Європарламент: ЄС має передати активи РФ Україні

Напередодні саміту Європейського Союзу депутати Європарламенту провели дебати, на яких висловили свою позицію з приводу його головного питання - виділення фінансової допомоги Україні на 2026 і 2027 роки, зокрема за рахунок заморожених російських активів. Ці емоційні дебати, які пройшли у середу, 17 грудня, тривали понад три години і дали зрозуміти: завтра на європейських лідерів у Брюсселі чекає довга і складна дискусія.

Повну підтримку плану фінансувати Україну через надання їй репараційного кредиту за рахунок заморожених російських активів, більша частина яких - понад 180 мільярдів євро - знаходяться у Бельгії у депозитарії Euroclear, висловили центристи, ліберали та частково консерватори. Категорично проти виступили крайні праві та ліві сили Європарламенту. Незалежно від партійної приналежності, не підтримали цей варіант всі бельгійські євродепутати.

Фон дер Ляєн: "Ми маємо ухвалити рішення про фінансування України"

На нагальності пошуку джерел фінансування України наголосила президентка Єврокомісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), яка виступила перед початком дебатів. "Наступні дні стануть вирішальними. Від нас залежить, як фінансувати боротьбу України. Ми розуміємо нагальність цієї потреби", - запевнила фон дер Ляєн.

Вона нагадала, що, за оцінками МВФ, потреби України на 2026 та 2027 роки становлять близько 137 мільярдів євро, з яких "Європа повинна покрити дві третини - тобто 90 мільярдів євро". "Ідеться не лише про цифри. Ідеться про зміцнення здатності України забезпечити справжній мир - справедливий, тривалий, який захищає Україну, а отже, і Європу", - зазначила фон дер Ляєн.

Вона пояснила, що Єврокомісія запропонувала лідерам країн-членів ЄС обрати серед двох можливостей для в фінансування України: рішення на основі російських заморожених активів і рішення на основі запозичень ЄС. "Нам доведеться обрати, яким шляхом ми захочемо піти. Але зрозуміло одне: ми маємо ухвалити рішення про фінансування України на наступні два роки на цьому засідання Європейської Ради", - наголосила президентка ЄК.

Читайте також: Заморожені активи Росії на Заході: відповіді на головні питання

Вебер: "Якщо рішення щодо України не ухвалять, це стане історичною помилкою"

Лідер найбільшої у Європарламенті групи - Європейської народної партії (ЄНП)  - німецький євродепутат Манфред Вебер (Manfred Weber) висловив сподівання, що вирішення питання щодо фінансування України "не зазнає невдачі" під час саміту ЄС. "Якщо ж ми не отримаємо результату, це буде історична помилка", - застеріг Вебер. За його словами, ЄНП дотримується принципу, згідно з яким, "той, хто розпалив цю війну, повинен відповісти за її наслідки". Саме на цьому базується ідея використання російських активів для фінансування витрат України. "Бельгія запропонувала, щоб це фінансування розподілялося між усіма європейцями. І це те бажане рішення, над яким слід працювати цього тижня", - пояснив свою позицію Вебер.

Про історичне значення саміту ЄС, який "повинен ухвалити рішення про використання 210 мільярдів євро заморожених російських активів", заявила і представниця соціалістів, іспанська євродепутатка Іраче Гарсія-Перес. "Різанина в Бучі та Маріуполі не можуть залишитися безкарними. Страждання понад семи мільйонів біженців та викрадення 20 тисяч українських дітей не можуть залишитися безкарними. Путін має заплатити за війну, яку він розв'язав", - заявила політикиня.

Із закликом підтримати план надання репараційного кредиту Україні за рахунок заморожених російських активів виступив і євродепутат-ліберал з Нідерландів Гербен-Ян Гербранді. Він відзначив, що це питання обговорювалося на рівні європейських лідерів "щонайменше 15 разів від початку війни, і цього разу засідання Євроради не може завершитися без угоди щодо кредиту для України".

Читайте також: Мерц: Відмова використовувати російські активи завдасть шкоди ЄС

Кредит, який Україна ніколи не зможе повернути?

Бельгія була і залишається непохитною прихильницею України, але не схвалює використання російських грошей для фінансування потреб України, заявила бельгійська євродепутатка від групи консерваторів Ассіта Канко. За її словами, не існує такого поняття, як безкоштовні гроші, і "ніхто не думав про те, хто зрештою буде платити". "Бельгії було запропоновано самостійно нести весь тягар,  непропорційну частку юридичного та фінансового ризику. Хіба це справедливо?" - обурилася політикиня.

Угорщина ж не підтримує "авантюрну ідею конфіскації заморожених російських активів, яка загрожує Європі непередбачуваним економічним та фінансовим ударом", - заявив представник крайньої правої групи "Патріоти за Європу", угорський євродепутат Тамаш Дойч. Він наголосив, що його країна "не буде надсилати Україні гроші та зброю", бо "європейський народ прагне миру", "а Брюссель хоче, щоб війна в Україні продовжувалася".

Читайте також: Угорщина блокує щорічну заяву ЄС щодо розширення через Україну

У прагненні "продовжувати війну" в Україні звинуватив керівництво ЄС і "лівий" євродепутат з Італії Даніло Делла-Валле. Він заявив, що "під покровом темряви на наступній Європейській Раді ви збираєтеся схвалити новий військовий кредит Україні на 215 мільярдів євро - гроші, які Україна ніколи не зможе повернути". "Ви не говорите правду про це європейцям і українцям, які ще довгі роки опиняться в боргах", - заявив політик.

Лагодинський: "Епоха трансатлантичних альянсів минула"

У своїх виступах щодо підтримки України майже всі промовці згадували і про політику трансатлантичного партнерства, яку ЄС має намір переглянути після оприлюднення нової стратегії національної безпеки США адміністрації Дональда Трампа. У ній містяться критичні формулювання, зокрема на адресу ЄС, і говориться про необхідність відновити "стратегічну стабільність" у відносинах з Росією.

"Нова стратегія національної безпеки США чітко завила: епоха визначеності завершилася, альянси більше не є чимось само собою зрозумілим. Коли риторика по той бік Атлантики обертається проти ЄС, ми повинні діяти: інвестувати у власні спроможності та будувати нові органи ухвалення рішень", - заявив німецький євродепутат від групи Зелених Сергій Лагодинський (Sergey Lagodinsky). На його думку, Європа має усвідомити, що "часи, коли Орбан чи Путін визначали, з якою швидкістю ми реагуємо, минули". Він закликав створити Європейську раду безпеки, яка могла б швидко ухвалювати рішення щодо найнагальніших питань ЄС. Цю пропозицію зал привітав оплесками.