1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Гарантії безпеки України: робоча група зібралась вдруге

Євгенія Наконечна
23 липня 2022 р.

Група вважає, що НАТО й стаття про колективну безпеку залишаються золотим стандартом гарантій безпеки. А поки Україна не стане членом Альянсу, треба система угод між Україною та державами-гарантами.

https://p.dw.com/p/4EY1v
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак під час зустрічі з міжнародною групою з гарантій безпеки для України.
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак під час зустрічі з міжнародною групою з гарантій безпеки для України.Фото: krainian Presidential Press Off/Planet Pix via ZUMA Press Wire/picture alliance

У Києві відбулося друге засідання міжнародної робочої групи з гарантій безпеки України під співголовуванням керівника Офісу президента України Андрія Єрмака та колишнього генерального секретаря Організації північноатлантичного договору (НАТО) Андерса Фога Расмуссена. Про це в суботу, 23 липня, повідомляється на сайті президента України.

Учасники обговорили проєкт плану рекомендацій щодо майбутніх міжнародних гарантій безпеки для України. "Група вважає, що НАТО й стаття 5 Вашингтонського договору (про колективну оборону. - Ред.) залишаються золотим стандартом гарантій безпеки. У проміжний період, поки Україна не стане повноправним членом НАТО, основною гарантією буде її здатність стримати майбутню агресію (...) Для досягнення цього знадобиться взаємопов'язана система багатосторонніх і двосторонніх належним чином ратифікованих угод між Україною та державами-гарантами", - йдеться у повідомленні.

Відповідні документи мають сприяти розбудові та зміцненню сил оборони України. За словами Єрмака, система гарантій має також забезпечити комплексну та всебічну підтримку в разі як безпосередньої агресії, так і її загрози.

Перша зустріч щодо гарантій безпеки для України 

Перше засідання міжнародної групи відбулося 1 липня у Києві. Тоді Єрмак наголосив, що Україна має вкрай негативний досвід безпекових запевнень у межах Будапештського меморандуму і категорично відмовляється його повторювати.

Серед інших, до складу групи входять: колишні прем'єр-міністри Швеції Карл Більдт, Словаччини Мікулаш Дзурінда та Австралії Кевін Радд, ексміністри закордонних справ Великобританії Вільям Гейг і Польщі Анна Фотига, ексміністр охорони довкілля та ядерної безпеки Німеччини Норберт Реттген (Norbert Röttgen), ексзаступник міністра оборони США з політичних питань Мішель Флурной та ексрадник президента США з національної безпеки Стівен Гедлі. Водночас члени робочої групи діють як експерти від свого імені та не представляють уряди своїх країн або організації, у яких вони працюють.

Яких гарантій безпеки прагне Київ

Під час перемовин із РФ у Стамбулі 29 березня українська сторона висунула пропозицію міжнародного договору про систему безпекових гарантій Україні. 30 березня міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock) заявила, що Німеччина готова надати Україні гарантії безпеки. Аналогічна заява про готовність стати гарантом безпеки України пролунала також із Франції.

В середині квітня український президент Володимир Зеленський повідомив, що готовність стати гарантами безпеки України демонструють Великобританія, США, Італія й Туреччина, але остаточної відповіді ні від кого немає. У травні Польща підтвердила свою готовність стати гарантом, але після завершення війни.

21 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна більше не розглядає РФ як гаранта безпеки в новому договорі. "Сьогодні ми розглядаємо коло гарантів з безпеки з держав-партнерів, яким довіряємо. Ми з ними розробляємо цей проєкт", - сказав він. За його словами, Київ прагнутиме, щоби в парламентах країн-гарантів проголосували за ратифікацію цього документа.

Читайте також: Коментар: Вимоги України щодо гарантій - дилема для Заходу 

"Українці платять життями за нашу безпеку"