Росії на українську економіку розходяться. Заступник директора київського Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь підтвердив, що Росія порушує міжнародне право зі свободи судноплавства, бо Керченська протока "це міжнародна протока, а згідно з двостороннім договором це і українська протока".

Водночас експерт наголошує, що в ноті російської сторони йдеться про заборону проходження тільки "військових і державних іноземних кораблів". "Про комерційне судноплавство там жодного слова немає, тому слід очікувати, що будуть чергові перешкоджання, проблеми, провокації… Сподіваюся, що прямого впливу на економіку України це наразі не матиме", - сказав Самусь.

Читайте також: ЄС очікує від Росії вільного судноплавства Керченською протокою

Удар по українських портах

Натомість заступниця директора київського Центру економічних стратегій Марія Репко прогнозує, що це таки завдасть нового удару по морських портах України на Азовському морі в Маріуполі та Бердянську. Додаткові перевірки судів та військові ризики можуть змусити перевізників переорієнтуватись на інші порти, особливо це стосується імпорту, застерегла експертка. "Основний експортний вантажообіг порту зараз дає металургія і, частково, аграрії. У випадку проблем їм доведеться перевозити вантажі залізницею, з якою на Маріупольському напрямку і так досить скрутно, а також автомобільним транспортом", - вважає вона.

По завершенні будівництва мосту з Краснодарського краю до анексованого Росією Криму, Москва послідовно ускладнює проходження Керченської протоки для українських суден та кораблів інших держав, нагадав у розмові з DW доктор економічних наук, професор Маріупільського університету Юрій Макогон. Чергове загострення ситуації в цій акваторії, на його думку, неодмінно завдасть найбільшого удару економіці міст Азовського узбережжя внаслідок паралічу роботи маріупольського і бердянського портів, вимушеного скорочення робочих місць та падіння доходів місцевих бюджетів.

"Ці два порти вже зазнали скорочення перевалки вантажів в 3-4 рази від початку агресії Росії проти України. Перевезення морським транспортом є значно дешевшим за залізничний і спроби переорієнтувати постачання залізорудної сировини на маріупольські гіганти "Азовсталь" та "Маріупольський металургійний комбінат" залізницею та автотранспортом роблять це значно дорожчим", - каже Макогон і додає, що можливості України відстояти своє право на використання акваторії Азовського моря та Керченської протоки сильно обмежені, бо міжнародне поняття "виняткова економічна зона" означає 200 морських миль, що є шириною всього Азовського моря.

Читайте також: Україна та Грузія звинувачують Росію в перешкодах навігації в морі

Переорієнтація на Одесу?

Товарообіг Маріупольського та Бердянського морських портів вже знизився на 30 відсотків від початку масштабних військових навчань Росії в акваторіях Чорного та Азовського морів, повідомив DW співголова громадської організації "Права справа", яка провадить моніторинг ситуації на Донбасі, Дмитро Снегірьов. Крім цього, від обмежувальних дій Москви, за його прогнозами, збитків зазнають українська металургія, машинобудування та сільське господарство. "Українські порти на Азові є ключовими елементами логістики експорту українського збіжжя. Водночас, вони є основними портами розвантаження імпортної залізорудної сировини та коксівного вугілля для металургійних підприємств", - нагадує Снегірьов і застерігає від соціальної напруженості та безробіття, які можуть посилитись унаслідок останніх дій Москви.

Читайте також: Боротьба Маріуполя за чисте повітря: коли місто сталеварів ним задихає?

Зменшення перевалки на азовських українських портах може і не мати критичних значень в загальнонаціональному масштабі, припустив експерт київського Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян. За його словами, логістика постачання на маріупольські металургійні гіганти вже переорієнтувалася на морський порт в Одесі. "Але будь-яке додаткове навантаження на цей порт може стати критичним, бо він вже не справляється з надмірним вантажопотоком. До того ж, залізнична і автотранспортна інфраструктура з Одеси вже зараз справляє ефект "вузького горла", через яке не встигають проходити збільшені обсяги вантажів", - оцінює Киян.

Але найбільшої шкоди економіці України внаслідок блокування Керченської протоки може зазнати стратегічний ресурс України в міжнародній системі розподілу праці, як транзитної держави, переконаний експерт. "Повідомлення про обмеження судноплавства через Керченську протоку та в Азовському морі сприймаються потенційними інвесторами, як збільшення воєнних та транспортних ризиків", - каже Киян. Таким чином, на його думку, це може вдарити по амбіціях України розвивати роль логістичного моста між Сходом і Заходом і отримувати прибутки від транспортування її територією міжконтинентальних вантажів.