Гучні замахи на президентів і кандидатів у президенти США

Президент США Дональд Трамп знову пережив вірогідну спробу замаху на його життя. Останній інцидент стався у суботу, 25 квітня, під час заходу у готелі Washington Hilton за участі понад сотні гостей. Серед присутніх були - перша леді Меланія Трамп, віцепрезидент США Джей Ді Венс, міністр оборони Піт Гегсет та держсекретар США Марко Рубіо. Запрошених журналістів також евакуювали, а заходи безпеки у готелі посилили. 

За даними правоохоронців, озброєний нападник відкрив вогонь поблизу зони безпеки, після чого його затримали. За інформацією правоохоронців, йдеться про 31-річного мешканця Каліфорнії Коула Томаса Аллена, пише агентство Reuters. Нападник поцілив в одного з представників Секретної служби США, проте завдяки бронежилету той не отримав ушкоджень. 

Для багатьох американців ця стрілянина нагадує подібні замахи в історії США, як-от замах на Рональда Рейгана і вбивства членів родини Кеннеді. Про найвідоміші епізоди - в огляді DW. 

Трамп не вперше стає можливою мішенню для замаху

Раніше цього року, у ніч проти неділі, 22 лютого, озброєного чоловіка було смертельно поранено після того, як він потрапив на територію курорту Мар-а-Лаго у Палм-Біч у штаті Флорида, що належить президенту США Дональду Трампу. За словами шерифа округу Палм-Біч, нападникові наказали кинути предмети, які він тримав у руках - каністру з бензином і дробовик. Після цього він підняв зброю у позицію для стрільби. Двоє агентів Cекретної служби та заступник шерифа відкрили вогонь. Підозрюваний отримав смертельні поранення на місці інциденту. Ним виявився 21-річний художник Остін Такер Мартін з Кеме. 

Крім того, 15 вересня 2024 року Раян Раут облаштував вогневу позицію поблизу паркану гольф-клубу Трампа у Флориді. При ньому виявили штурмову гвинтівку з оптичним прицілом і цифрову камеру. Замах зірвали агенти Секретної служби, які помітили Раута зі зброєю та відкрили вогонь на упередження. Згодом його засудили до довічного позбавлення волі.

Того ж року, на Дональда Трампа - на той момент потенційного кандидата від Республіканської партії у боротьбі за посаду глави США - 13 липня був вчинений замах під час його виступу на передвиборному мітингу у Батлері (штат Пенсильванія). Федеральне бюро розслідувань повідомило, що упізнало 20-річного Томаса Метью Крукса з Бетел-Парку, що у штаті Пенсильванія, "як суб'єкта, причетного до замаху". Тілоохоронці вивели експрезидента зі сцени після того, як куля зачепила його праве вухо. 

Замах на Рональда Рейгана в 1981 році

Тодішній президент США Рональд Рейган саме виходив з готелю "Гілтон" у Вашингтоні, де перед цим виступав з промовою, коли пролунало кілька пострілів. Стрільцем виявився Джон Хінклі-молодший. Він відкрив вогонь з натовпу навколо лімузина Рейгана. На момент замаху Хінклі було 25 років і він страждав від гострого нервового розладу. Він сподівався, що якщо застрелить Рейгана, на нього зверне увагу голлівудська акторка Джоді Фостер. У 1982 році його визнали невинним через неосудність і призначили лікування у психіатричній лікарні.

Сам Рейган провів у лікарні майже два тижні після того, як одна з куль Хінклі зрикошетила від президентського лімузина і влучила в нього. Куля зачепила ребро і мало не зачепила серце. Після замаху рейтинг Рейгана в очах громадськості зріс.

У 2022 році Хінклі звільнили від необхідності перебування під наглядом у психіатра і відтоді він намагається утвердитися як художник і фолк-співак. Однак йому досі пригадують його причетність до замаху, тож кілька його концертів скасували.

"Я знаю, що я став відомим через акт насильства, - сказав Хінклі в інтерв'ю мовнику WTNH зі штату Коннектикут на початку цього року. "Але я зовсім інша людина, ніж у 1981 році. Зараз я виступаю за мир".

До 13 липня 2024 року та стрілянина була останнім випадком, коли чинний або колишній президент був поранений у результаті замаху на вбивство.

Замах на Джеральда Форда у 1975 році

Одразу дві різні жінки намагалися вбити президента США Джеральда Форда з різницею в 17 днів. Це - єдині жінки, які коли-небудь намагалися вбити президента США.

Першу спробу вчинила Лінетт Фромм (вона мала прізвисько  "Пискля". - Ред.), і виходила зі спільноти прихильників сумнозвісної сім'ї Чарльза Менсона. Фромм наставила пістолет на Форда 5 вересня 1975 року, коли той прогулювався в Сакраменто у штаті Каліфорнія. Її негайно повалили на землю тілоохоронці Форда, але пістолет не вистрілив. Фромм, очевидно, намагалася в такий спосіб донести до Форда своє занепокоєння за долю каліфорнійських ендемічних лісів і отримати схвалення лідера культу Чарльза Менсона, яким вона була одержима. Фромм вийшла з в'язниці у 2009 році.

Другий замах на Форда скоїла Сара Джейн Мур біля готелю в Сан-Франциско 22 вересня. Мур також намагалася застрелити Форда і сказала, що хотіла, щоб це вбивство спричинило насильницьку революцію в Сполучених Штатах. Але вона не влучила, а її другу спробу перервав перехожий.

Більшу частину свого дорослого життя Мур провела у в'язниці, а після звільнення через 32 роки, у віці 77 років, сказала, що була "засліплена своїми радикальними політичними поглядами".

1972 рік: замах на Джорджа Воллеса

Губернатор Алабами Джордж Воллес проводив політичну акцію з метою висунення на посаду президента США від Демократичної партії в торговельному центрі в Мериленді, коли в нього п'ять разів вистрілив Артур Бремер.

Воллес був відомим сегрегаціоністом, популістом і расистом. Під час своєї промови він говорив про те, що про білих американців "забувають". Бремер стріляв у Воллеса після тої промови. В результаті замаху Воллеса частково паралізувало.

Бремер виклав у своєму щоденнику причини свого бажання вбити або Воллеса, або Річарда Ніксона, і нібито його на це підштовхувала слава, яку принесло б йому таке вбивство. Він вийшов з в'язниці у 2007 році.

Натомість Воллес продовжив займатися політикою і зрештою попросив пробачення у чорношкірих американців за розкол, який він спричинив.

Убивство Роберта Кеннеді в 1968 році

Під час кампанії за висунення кандидатом у президенти від Демократичної партії 5 червня 1968 року Роберт Кеннеді дістав три вогнепальні поранення в готелі "Амбасадор" у Лос-Анджелесі. Стрільця звали Сірхан Сірхан. Роберт Кеннеді помер наступного дня. Сірхана схопило кілька людей в бальному залі, де сталася стрілянина. П'ятеро інших постраждалих також отримали вогнепальні поранення під час заходу, проте всі вони одужали.

Те вбивство мало значний вплив на президентські перегони 1968 року і сталося всього через два місяці після вбивства лідера руху за громадянські права Мартіна Лютера Кінга-молодшого, лише посиливши політичну нестабільність у США кінця 1960-х років.

Сірхан, який був палестинцем за походженням, заявив, що стріляти в Роберта Кеннеді його спонукав конфлікт на Близькому Сході, зокрема, через підтримку Кеннеді Ізраїлю і передвиборчу обіцянку відправити 50 винищувачів до Ізраїлю в разі обрання його президентом. Сірхан був засуджений 17 квітня 1969 року до смертної кари в газовій камері. Згодом цей вирок був замінений на довічне ув'язнення, а 2021 року він навіть ледь не вийшов достроково на свободу.

Убивство Джона Кеннеді в 1963 році

Президент Джон Кеннеді був убитий в центрі Далласа в штаті Техас, коли їхав у кортежі зі своєю дружиною Жаклін 22 листопада. Кеннеді негайно доставили до Меморіальної лікарні Паркленд, де він і помер. Невдовзі після вбивства поліція заарештувала Лі Гарві Освальда, знайшовши снайперську схованку в Техаському шкільній бібліотеці.

Комісія Воррена, яка розслідувала вбивство, у 1964 році дійшла висновку, що Освальд, колишній морський піхотинець, який був у Радянському Союзі, діяв самостійно. Під час арешту Освальд стверджував, що він був "цапом-відбувайлом" і що його взяли під варту лише тому, що він був у Радянському Союзі.

Освальд був застрелений Джеком Рубі, власником нічного клубу в Далласі, коли його перевозили з поліційного відділку до в'язниці через два дні після вбивства Джона Кеннеді.

Вбивство Кеннеді породило цілу низку теорій змови та ще досі залишається предметом суперечок і дебатів. 

Минулі замахи

Кеннеді був четвертим президентом США, який став жертвою замаху, і останнім, хто помер на посаді. Трьома іншими були Авраам Лінкольн (1865), Джеймс Гарфілд (1881) та Вільям Мак-Кінлі (1901).

Лінкольн був поранений пострілом під час театральної вистави. Він отримав поранення голови несумісні з життям. Що стосується виконавця замаху та його спільників, йшлося про групу симпатиків південних штатів у Громадянській війні. Злочинець був застрелений під час затримання, інші змовники страчені після винесення вироку.

Джеймс Гарфілд помер майже через три місяці після вогнепального поранення, яке він отримав під час замаху на залізничному вокзалі. Виконавця вважали психічно лабільним, також він був розгніваним і розчарованим, оскільки після своєї участі у виборчій кампанії не здобув високої посади. Спочатку його визнали психічно хворим, але в суді згодом - осудним і винним. Він був страчений. Пізніше дослідження виявили у нього важкі ураження головного мозку.

Вільям Мак-Кінлі також помер від наслідків вогнепального поранення. Через вісім днів після замаху на нього під час відвідування виставки він помер від отриманих травм. Виконавець замаху, який зізнався у скоєному, був переконаним анархістом, його обуло страчено.

У 1912 році кандидат у президенти Теодор Рузвельт був поранений пострілом під час передвиборчого заходу. Тедді Рузвельт до цього був 26-м президентом США з 1901 по 1909 рік. Виконавець замаху німецького походження страждав на галюцинації і провів 31 рік в ув'язненні до часу своєї смерті.