1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Укренерго": Колапсу не буде, але відключення світла можливі

11 жовтня 2023 р.

Як українські енергетики готуються до ще однієї важкої зими, які заходи вжито на захист енергетичної інфраструктури від ракетних ударів РФ - на ці й інші запитання DW відповідає очільник "Укренерго" Володимир Кудрицький.

https://p.dw.com/p/4XMyf
Монтажники від "Укренерго" ліквідовують наслідки російського ракетного обстрілу на одному із енерегтичних об'єктів (фото з архіву)
"Ця війна - також і змагання інженерів", - каже очільник "Укренерго" Володимир Кудрицький. На фото: монтажники від "Укренерго" ліквідовують наслідки російського ракетного обстрілу на одному із енерегтичних об'єктів (фото з архіву)Фото: Ukrainische nationale Energiegesellschaft „Ukrenergo“

Українські енергетики готуються до другої важкої зими. Рік тому Росія почала масовано обстрілювати ракетами українську енергетичну інфраструктуру. Висловлюються побоювання, що такий сценарій може повторитися. DW розпитала голову правління Національної енергетичної компанії "Укренерго", яка є національним оператором енергетичних мереж, Володимира Кудрицького про вірогідність блекауту, про те, що зі зруйнованих енергооб'єктів вже вдалося відновити, чи доведеться взимку імпортувати електроенергію та що дала Україні синхронізація з європейською енергомережею ENTSO-E.

Deutsche Welle: Пане Кудрицький, торік Україна пережила одну з найважчих зим: масовані російські ракетні та дронові атаки на енергооб'єкти, пошкодження енергоінфрастурктури, ризик блекауту, аварійні відключеннями світла. Які уроки "Укренерго" винесло з тієї зими і чи буде застосований цей досвід цьогорічного опалювального сезону, під час якого знову очікуються масовані ракетні удари Росії по українській енергоінфраструктурі?

Володимир Кудрицький: Урок перший - погана справа намагатися відбити удари ракет, дронів об'єктами цивільної інфраструктури, утилізувати цей величезний ракетний потенціал Росії українською енергосистемою. Другий - українська енергосистема виявилася міцнішою, ніж очікував ворог, і навіть, аніж ми самі очікували від неї. Ми навчилися дуже швидко приймати досить складні технічні рішення для того, щоб якомога швидше повернути світло споживачам, навчилися прискорювати виконання ремонтних та відновлювальних робіт. Після обстрілів цього року, ми відновили вже в 5-6 разів більше трансформаторів, аніж ми робили подібних ремонтів до повномасштабного вторгнення. Прискорилися і темпи виконання робіт: те, що в мирний час займало декілька місяців, ми робимо за декілька тижнів, до місяця.

Ще один важливий і, можливо, головний урок, який ми винесли: основний фактор стійкості - це все-таки не обладнання, а персонал компанії. Той факт, що ми в  компанії зберегли тисячі фахівців, висококваліфікованих інженерів, які ремонтують мережі, експлуатують підстанцій, лінії електропередачі, балансують енергосистему був вирішальним. У 2019 році ми з менеджментом і наглядовою радою довго вирішували, який шлях обрати для розвитку компанії: зберегти людей в периметрі компанії чи піти шляхом європейських компаній і винести всі ці послуги максимально на аутсорс. Тоді вирішили все-таки зберегти персонал і формувати власний склад дороговартісного, складного високовольтного обладнання. Останнє, як виявилося під час війни, не робить майже ніхто в світі, окрім нас. І як виявилось на практиці, ми прийняли правильне рішення, результатом якого стало те, що ми всі змогли вистояти минулої зими.

Читайте також: Друга воєнна зима близько: як українці готуються її пережити

Володимир Кудрицький: "Ми не маємо ілюзій, і минулорічний досвід нам говорить про те, що ворог здатен на все"
Володимир Кудрицький: "Ми не маємо ілюзій, і минулорічний досвід нам говорить про те, що ворог здатен на все"Фото: DW

Ще дуже важливим є процес, який ми запустили в нашій компанії ще до війни - відділення критичних ІТ- технологій від інтернету. Буквально, мова йде про можливість роботи всіх важливих для управління енергосистемою програм та ІТ-систем в режимі реального часу без підключення до інтернет-мережі. Це важливо, тому що паралельно з фізичними атаками відбувалися кібератаки. Спроби перетнути наш кіберпериметр, як і атаки більш складного рівня на наші ІТ-системи з перших днів вторгнення збільшилися майже втричі ніж було за весь 2021 рік. Втім, завдяки підготовці наших підрозділів з кібербезпеки, наші критичні ІТ-системи не постраждали.

Ще один висновок: ця війна - також і змагання інженерів. Одні інженери намагаються винайти схеми резервного живлення для того, щоб у мільйонів людей світло було, а інші інженери, на іншій стороні, намагаються придумати, як людей його позбавити, координуючи удари російських ракет та дронів. І я пишаюся тим, що наші українські інженери минулої зими виграли цю битву.

Минулої зими більше 240 прямих влучань в українські електропідстанції

З урахуванням того, що все таки було багато зруйновано, як зараз функціонує енергосистема?

За різними оцінками, до половини важливих об'єктів енергосистеми постраждали, або були зруйновані, або були серйозно пошкоджені. Найбільш постраждали від російських ракет та дронів - підстанції "Укренерго", всі великі теплові та гідроелектростанції. Щоб усвідомити масштаб, треба також розуміти, що потужна енергосистема такої великої країни як наша, будується десятиліттями. Якщо половина об'єктів у такій енергосистемі зазнають значних пошкоджень, то відновити все за 7-8 місяців неможливо. А відновлювати об'єкти до довоєнного стану  в деяких випадках навіть і недоцільно. Ми відновили достатньо, щоб енергомережа мала запас міцності. Компанія "Укренерго" готова передавати зимовий обсяг споживання електроенергії вже зараз.

Чи буде ця зима знову критичною для енергосистеми? Як ви готуєтесь до нових можливих обстрілів енергооб'єктів?

Усе залежить від обстрілів. Маємо розуміти, що це об'єкти цивільні, не військові. І це величезні об'єкти, їх сотні по країні. Чи можна захистити всі цивільні об'єкти від ракет просто інженерним укріпленням? Ні. Ми можемо цими укріпленнями збільшити шанс на збереження обладнання в робочому стані при обстрілі. От над цим ми зараз активно працюємо.

Але вся система захисту ефективно працює тільки в комплексі. Є активний захист - це засоби ППО. І вони є ключовими для захисту об'єктів енергетичної інфраструктури. Є пасивний або інженерний захист. Такий захист складається з кількох рівнів: перший рівень захищає обладнання від уламків ракет або дронів, наприклад, біг-бегами або габіонами. Другий - від прямих влучань "шахедів", третій - найбільш складний - від ударів ракет.

Цей пасивний захист або допомогає нашим об'єктам залишатися неушкодженими, або мінімізувати рівень пошкоджень. Щоб те, що долітає, не спричиняло таких тяжких наслідків, як, наприклад, виведення з ладу цілої високовольтної підстанції чи цілої електростанції. Але треба розуміти, що не можна лише мішками з піском чи бетонними плитами тотально закрити всю енергосистему, і при цьому сподіватись на те, що ці укріплення зможуть прийняти на себе удар тисяч ракет і дронів.  

Минулої зими тільки нашим підстанціям дісталося більше 240 прямих влучань, і це не рахуючи прильоти поруч та те, що не влучило. Гарантії того, що уражень не буде, не дасть ніхто. Це війна. І ми говоримо про безпрецедентний масштаб обстрілів енергетичної інфраструктури. Ми не маємо ілюзій, і минулорічний досвід нам говорить про те, що ворог здатен на все. Тому енергетики готуються до всіх можливих сценаріїв, навіть найгірших. 

Пожежа на одному з енергетичних об'єктів у Києві внаслідок російської ракетної атаки (19 грудня 2022 року)
Пожежа на одному з енергетичних об'єктів у Києві внаслідок російської ракетної атаки (19 грудня 2022 року)Фото: Aleksandr Gusev/SOPA Images via ZUMA Press Wire/dpa/picture alliance

Якщо кількість обстрілів буде такою як минулої зими, то за яких умов українська енергосистема може не витримати? Чи готуватися українцям до можливих блекаутів?

Якщо масовані атаки повторяться, якесь обладнання буде виведено з ладу. Але це не означає колапсу енергосистеми, не означає що буде тотальний блекаут на багато днів чи тижнів. Колапсу не буде, як його не було і минулої зими. Але при пошкодженні об’єктів  можуть бути проблеми в енергопостачанні, які швидко будуть усуватися. Я впевнений, що система збереже цілісність. Зараз у нас щільність засобів протиповітряної оборони вища, ніж торік. У нас також є досвід протидії такого роду загрозам. Ми знаємо, як, застосовуючи певні резервні схеми живлення, швидше відновлювати систему та заживлювати споживачів.

Перенести енергооб'єкти під землю неможливо

Чи вдавалось реалізувати проєкт перенесення певних енергооб'єктів під землю для захисту від масованих обстрілів?

По-перше, ніякого повного перенесення енергооб'єктів під землю, в прямому сенсі цього слова, в принципі технічно неможливо зробити. Можу навести такий приклад: чи можливо увесь Голосіївський район Києва перенести під землю? Ні. Ми говоримо про об'єкти площею від 6 до 50 гектарів обладнання. Деякі з них висотою кілька десятків метрів. Тому тут треба підходити більш розумно до цієї задачі і захищати під землею або в укриттях саме ті критичні елементи кожного енергоб'єкту, пошкодження яких може спричинити тяжкі наслідки. І саме це ми робимо, будуючи пасивний інженерний захист. Цю роботу  ми розпочали відразу після масованих обстрілів, і вона виконувалася після закінчення минулорічного опалювального сезону.

Уряд схвалив виділення "Укренерго" 9,7 мільярда гривень на захист електропідстанцій? Що вже зроблено на ці кошти?

Дійсно урядом виділена достатньо значна бюджетна підтримка, як Державному агентству з відновлення, так і "Укренерго". Поки що "Укренерго" ще жодної бюджетної копійки не витратило на ці цілі. Це пов’язано з тим, що є певна процедура використання цих коштів. "Досі ми витрачали інші ресурси, в тому числі і фінансову підтримку, надану міжнародними фінансовими організаціями, для захисту та відновлення наших об’єктів. 

Війна навчила українських енергетиків швидко приймати складні технічні рішення, каже Володимир Кудрицький
Війна навчила українських енергетиків швидко приймати досить складні технічні рішення, каже Володимир КудрицькийФото: Ukrainische nationale Energiegesellschaft „Ukrenergo“

Основним фактором, який дозволив нам законтрактувати обладнання і відремонтувати дуже багато наших підстанцій, стала саме фінансова підтримка нашої компанії з боку західних партнерів. Якщо рахувати з початку масованих обстрілів, ми залучили близько мільярда доларів такої підтримки. Частина цих грошей пішла на поповнення наших обігових коштів для того, щоб ми могли певні борги на ринку електроенергії погасити й дати ресурс для електростанцій підготуватися до зими. Частина цих грошей пішла  на закупівлю обладнання для того, щоб відновити те, що було зруйновано. Зараз також частково кошти донорів будуть спрямовуватись на захист наших об'єктів.

Для того, щоб Україна пережила зиму, потрібен імпорт електроенергії

Чи буде за вашими прогнозами, дефіцит потужностей цього опалювального сезону за умови російських атак на енергооб’єкти або навіть і без атак? Чи готуєтесь до таких сценаріїв?

За умови атак прогнозувати щось складно. Ми не знаємо, якими вони будуть, куди влучить ворог. Якщо масованих атак не буде, як оператор енергосистеми, ми розуміємо,  яким чином покрити споживання в країні. Так, може виникати дефіцит потужності в системі. Він у нас був і влітку, особливо в серпні. Але дефіцит потужності ще не означає автоматичного відключення електроенергії.

Якщо є дефіцит, то ми як оператор енергосистеми можемо застосувати певні інструменти для його компенсації. Одним з таких важливих інструментів для проходження опалювального сезону в будь якому сценарії - з обстрілами чи без - є імпорт електроенергії з Європи. Ця ситуація для України, на жаль, не нова. В опалювальні сезони попередніх довоєнних років, Україна була змушена імпортувати не тільки традиційно природний газ, а також і електроенергію. Але приємна відмінність 2023-го року полягає в тому, що імпортувати тепер ми можемо не з Білорусі, а з країни ЄС. Тобто цей імпорт є надійним. Ми можемо бути впевнені, що ніхто імпорт електроенергії не перетворить на енергетичну зброю.

Для того, щоб імпорт електроенергії надходив до України в необхідних нам обсягах, в Україні має бути змінений механізм цінотворення. Він має працювати так, щоб імпортер, який купив електрику за 140 євро в Європі і продав за 110 в Україні, при цьому не отримав збитків. Потрібна лібералізація українського ринку електроенергії та синхронізація його з європейським.

Як оператор енергосистеми ми можемо лише сказати, моделюючи проходження зими в різних сценаріях, імпорт грає суттєву роль у балансуванні енергосистеми і точно буде потрібен нам взимку. Наша задача як оператора - забезпечити технічну можливість для того, щоб комерційний імпорт електроенергії надходив в Україну. Сьогодні така технічна можливість є, вона не використовується, але вона є. Відповідно, регулятор НКРЕКП, повинен забезпечити ринкові умови, за яких ця технічна можливість буде використана.

Який обсяг імпорту електроенергії з Європи мінімально потрібен для проходження Україною зимового періоду?

Для проходження зимового періоду ми будемо, сподіваюсь, використовувати повний дозволений європейськими операторами обсяг перетину між Україною і Європою, який у нас є. Це - 1200 мегават для імпортного напрямку.

Можливо, це навіть трошки з запасом, але ми хотіли би, щоб в вечірні години максимального споживання імпорт досягав цих значень і ми б по максимуму завантажували нашу пропускну спроможність з Європи.

Якщо імпорту електроенергії не буде, чи слід в такому разі рахуватися з аварійними відключеннями чи відключеннями світла по графіку?

Це питання вже певних сценаріїв споживання і виробництва. Теоретично, якщо всі енергоблоки, які мають бути по плану доступні в енергосистемі, будуть працювати і у нас не буде якихось різких холодів, то можна збалансувати систему. Але у нас ще такий короткостроковий захід, як аварійна допомога, яку ми можемо брати в Європі, але це дорого і не завжди доступно. За 2022 рік з початку вторгнення, ми брали аварійну допомогу з Європи 5 разів, а за 8 місяців цього року 30 разів. Відповідно і обсяги в цьому році, особливо в дефіцитному серпні, були значні.

Треба також враховувати, що якщо не буде імпорту в достатніх обсягах, ми будемо вимушені максимально навантажувати енергоблоки українських електростанцій, які працюють на природному газі. А це ті енергоблоки, які виробляють найдорожчу електроенергію. Наявність імпорту з Європи може зменшити використання природного газу для підтримки електроенергетики. Тому імпорт важливий.

Чи є в України зараз можливість та наявний ресурс для експорту електроенергії?

Прямо зараз є. Зараз споживання після серпневої спеки зменшилось. А виробництво електроенергії збільшилося в зв'язку з тим, що багато вже електростанцій вийшли з ремонтів. Зараз енергосистема більш стабільна за умови відсутності обстрілів. Тому є години доби, в які існує надлишок електроенергії. Наприклад, це вдень з 11 до 15 години, коли може бути висока сонячна активність і сонячні електростанції виробляють електроенергію. Тоді в системі є надлишок потужності. Замість того, щоб обмежувати виробництво цієї надлишкової електрики, краще цю електроенергію експортувати. Зараз в денні години відбувається експорт до Словаччини, до Молдови, що по суті, є транзитом через Молдову в Румунію. Максимальний обсяг такого експорту - 300-400 МВт. Зрозуміло, якщо у нас буде дефіцит електроенергії в енергосистемі, то ні про який експорт мови йти не може.

Синхронізація з енергосистемою Європи це питання безпеки для України

Імпорт і експорт електроенергії став можливим завдяки тому, що Україна у березні 2022 року синхронізувала свою енергосистему з європейською. Ми є однією спільною енергосистемою вже майже півтора роки. Які плюси чи мінуси цієї синхронізації ви вже можете констатувати? Є якісь виміри, можливо в коштах?

Якщо говорити про фінансові переваги, то пряма виручка від експорту електроенергії торік перевищила кілька сотень мільйонів доларів. Але найголовніше, це величезна вигода з точки зору енергобезпеки. І це вже вимірюється, напевно, не в сотнях, а  мільярдах доларів.

Читайте також: Що дасть Україні членство в "енергетичному ЄС" на тлі війни з Росією

 

На фото: лінії електропередачі в західній Україні (фото з архіву)
Український енергосистемі вдавалось так швидко відновлюватись після російських обстрілів не в останню чергу через зв'язок з європейською енергосистемою, пояснює Володимир Кудрицький. На фото: лінії електропередачі в західній Україні (фото з архіву) Фото: Mykola Tys/SOPA/ZUMA/picture alliance

Україна є невід’ємною частиною єдиного цілісного організму, який називається енергосистема континентальної Європи. Вона простягається від Лісабону до Краматорська. Та складається з мільйонів елементів: споживачів, підстанцій, ліній електропередачі, електростанції. Всі елементи цього великого організму в усій Європі працюють синхронно. І коли росіяни атакують українську енергосистему, вони насправді атакують європейську, оскільки ми є її частиною. Коли у нас були складні періоди після обстрілів, ми відновлювались так швидко не в останню чергу через те, що у нас був зв'язок з європейською енергосистемою. Ми звідти могли брати потужність для того, щоб зв'язати нашу енергосистему знову в єдине ціле, коли розбиті електростанції відновлювали своє виробництво.

Тільки уявіть собі, щоб ми робили, якщо б були все ще з'єднані з російською енергосистемою в умовах повномасштабної війни. З точки зору безпекових ризиків, це важко поміряти в грошах. Це просто питання виживання всієї нашої енергосистеми, всієї нашої економіки, взагалі, функціонування держави. Тому важко переоцінити те, що ми 16 березня минулого року, приєдналися до європейської енергосистеми.

Ми це зробили, до речі, раніше, ніж деякі країни ЄС, такі як Литва, Латвія і Естонія.

Ми це зробили швидше, ніж багато країн перед нами, зокрема перед нами приєднувалася Туреччина, в якої на це пішло десять років.

У середньострокові перспективі це дасть Україні величезні економічні вигоди, тому що потенціал торгівлі електрикою між Україною та ЄС - мільярди доларів на рік. Україна в майбутньому, після перемоги, експортуватиме електроенергію в Європу. У нас буде достатньо електроенергії для цього. Але перед тим потрібно відновити контроль над всіма українськими територіями, включаючи Крим і Луганську та Донецьку області, все відновити. Ми вже зараз думаємо про забезпечення електроенергією та відновлення потужностей на деокупованих територіях в майбутньому. І частина обладнання, яке ми замовляємо для наших підстанцій, це обладнання під деокупацію.

Тобто, вже думаєте наперед, як все відновлювати після деокупації і підключати все в єдину енергосистему?

Ми не думаємо, ми вже замовляємо, вже плануємо. Це все робиться за кошти донорів, які ми частково направляємо, орієнтуючись на потреби, що потрібно буде для відновлення наших об’єктів на наших територіях, які будуть деокуповані.

Герої тилу: як енергетики працюють під обстрілами