Лікарні Берліна виявилися вразливими щодо диверсій

Асоціація берлінських лікарень (BKG) виступила з пересторогою, де згадано серію "непояснених інцидентів" у медустановах столиці Німеччини. До них належать вторгнення безпілотників, кібератаки, зломи та підпали. BKG повідомила, що німецькі спецслужби класифікують щонайменше деякі з них як потенційні прояви гібридної війни. Захист медустанов "уже не є виключно внутрішньою справою лікарень, а завданням, яке необхідно вирішувати спільно зі службами безпеки", - сказано в заяві асоціації.

Її представники з міркувань безпеки відмовилися розкрити DW точні місця, де сталися інциденти, згадані в документі. У ньому також зазначається, що "дедалі більша гібридна загроза" спонукала BKG підвищити обізнаність серед берлінських лікарень щодо необхідності вжиття ефективних заходів самозахисту. У Берліні понад 80 лікарень, включно з Charité - найбільшою в Європі університетською клінікою, заснованою в 1710 році, яка надає всебічну допомогу та використовує найсучасніші методи діагностики й лікування.

Вибухи, підпали, кібератаки - медустанови Берліна під ударом?

Тим часом із повідомлень ЗМІ відомо, що в листопаді 2025 року потужний вибух серйозно пошкодив лікарню Vivantes на південному сході Берліна. Через кілька годин спалахнула пожежа біля входу в Charité, розташованій у середмісті Берліна. В обох випадках постраждали відділення для лікування онкохворих. Це спонукало уповноважені органи розпочати розслідування за підозрою в політично мотивованому підпалі.

Торік улітку повідомлялося про шість випадків пожеж у підвалі військового шпиталю Бундесверу (BWK), що також розташований у столиці Німеччини. Посилаючись на джерела у спецслужбах, газета Berliner Zeitung написала про наявність припущень щодо можливого зв'язку інцидентів із лікуванням українських солдатів у BWK. Своєю чергою, Федеральне відомство з охорони конституції (BfV) запевнило DW, що на цей час не спостерігає "посилення пов'язаної з лікарнями (гібридної) діяльності іноземних розвідслужб або інших відомств іноземних держав".

Однак BfV нагадало, що останніми роками лікувальні заклади ставали мішенню всіляких кіберзлочинців, і розповіло, що розслідує серію кібератак у Німеччині з використанням програм-вимагачів, вчинену, ймовірно, російськими хакерами. "Дедалі більше явних ознак того, що межа між кібершпигунством і кіберзлочинністю швидко розмивається. Прямий зв'язок із російськими державними органами, як правило, однозначно довести неможливо", - констатує BfV.

Німецькі лікарні - зручна ціль для зловмисників

Мануель Атуґ (Manuel Atug) - засновник AG Kritis, асоціації експертів, які займаються підвищенням ІТ-безпеки та стійкості критичної інфраструктури Німеччини. У розмові з DW він визнав, що лікарні з більшою ймовірністю, ніж бюджетні організації, стають мішенню для угруповань, які використовують програми-вимагачі.

"Майже завжди йдеться про гроші. Це дуже поширене явище, але, звісно, можуть бути й диверсії або шпигунство. Останнім часом ми бачили, як зламували лікарні, а також фіксувалися польоти дронів над ними", - зазначив Атуґ. За його словами, лікарні завжди були мішенями зловмисників, бо через брак фінансування вони замало оснащені засобами безпеки, що особливо стосується невеликих клінік. "У деяких лікарень просто немає грошей, тоді як в інших кошти є, але вони воліють інвестувати їх у свої основні підрозділи, що приносять прибуток", - пояснює засновник AG Kritis.

Водночас Атуґ вказує на дедалі помітнішу в німецькому суспільстві "готовність застосовувати насильство". Експерт пов'язує цю тенденцію з дезінформацією, що поширюється в інтернеті. "Це загальний рівень агресії, який не обмежується кібератаками чи актами диверсій", - вважає він. У 2024 році по всій Німеччині було зареєстровано 683 випадки насильства щодо пожежників, загалом постраждали 1012 осіб. За даними Федерального управління кримінальної поліції (BKA), щодо представників інших рятувальних служб зафіксовано 2042 подібні випадки.

На початку цього року після підпалу двох опор високовольтної ЛЕП на південному заході німецької столиці на кілька днів близько 100 тисяч берлінців залишилися без опалення, електрики та інтернету під час зимових холодів. Відповідальність за диверсію взяло на себе анархістське угруповання, яке повідомило, що атакує "військово-промисловий комплекс".

27 січня 2026 року внаслідок імовірного підпалу єврейської лікарні в Берліні постраждали 14 осіб. 71-річний пацієнт, імовірно, навмисно підпалив предмет у своїй кімнаті. Вогонь перекинувся на матрац, спричинивши пожежу. Розслідуванням події займається берлінське управління кримінальної поліції за сприяння органів безпеки.

Безпека медустанов: довгий перелік проблем

Фелікс Нойман (Felix Neumann), експерт із боротьби з екстремізмом і тероризмом із Фонду Конрада Аденауера (Konrad-Adenauer-Stiftung), пов'язаного з Християнсько-демократичним союзом (ХДС), каже, що Німеччині ще слід "багато чого зробити" у плані захисту критичної інфраструктури від зловмисників. "Дії були вжиті, але занадто пізно і в недостатній мірі. Чи готові ми до поточної ситуації? Ні, не зовсім. Але чи ведуться переговори й чи розробляються стратегії для поліпшення нинішньої ситуації? Це точно", - розповів Нойман в інтерв'ю DW.

Тим часом у BKG кажуть, що столиця ФРН уже рухається в правильному напрямку завдяки рамковому плану з цивільної оборони лікарень, представленому влітку 2025 року. Берлін став першою федеральною землею, яка розробила подібний документ. Однак додатково необхідні цільові інвестиції в структурну та технічну стійкість системи охорони здоров'я.

У жовтні 2025 року Німецький інститут лікувальних закладів (DKI) та компанія Institute for Health Care Business (HCB) опублікували результати дослідження, присвяченого оцінці інвестицій, які необхідні для захисту німецьких лікарень за різних сценаріїв. Його автори виявили довгий перелік безпекових проблем, включно з браком персоналу, відсутністю кіберзахисту, незахищеними точками доступу та значною мірою низькою готовністю до потенційних хімічних, біологічних, ядерних та військових загроз.

Читайте також: Німеччина посилить спецслужби через атаки на інфраструктуру

Дослідження також викрило, що поточних запасів медикаментів, крові та техніки для аварійного енергопостачання вистачить тільки для режиму роботи мирного часу. Перелічені проблеми однаково стосуються реабілітаційних центрів, будинків для літніх людей та психіатричних клінік. Для захисту німецьких лікарень від наявного рівня загроз потенційних кібератак і диверсій необхідно 2,7 мільярда євро плюс операційні витрати в розмірі 670 мільйонів євро на рік, зазначено в дослідженні.

29 січня Бундестаг схвалив законопроєкт, спрямований на посилення захисту критичної інфраструктури Німеччини, зокрема ІТ- та телекомунікаційні системи. Чинне законодавство було посилено після підпалу опор ЛЕП у Берліні. Відповідаючи на запит DW, МВС федеральної землі Берлін визнало, що в столиці, як і раніше, зберігається високий рівень так званої абстрактної загрози.

І це пов'язано як з активізацією шпигунської та диверсійної діяльності з боку іноземних спецслужб, зокрема російських, так і зі зростанням загрози з боку екстремістських угруповань. "Як антиконституційні сили, так і спецслужби причетні до дій, спрямованих на дестабілізацію громадського порядку, послаблення дієздатності держави та поширення страху серед громадян, організацій і компаній", - зазначили в МВС.

Читайте також: Як Німеччина захищає свою критичну інфраструктуру