Навіщо Україні власні ЗРК, коли є Patriot і Iris-T?

З кінця грудня 2023 року війська РФ знову в брутальний спосіб нагадали мільйонам українців, яким може бути російський ракетний терор мирного населення. Показово, що під час останніх повітряних атак російські агресори дедалі активніше застосовували балістичні й аеробалістичні ракети типу оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК) "Іскандер", аеробалістичних ракет "Кинджал" чи високошвидкісних Х-22/32. До балістики належать і модифіковані для ударів по наземних цілях ракети до ЗРК С-300/С-400, запаси яких у РФ українські посадовці й експерти оцінювали в тисячі штук. Приміром, за даними Командування Повітряних сил ЗСУ, під час масованого ракетного удару 8 січня війська РФ випустили 25 балістичних, аеробалістичних і високошвидкісних ракет різних типів, тобто більше ніж крилатих ракет типу Х-101 та Х-555, випущених того ж дня.

Тим часом у Вашингтоні вже вдруге з початку року заявили, що війська РФ таки стали активно бити балістичними ракетами північнокорейського виробництва по Україні, зокрема по Харкову. 50 країн уже навіть встигли засудити факт обстрілу північнокорейськими ракетами української території, але офіційний Київ поки що не може підтвердити оприлюднені Вашингтоном дані, хоч слідчі казали про факт застосування РФ під час обстрілу Харкова балістики неросійського походження, що нагадує зразки з КНДР.

Так само є підстави вважати, що під час удару 8 січня в небі над Україною було ймовірно збито іранський дрон-камікадзе Shahed-238, оснащений реактивним двигуном, що по суті робить його практично невразливим для вогню з великокаліберних зенітних кулеметів та стрілецької зброї мобільних груп, тож, як зауважують військові експерти, єдиним надійним і відносно недорогим засобом протидії таким дронам залишаються переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК) типу Stinger, якими також оснащені мобільні групи.

Балістика потрібна РФ для виснаження української ППО, зокрема ПРО

Усе перелічене свідчить про наміри РФ переобтяжити українську протиповітряну оборону значно складнішими викликами. Особливо це стосується комплексів протиракетної оборони (ПРО), яких Україна взагалі не мала аж до весни 2023 року, тож впродовж понад року війни у ПС ЗСУ визнавали, що не в змозі протистояти балістичним, аеробалістичним й високошвидкісним ракетам, якими росіяни гатили по військових і інфраструктурних об'єктах, а подеколи й по українських містах. Нерідко з катастрофічними наслідками для цивільного населення, як-от улітку 2022 року в Кременчуці, де внаслідок ураження російською ракетою типу Х-22/32 торговельного центру загинули десятки людей.

Щось протиставити балістичній загрозі не змогли й поставлені восени 2022 року західні системи ППО - норвезько-американська NASAMS і німецька Iris-T, хоч вони ефективно протидіяли дронам і крилатим ракетам РФ. Скажімо, влітку 2023 року речник ПС ЗСУ Юрій Ігнат визнав, що на той час сили протиповітряної оборони так і не зуміли збити жодної з ракет Х-22/32. Аналогічну думку Ігнат висловив у ефірі телемарафону, коментуючи російські удари 29 грудня 2023 року. За його словами, на той час війська РФ застосували проти України понад 300 Х-22/31, з яких жодної не збито.

Справді якісним стрибком у посиленні захисту українського неба стала передача Німеччиною у квітні 2023 року найпотужніших з наявних західних систем ППО ЗРК Patriot, найсучасніша версія яких - PAC-3 - належить уже фактично до систем протиракетної оборони (ПРО). Згодом в Україну надійшли й ЗРК Patriot від Нідерландів і США. Згідно з публічними даними, Україні передали щонайменше три батареї ЗРК Patriot. Пізніше з'явилася й інформація про передачу Україні французько-італійського ЗРК SAMP/T, що теж може перехоплювати балістичні цілі. Результат розміщення передових західних систем не забарився - уже під час обстрілу росіянами Києва в ніч на 4 травня 2023 було збито аеробалістичну ракету "Кинджал", яку пропагандисти Кремля називали "невразливою".

Украй дефіцитні й дорогі протиракети PAC-3 до Patriot 

Утім, ці вкрай ефективні західні ЗРК мають і один істотний ґандж - їх відносно небагато, а боєприпаси до них - зенітні керовані ракети або протиракети як їх ще називають - дорогі та й випускаються вони досить незначними партіями. Так, у червні 2023 року Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) у своїй публікації вказав на реальний стан справ у цій галузі. Посилаючись на дані представників найбільших гравців американського військово-промислового комплексу (ВПК), автори публікації IISS констатували, що, приміром, у 2022 році на потужностях одного з флагманів ВПК США - корпорації Lockheed Martin - було випущено лише 450 протиракет PAC-3, а плани на майбутнє передбачали до 2026 року довести цифру щорічного випуску цих протиракет до 550 одиниць, тобто упродовж трьох років зростання на більше ніж 20 відсотків.

Про можливі проблеми Пентагону з поновленням запасів цього виду високоточних озброєнь може свідчити й той факт, що у грудні 2023 року Вашингтон звернувся до Токіо з проханням дозволити експорт до США протиракет до ЗРК Patriot, які випускаються в Японії за ліцензією. 22 грудня японський уряд удовольнив прохання партнера й дозволив постачання систем озброєнь, вироблених за ліцензією, до країн-ліцензіарів. І першими японські ракети для ЗРК Patriot отримають саме США.

Ще наприкінці 2022 року аналітики Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) оцінювали вартість однієї протиракети до PAC-3 у близько 4,1 мільйона доларів, тобто йдеться про справді дефіцитний і недешевий продукт.

Схоже, російські генерали саме і розраховують на виснаження поставлених Заходом систем ППО з дедалі частішим і концентрованішим застосуванням балістичних та аеробалістичних ракет для ударів по Україні. На очевидне прагнення військ РФ частіше бити по Україні балістикою, особливо по неприкритих західними ЗРК прифронтових зонах, вказували й автори щоденного огляду американського Інституту дослідження війни (ISW), опублікованого 4 січня цього року. До схожої думки схиляються й деякі європейські експерти й військові аналітики, які вказують на активне застосування військами РФ аеробалістичних ракет "Кинджал", адже для гарантування надійного перехоплення однієї такої високошвидкісної цілі потрібно випустити не одну, а кілька протиракет PAC-3.

У міноборони України дають зелене світло ЗРК української розробки

Однак проблематичним є не лише дорожнеча та недостатня кількість сучасних західних ЗРК - не менш гостро стоїть і питання браку протиракет навіть до наявних в ЗСУ радянських ЗРК, що визнав в коментарі DW речник ПС ЗСУ Юрій Ігнат. За його словами Україна не виробляє таких ракет і так само цілком і повністю залежна від західних партнерів, зокрема східноєвропейських країн, які мають запаси протиракет до цих систем. Навіть перехід на західні протиракети в рамках проєкту FrankenSAM з оснащення радянських ЗРК протиракетами західного зразка, все одно не знімає, а радше посилює проблему цілковитої залежності Києва від західних партнерів.

Водночас ще до повномасштабної війни РФ проти України гостро стояло питання заміни деталей для окремих компонентів наявних у ЗСУ радянських ЗРК, котрі так само вироблялися лише у РФ. Тож питання посилення української ППО, особливо в частині ПРО лише загострюється, а нинішні події на Заході, зокрема, передвиборча колотнеча в Конгресі США, заручником якої стала саме американська допомога Україні на 2024 рік, так само як і посилення позицій правих популістів у деяких країнах ЄС, несуть певні ризики для України, про що застерігало чимало західних оглядачів.

Тож у Києві вирішили не складати всі яйця в "західний" кошик, давши зелене світло випускові власних систем ППО, адже ще на початку грудня 2023 року заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк розповів про плани активізації випуску оборонної продукції українського ВПК, насамперед задля посилення протиповітряного щита України. За словами посадовця, йдеться передовсім про налагодження упродовж 2024 року серійного виробництва українських засобів протиповітряної оборони, зокрема ЗРК "Корал", розробленого київським КБ "Луч".

Підхід киян - ставка на наявні й перевірені часом рішення, максимальна уніфікація й дешевизна

Власне, про перші результати активної роботи з розробки українського ЗРК середнього радіусу дії під робочою назвою СД-300 в київські ракетники повідомили ще 2021 року, а також захистивши аванпроєкт ЗРК з дальністю до 100 кілометрів. Тоді ж у самому КБ наголошували, що комплекс розробляється в співпраці з іншими українськими зброярами на базі вже наявних на той час розробок і доробку. А те, що такий доробок і справді був, може свідчити хоча б той факт, що за СРСР на території України проводили збірку ракет до радянських ЗРК С-300, так само українські зброярі випускали й транспортно-пускові контейнери (ТПК) до цих радянських систем. На додачу ще за СРСР в Києві випускали й ракети класу повітря-повітря, що теоретично можуть відносно легко модифікуватися в ракети для ЗРК. Тож у плані ноу-хау було на що озиратися.

Згідно з коментарем гендиректора КБ "Луч" Олега Коростельова в програмі "Донбас. Реалії", оприлюдненої в листопаді 2021 року, пускову установку (ПУ) до нового ЗРК київські розробники планували уніфікувати з ПУ берегового протикорабельного ракетного комплексом "Нептун" - уже легендарного комплексу, котрий весною 2022 року відправив на дно флагман Чорноморського флоту РФ крейсер "Москва". Український ЗРК мав отримати і мобільний командний пункт "Нептуна", лише перелаштований на інші завдання. "У нас у "Нептуні є уже практично 70 відсотків комплексу", - запевняв Коросетльов журналістів.

Протиракети до розробленого ЗРК планувалося оснащувати газодинамічним коригувальним блоком від високоточних реактивних снарядів до РСЗВ "Вільха-М", серійне виробництво яких розпочалося кількома роками раніше. Ставку на перевірені й наявні зразки розробники робили й у питанні твердопаливного двигуна протиракет, системи самонаведення та низки інших компонентів. До комплексу планували інтегрувати вже наявну на той час українську РЛС, казали розробники.

Того ж року на виставці "Зброя та безпека" представили й макет ракети-перехоплювача до ЗРК, що вже мала назву "Корал", та її заявлені тактико-технічні характеристики (ТТХ), зокрема й спроможність перехоплювати балістичні цілі. Заявлялося, що до новітнього українського ЗРК розробляють ракету вертикального старту з радіусом дії 30-40 кілометрів.

У липні 2021 року Коростельов в інтерв'ю спеціалізованому виданню Defense Express повідомив, що для розробки ЗРК середньої дії на той час необхідно було лише два роки, після яких комплекс міг уже розпочати державні випробування. Щоб зменшити собівартість і полегшити масштабування виробництва, розробники цього ЗРК пішли шляхом максимальної уніфікації ракет до нього з різноманітними платформами - наземними, морськими й повітряними. А на доведення цієї розробки до готовності потрібно було лише 40 мільйонів доларів держфінансування, запевняв Коростельов. Утім, згодом про цей ЗРК публічно не згадували.

Успішні випробування українських ЗРК під час війни

Перші натяки на практичні результати в розробці українських ЗРК виплили всередині 2023 року - 3 липня 2023 року міністр стратегічної промисловості Олександр Камишін повідомив з нагоди професійного свята зенітно-ракетних військ ПС ЗСУ про успіхи на цьому шляху. "Ми маємо кілька проєктів у роботі, за якими активізували роботу. За останній місяць по двох проєктах пройшли перші льотні випробування. Обидва успішні. До готовності ще далеко, але ми робимо все для прискорення роботи", - написав тоді посадовець у соцмережах.

Хоч урядовець не став уточнювати деталей та назв перспективних зразків озброєння, а також виробників, котрі стоять за ними, проте на доданій до повідомлення ілюстрації було зображено саме зенітну ракету середньої дальності "Корал" київських розробників. Так само невідомо, чи проводилися ці "льотні випробування" в бойових умовах.

Крім київських ракетників, про розробку власного ЗРК ще до повномасштабного вторгнення РФ повідомляв також інший флагман українського ВПК - КБ "Південне" з міста Дніпро. Дніпряни так само запевняли, що їхня розробка в змозі протидіяти балістичним загрозам, однак жодної детальної інформації, крім представленого ще 2021 року аванпроєкту, щодо цього ЗРК досі немає. Вже на початку грудня 2023 року військовий експерт Сергій Згурець визнав у коментарі телеканалу Espreso, що за розробкою анонсованих заступником міністра оборони українських ЗРК стоїть саме КБ "Луч". Експерт також уточнив, що назву "Корал" отримав саме ЗРК середньої дальності, а комплекс далекого радіусу дії "має іншу назву". Однак Згурець вказав на важливість налагодити "нову кооперацію" з західними партнерами з метою пришвидшення створення національних ЗРК з огляду на постійні ракетні удари військ РФ по підприємствах українського ВПК.