Холодницький звільнився: що буде далі з САП?

У листопаді 2020 року мав би завершитись п'ятирічний термін, на який в Україні призначали керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького. Однак за три місяці до цього він вирішив достроково піти не тільки з  посади керівника САП, а й взагалі з органів прокуратури, де пропрацював 14 років.

У п'ятницю, 21 серпня, Холодницький опублікував на своїй сторінці у Facebook заяву про звільнення за власним бажанням, підписану генеральною прокуроркою України Іриною Венедіктовою. У дописі, що супроводжував фото заяви про звільнення, Холодницький не пояснив причини свого раптового рішення, а лише описав досягнення САП за час своєї роботи та опосередковано натякнув на останній конфлікт між його відомством та Офісом генерального прокурора України, назвавши його "викликом" у роботі.

"За час моєї каденції змінились чотири генеральних прокурори, кожен з яких у свій власний спосіб хотів створити режим підзвітності САП. У кожному випадку це розпочиналось із невиконання нами (САП) тих чи інших вказівок, іноді агресією та певними непорозуміннями", - написав Назар Холодницький.

Раніше генпрокурорка Ірина Венедіктова опублікувала відео, де звинуватила керівництво й прокурорів САП у неналежному виконанні службових обов'язків. У відповідь на це прокурори-антикорупційники опублікували лист, в якому висловили незгоду з твердженням генпрокурорки щодо бездіяльності САП та нагадали Венедіктовій, що генпрокурор та його заступники не мають права давати вказівки працівникам САП.

Справи почали рухатись

"У Холодницького був час спокійно попрацювати до закінчення строку його повноважень. Раптове звільнення свідчить про наявність певного тиску на нього, бо з такої посади просто так за три місяці до кінця не звільняються", - припускає керівниця юридичного департаменту Transparency International Україна Катерина Риженко. За її словами, останнім часом САП почала показувати реальні результати роботи: налагодилась ефективна співпраця з Національним антикорупційним бюро (НАБУ), справи нарешті почали рухатися, а фігуранти гучних корупційних справ - отримувати й обвинувальні вироки в Вищому антикорупційному суді (ВАКС) України.

Читайте також: Антикорупційні активісти: САП і НАБУ стали працювати краще

За інформацією самої САП, станом на серпень 2020 року на розгляді ВАКС перебуває 184 обвинувальних акти щодо 492 осіб, а НАБУ здійснюється досудове розслідування щодо 217 осіб, яким уже повідомлено про підозру. Станом на зараз Вищий антикорупційний суд виніс сім обвинувальних вироків щодо десятьох осіб, у тому числі  із застосуванням покарання, пов'язаного з реальним позбавленням волі. Серед притягнених до відповідальності за останні пять років Назар Холодницький називає 16 народних депутатів, 22 топпосадовців, 47 суддів, 68 керівників державних підприємств, 17 вищих посадових осіб державних органів.

"Те, що справи почали рухатися - було певним каталізатором. Коли справи ВАКС розглядає за півроку, вироки читаються не роками, а за годину, це спонукає зацікавлених сторін шукати інші методи вирішення своїх проблем. Тому зараз є тиск і на НАБУ, і на ВАКС, і ось на САП", - сказала DW Риженко.

Хто підписуватиме підозри?

Тепер тимчасово виконувати обов'язки керівника САП до завершення конкурсу з відбору нового керівника буде заступник Холодницького Максим Грищук. Експерти вважають його спроможним протистояти політичному тиску і відстоювати незалежність САП та повноцінно продовжувати роботу по вже відкритим провадженням. Однак при цьому не виключають, що повноваження підписувати підозри таким "спецсуб'єктам", як народним депутатам чи суддям, генеральна прокурорка Ірина Венедіктова забере собі або віддасть наближеному до себе заступнику. Адже як очільник САП Назар Холодницький був заступником генерального прокурора, котрий мав повноваження підписувати підозри фігурантам антикорупційних розслідувань. Максим Грищук не є заступником генпрокурора, тож таких повноважень не має.

"З підписом підозр народним депутатам, суддям тощо можуть бути проблеми, оскільки ми чітко бачили, як генпрокурорка Венедіктова намагається "відмазувати" своїх політичних союзників ... І це може бути проблемою", - зазначив один з засновників антикорупційної організації State Watch Олександр Лємєнов. Офіційної позиції Ірини Венедіктової щодо того, хто нині підписуватиме підозри "спецсуб'єктам" наразі немає.

Попереду конкурс

Після звільнення Холодницького має відбутися конкурс на заміщення вакантної посади керівника САП. Конкурсна комісія з відбору нового керівника, за законом, має складатись з 11 осіб: сімох делегованих Верховною Радою та чотирьох представників Ради прокурорів. Закон забороняє бути в комісії держслужбовцям, особам, які обіймають політичні посади, депутатам і членам партій, військовим і правоохоронцям. Рада прокурорів вже обрала своїх представників на членів конкурсної комісії - трьох представників з міжнародних антикорупційних організацій та заступника голови правління українського Центу політико-правових реформ.

Читайте також: Холодницький - борець з корупцією з доганою за плечима

Верховна Рада поки не визначилася зі своїми кандидатами. Профільний комітет парламенту вже двічі подавав список кандидатів до складу конкурсної комісії з обрання наступника Назара Холодницького. Головно ці кандидати делеговані туди фракцією "Слуга народу". Втім, у сесійній залі ці кандидатури не голосувалися. Керівниця юридичного департаменту Transparency International Україна каже, що запропоновані кандидатури є надзвичайно контраверсійними і більшість з них не відповідає вимогам закону для відбору керівника САП.

"Більшість запропонованих людей - це науковці, які не мають досвіду боротьби з корупцією і взагалі, як самі повідомляли, ніколи з корупцією не стикалися. Як вони можуть обирати керівника САП?" - дивується Риженко. За її словами, строк висунення кандидатів у комісію спливає 4 вересня. Якщо Верховна Рада до цього часу не запропонує свої кандидатури, конкурс проводитимуть лише представники, висунені Радою прокурорів.