Індекс сприйняття корупції: Україна піднялась - авансом?
10 лютого 2026 р.
Україна отримала 36 балів зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції за 2025 рік, що його складає міжнародна антикорупційна організація Transparency International. Таким чином Україна на один додатковий бал покращила свою позицію в порівнянні з попереднім роком, що забезпечило їй 104 місце поміж 182 країн. Так само по 36 балів здобули Аргентина та Беліз. Очолює рейтинг Данія, яка має 89 балів. Німеччина посідає 10 місце із 77 балами. Останнє місце розділили між собою Південний Судан та Сомалі, ці країни отримали по дев'ять балів.
Плюс один бал - повернення України на рівень дворічної давнини
Серед західних сусідів України не змінився лише показник Польщі, яка отримала 53 бали й посіла 52 місце. Натомість по 1 балу втратили Словаччина (48 балів, 61 місце), Румунія (45 балів, 70 місце), Молдова (42 бали, 80 місце) та Угорщина (40 балів, 84 місце). Таким чином, ці країни-сусідки не змогли, як Україна, покращити свої показники в Індексі сприйняття корупції.
Але плюс один бал для України є "радше авансом, ніж результатом системної політики", сказав у розмові з DW виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик, коментуючи результати нового дослідження. Він нагадав, що у 2024 році країна втратила один бал, тож нинішній результат фактично повертає Україну на рівень дворічної давнини.
Як пояснив Боровик, Індекс сприйняття корупції базується на оцінках експертів низки міжнародних аналітичних центрів. І цьогорічне зростання показника для України, за його словами, пов'язане з одним з досліджень, яке оцінює рівень притягнення посадовців до відповідальності. "Ми справді бачили збільшення кількості підозр і справ, які доходять до фіналізації у Вищому антикорупційному суді, включно з вироками. Тому певною мірою цей один бал виглядає логічним", - пояснив він.
Боротьба з корупцією - роль українського суспільства
Водночас виконавчий директор Transparency International Ukraine вважає, що цей плюс один бал не є наслідком сталої державної антикорупційної політики. "Цей плюс один бал я би радше приписав не державній політиці, а українському суспільству, яке влітку змогло відстояти незалежність антикорупційних органів, і самим антикорупційним інституціям, насамперед НАБУ, САП і ВАКС", - сказав Боровик.
Він нагадав, що впродовж минулого року влада робила спроби обмежити незалежність антикорупційних органів, однак ці дії викликали активну суспільну реакцію та критику з боку міжнародних партнерів. Боровик також згадав про підозри у корупційних справах окремим учасникам справи "Мідас" та народним депутатам.
Найбільш значущим кроком у сфері боротьби з корупцією в Україні за минулий рік Боровик назвав початок реформи Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). "Фактично це єдине суттєве рішення на законодавчому рівні за рік. Натомість ми бачили ухвалення законів, які передають увесь контроль над топсправами генеральному прокурору, а також затримання і поміщення під варту детективів. Це навряд чи свідчить про державну політику, спрямовану на боротьбу з корупцією. Швидше навпаки", - зазначив Боровик.
У світі спостерігається відкат у боротьбі з корупцією
За останні 12 років Україна хоч і відчутно покращила свій показник в Індексі сприйняття корупції - з 25 балів у 2013 році до 36 балів зараз, - але такий прогрес, як зауважив Боровик, є недостатнім. "Плюс 11 балів за понад десять років - це не суперпрогрес. Хотілося б більше", - сказав Боровик.
Виконавчий директор Transparency International Ukraine підкреслив, що в світі загалом спостерігається відкат у боротьбі з корупцією. Середній бал індексу по всіх 182 країнах знижується, що означає погіршення сприйняття корупції глобально. "На цьому фоні Україна навіть додає, але цього замало. З огляду на обсяг роботи журналістів, детективів і громадського сектору, ми могли б бачити куди кращі результати, якби були політичні рішення", - вважає Боровик.
Коментуючи вплив війни на антикорупційні реформи в Україні, він наголосив, що воєнний стан не враховується при складанні Індексу сприйняття корупції. Водночас аргумент про війну, яким часто послуговуються політики, не може бути виправданням для згортання реформ. "Ми стали кандидатом на вступ до ЄС і не можемо просто чекати. Україна історично показала, що навіть під час війни може рухатися в бік верховенства права", - наголосив виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик.
Як проводиться дослідження Індексу сприйняття корупції
Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) - це показник, який з 1995 року розраховується міжнародною антикорупційною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів. Індекс включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо та відображає погляди приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі.
Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня.