Що не так із заявою Шмигаля про санкції ЄС проти Януковича

Візит прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля до Брюсселя збігся у часі з консультаціями європейських дипломатів щодо того, що робити із запровадженими 2014 року санкціями ЄС проти експрезидента Віктора Януковича та його оточення. Напередодні візиту глави українського уряду до європейської столиці "Радіо Свобода" із посиланням на свої джерела повідомила, що чергове подовження санкцій на рік на початку березня не стосуватиметься трьох осіб - ексміністра освіти Дмитра Табачника, ексголови Національного банку України Сергія Арбузова та колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка.

Якщо це станеться, у санкційному списку залишаться лише семеро, включно з експрезидентом і його сином Олександром. У березні 2014 року список складався з 18 осіб. Він був схвалений невдовзі після вбивства десятків демонстрантів на акціях протесту у Києві і втечі президента Януковича і більшості його оточення до Росії. Ці санкції мали на меті заблокувати, імовірно, вкрадені політичною верхівкою гроші, виведені в європейські банки з метою повернути їх українцям.

"Гроші повернуті - можна скасовувати"

Коментуючи невпинне скорочення санкційного списку ЄС, Денис Шмигаль сказав, що такий розвиток подій є закономірним. "Що стосується окремих фізичних осіб, там, де санкції відіграли свою роль щодо цих осіб, кошти або цінності, які були вкрадені - повернуті, звісно, там санкції можуть завершувати свою дію", - сказав Шмигаль на пресконференції у Брюсселі у четвер, 11 лютого.

Читайте також: Сірий кардинал Януковича таємно купував нерухомість у Швейцарії

Проблема, однак, у тім, що досі жодного центу грошей з рахунків Віктора Януковича і його оточення в європейських банках так і не було повернуто. Адже для цього потрібні, щонайменше, рішення українських судів про конфіскацію активів колишніх українських можновладців як таких, що виведені з країни внаслідок розкрадання бюджетних коштів. Жодне з кількох десятків кримінальних проваджень досі не завершилося судовим вироком. Генеральна прокуратура України, починаючи з 2014 року, не розслідувала належним чином жодної з цих справ, констатував у розмові з DW колишній генпрокурор Руслан Рябошапка. "Коли я прийшов 2019 року до Генпрокуратури, я був дуже розчарований тим, як мало було зроблено за п'ять років для розслідування цих справ", - зізнається колишній очільник генпрокуратури.

Справи передані НАБУ

Під його керівництвом була проведена реформа ГПУ, внаслідок якої прокуратура втратила функції слідства. Корупційні справи проти оточення Януковича були передані до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). "Слідчим НАБУ доводиться надолужувати те, що не було зроблено за п'ять років. Це дуже важко, а в багатьох випадках просто вже неможливо. Процесуальні строки підходять до завершення або вже сплили", - визнає Рябошапка. За його словами, українська влада після 2014 року не мала політичної волі розслідувати корупцію своїх попередників. За інформацією DW від співрозмовників у правоохоронних органах, у Національному бюро, образно кажучи, не надто зраділи передачі до цього органу "справ Януковича" через брак слідчих і ресурсів на розслідування справ, перспективи на своєчасне завершення яких є туманними.

Читайте також: Як домогосподарка з Єнакієвого за швейцарські мільйони судилася

Слова Дениса Шмигаля про те, що санкції виконали свою функцію, Рябошапка вважає "не зовсім чесними". "2014 року Євросоюз запровадив санкції в обмін на обіцянки надати докази розкрадання коштів попередньою владою. А українська влада не спромоглася ці докази надати", - критикує колишній генпрокурор.

Дороге задоволення для ЄС

Відсутність результатів розслідування в Україні дорого коштує європейським платникам податків. Річ у тім, що Суд Європейського Союзу ухвалив вже кілька десятків рішень на користь осіб із санкційного списку, які заявляють про незаконність блокування активів. Більшість цих рішень не мали практичного значення, оскільки через тривалість розгляду скасовувалися переважно санкції за попередні роки. Однак щоразу Євросоюзу доводиться витрачати після таких поразок кругленькі суми на оплату судових витрат, а також сплачувати судові витрати підсанкційних українців. Наприклад, експрезидент Віктор Янукович платить своїм лондонським адвокатам 1500 фунтів на годину, як з'ясувала DW. Разом із сином Олександром втікач постфактум вже кілька разів скасував через суд санкції ЄС, і його видатки покрали європейські платники податків.

Формальною причиною скасування санкцій суддями зазвичай стає те, що Рада ЄС, подовжуючи санкції, "докладає недостатніх зусиль, аби пересвідчитися, що тривале блокування активів виправдане і слідство просувається, отримуючи докази корупційних злочинів". Подекуди судді констатують недостатні гарантії з боку України права на захист втікачам, які переховуються у Росії. Так було і третього лютого цього року, коли Суд ЄС скасував ще діючі, подовжені у березні 2020 року санкції проти ексміністра доходів і зборів Олександра Клименка. Українські правоохоронні органи підозрюють Клименка у розкраданні близько трьох мільярдів гривень на відшкодуванні державою коштів ПДВ фіктивним фірмам. Розслідування завершилося лише восени 2019 року, але до рішення суду у цій справі ще дуже далеко. Зняття санкцій з боку ЄС, утім, імовірно, поки не дуже допоможе ексміністру, оскільки його кошти - принаймні ті, місцезнаходження яких вдалося виявити - розміщені передусім у Ліхтенштейні. Тут на рахунках Клименка зосереджено понад 14 мільйонів доларів. 

Латвія не церемониться, Швейцарія чекає

Так само мало що змінить імовірне зняття санкцій з Сергія Арбузова. 50 мільйонів на його рахунках уряд Латвії конфіскував за підозрою у відмиванні грошей ще 2016 року. Це сталося після того, як Україна не спромоглася передати латвійським колегам доказів його корупційних злочинів. Якою би не була доля санкцій ЄС, левова частка коштів Віктора Януковича і його оточення, вочевидь, осіла в іншому місці - у Швейцарії. Як повідомляла раніше DW із посиланням на дані Федерального відомства юстиції Швейцарії, у банках цієї країни заморожені активи на суму близько 145 мільйонів швейцарських франків. Швейцарія, на відміну від ЄС, не знімає санкцій з оточення Януковича через надто повільний поступ у розслідуванні проваджень. Річ у тім, що у цій країні гроші заморожено не рішенням уряду, а на підставі спеціально ухваленого закону, який має полегшувати конфіскацію іноземних грошей сумнівного походження. У Швейцарії блокування активів може тривати стільки, скільки потрібно для розслідування.