Як "Нафтогаз" опинився на роздоріжжі

Кабінет міністрів України несподівано вирішив здійснити кадрові перестановки у найбільшій національній компанії "Нафтогаз України". 28 квітня український уряд провів закрите засідання загальних зборів акціонерів компанії, за результатами яких ухвалив рішення припинити повноваження членів наглядової ради компанії, а також голови правління Андрія Коболєва.

Постановлено, що незалежні члени та представники держави у наглядовій раді компанії продовжать здійснювати свої повноваження до обрання та визначення нових представників. Коболєва ж, з яким контракт на посаді тільки у березні 2020 року продовжили на чотири роки, фактично звільнили, на що він уже заявив, що "цим  ставлять хрест на реформі корпоративного управління". 

Зміна вектора?

В офіційному повідомленні уряду йдеться про те, що на засіданні розглянули звіт про діяльність НАК "Нафтогаз України" за 2020 рік, і роботу наглядової ради та правління компанії визнали незадовільною. "Чистий консолідований збиток групи компаній "Нафтогаз" у 2020 році становив 19 мільярдів гривень. При цьому у затвердженому Кабінетом міністрів фінансовому плані компанії передбачалося отримання 11,5 мільярда прибутку", - йдеться у повідомленні уряду.

Читайте також: Посли G7 та Держдеп США відреагували на звільнення Коболєва

Саме через це представників держави у наглядовій раді компанії переобрано, а на обіймання посад чотирьох незалежних членів ради оголошено конкурс. До цього ці посади обіймали представники з Великобританії, Франції та США. "Очевидно, що це послаблення позицій міжнародних партнерів України, зокрема американських, які мали наглядати за ходом реформи газового ринку в країні та створення справжньої незалежної компанії НАК "Нафтогаз". Можливо, тепер буде зміна вектора компанії, що відобразиться на стосунках з Росією та російським "Газпромом", - припускає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Політичний тиск

Компанія "Нафтогаз України", що довгий час отримувала дотації з держбюджету, перебувала під політичним тиском як в середині країни, так і за її межами. "Нафтогаз", зокрема, займається видобутком газу в Україні та довгий час відповідав за транзит російського газу українською територію до Європи.

Після Революції Гідності 2014 року і втечі тодішнього керівництва України за кордон "Нафтогаз" очолив Андрій Коболєв. Через низку факторів - девальвацію гривні, анексію Криму Росією, бойові дії на Донбасі тощо - за результатами 2014 року "Нафтогаз" заявляв про чисті збитки у розмірі 85 мільярдів гривень. 

За сім років на посаді голови правління НАК "Нафтогаз України" разом зі своєю командою Коболєву вдалося позбавити Україну залежності від російського газу. Компанія виграла Стокгольмський арбітраж проти  "Газпрому", стягнувши з російського газового монополістатри мільярди доларів за контрактами 2009 року, та у 2019 році підписала з ним новий контракт на вигідних для України умовах.

Читайте також: Транзит із присмаком корупції. Слабкі місця газової угоди

Також за цей час провели так званий анбалдінг - від групи "Нафтогаз" відокремили незалежну компанію "Оператор ГТС України", яка замається суто транспортуванням природного газу. "Чітке відокремлення функцій транспортування газу від НАК "Нафтогаз України" має ключове значення для забезпечення подальшої довіри до України як країни, яка виконує роль стратегічного і надійного транзитера газу для  ЄС, а також для поглиблення реформ на ринку природного газу", - привітали це рішення влітку 2018 року Єврокомісія та Енергетичне співтовариство.

Читайте також: Технічний стан української ГТС: розслаблятися не можна

Крім того, з 2015 року НАК "Нафтогаз" став беззбитковим і регулярно перераховував до держбюджету України дивіденди. Крім цього, відзначалось, що у компанії здійснили реформу корпоративного управління задля усунення політичного втручання в управління нею. "Ситуація з раптовим звільненням Коболєва та наглядової ради покаже, наскільки НАК "Нафтогаз" дійсно реформував своє корпоративне управління. Якщо ефективно, то політика не повинна вплинути зараз на компанію", - прокоментувала DW президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко.

У "Нафтогазі" звільнення Коболєва назвали "юридичною маніпуляцією" і пояснили, що подання щодо призначення або звільнення голови правління належать до виключної компетенції наглядової ради. Там вважають, що рішення уряду є поверненням до практики ручного управління державними підприємствами.

"Це чіткий сигнал інвесторам у цінні папери українських емітентів: умови роботи державних підприємств України є непередбачуваними та можуть бути змінені в залежності від політичної доцільності", - йдеться у заяві "Нафтогазу". Коболєв уже заявив, що оскаржуватиме рішення про його звільнення.

Потрібна лояльна людина?

Експерти вважають, що нині об'єктивних причин змінювати голову правління НАК "Нафтогаз" не було, а позиція уряду знову обумовлена політикою. "Фінансовий план для "Нафтогазу" на 2020 рік Кабінет міністрів затвердив лише 23 грудня 2020 року. І тепер звинуватив керівника компанії, що він не виконав його протягом тижня до закінчення року. Це абсурд і чиста політика", - вважає експерт з енергетичних ринків компанії Dragon Capital Денис Саква.

Він зауважує, що і справді у 2020 році "Нафтогаз" вперше з 2015-го отримав збитки. Однак для цього були об’єктивні причини: економічна криза через пандемію COVID-19, борги за газ, який компанія була змушена постачати споживачам в рамках спецобов'язків, рекордно низькі ціни на газ. Крім того, це був перший рік, коли "Нафтогаз" працював без свого найбільш прибуткового підрозділу - газотранспортної системи. При цьому уряд увесь час вимагав від компанії знизити ціну на газ для населення. "Коболєв - самостійна фігура і не брав під "козирек" все, що йому скажуть в уряді. А зараз там потрібна лояльна людина", - каже Саква.

Нового голову правління "Нафтогазу" раніше не призначили міністром

Новим головою правління "Нафтогазу України" обрано та призначено з 29 квітня Юрія Вітренка - колишнього виконавчого директора компанії та ексвиконувача обов’язків міністра енергетики. Вітренко і Коболєв були соратниками, разом вели газові суди з Росією, які завершились перемогою у Стокгольмському арбітражі, а потім почали публічно конфліктувати нібито через суперництво за керівну роль у "Нафтогазі".

Вітренка звільнили з "Нафтогазу", він судився з компанією за премію після Стокгольмського арбітражу і претендував на 4 мільйони доларів. Згодом він заявив, що отримав державні облігації на цю суму.

Вітренка неодноразово називали ймовірним кандидатом на посаду прем'єр-міністра замість Дениса Шмигаля. Пропрезидентська фракція у парламенті "Слуга народу" кілька разів намагалася призначити Вітренка міністром енергетики та віцепрем'єром, але щоразу голосування провалювалося.

Українські ЗМІ припускали, що на підвищення Юрія Вітренка в останні місяці могли просувати політичні сили, близькі до українського олігарха Ігоря Коломойського. Не виключають цього і експерти. "Ситуація з Коболєвим обумовлена закулісними олігархічними іграми і домовленостями. Очевидно, кандидатура Вітренка має рекомендації з Офісу президента і погоджена з президентом. Це переформатування груп впливу у державі", - не виключає Володимир Омельченко.

Він називає Юрія Вітренка професійним управлінцем, який дійсно може забезпечити прибутковість НАК "Нафтогаз", однак відзначає і його поступливість. "Він достатньо чутливий до прохань. Не дарма ж росіяни щодо нового  контракту погодилися вести переговори саме з ним, а не з Коболєвим", - наголошує Омельченко.

Перед Вітренком уряд поставив завдання - "системно збільшувати видобуток українського газу, а також сприяти формуванню повноцінного та справедливого ринку газу". Експерти сходяться на тому, що це завдання не може бути виконане за рік чи два, адже власний видобуток газу обумовлений низкою додаткових факторів, зокрема світовими цінами на газ, та потребує великих інвестицій, зокрема іноземних. При цьому інвестиційний клімат в країні не регулює голова правління НАК "Нафтогаз". Тож Вітренку не вдасться виконати завдання уряду у найближчій перспективі, пояснилти DW екперти.