1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

ЗМІ розкрили деталі угоди Києва та Москви весни 2022 року

Анастасія Шепелева
27 квітня 2024 р.

Згідно з проєктом угоди, яка потрапила в розпорядження німецького видання Die Welt, Україна мала б стати нейтральною країною, відмовитися від Криму та окремих частин Донбасу, а також провести "демілітарізацію".

https://p.dw.com/p/4fFcW
Українські та російські делегації в Стамбулі в березні 2022-го
Українські та російські делегації в Стамбулі в березні 2022-гоФото: Turkish Presidency via AP/picture alliance

Через кілька тижнів після початку російського вторгнення в Україну між Києвом і Москвою могло бути реалізоване мирне рішення. Про це, як стверджує видання Die Welt, йдеться в проєкті угоди, погодженому Україною та РФ до 15 квітня 2022 року.

Як вказує видання, Київ і Москва домовилися щодо умов припинення війни, відкритими залишилися лише кілька пунктів, які мали узгодити президенти Володимир Путін і Володимир Зеленський при особистій зустрічі на саміті, але цього так і не відбулося.

"Поки світ і українці були в шоці від російського вторгнення, Москва намагалася змусити Київ здатися за столом переговорів", - пише 26 квітня видання Die Welt, що має у розпорядженні проєкт тодішньої угоди. 

Так, Росія вимагала від України Україна дотримуватись "постійного нейтралітету", тим самим Київ відмовився від будь-якого членства у військовому союзі, включно з НАТО. Крім того, Україна погодилася ніколи не "отримувати, не виробляти і не купувати" ядерну зброю, не допускати іноземну зброю і війська в країну і не надавати доступу до своєї військової інфраструктури, включаючи аеродроми і морські порти, будь-якій іншій країні.

Також, згідно з проєктом документу, Київ мав утримуватися від проведення військових навчань з іноземною участю та від участі у будь-яких військових конфліктах. Водночас, згідно зі статтею 3 документу, ніщо прямо не заважало Києву стати членом ЄС, пише видання.

Росія як гарант безпеки України?

Росія натомість пообіцяла більше не нападати на Україну. Щоб Київ міг у цьому бути впевненим, Москва погодилася, що п'ять постійних членів Ради безпеки ООН - США, Великобританія, Франція, Китай і сама Росія - можуть надати Україні комплексні гарантії безпеки. У статті 5 проєкту договору Київ і Москва погодили механізм, що нагадує положення про допомогу НАТО, вказує Die Welt.

"У разі "збройного нападу на Україну" країни-гаранти зобов'яжуться підтримати Київ у його праві на самооборону, закріпленому в Статуті ООН, протягом максимум трьох днів. Ця допомога може відбуватися в рамках "спільних дій" усіх або окремих повноважень гарантів", - пише видання. Згідно з проєктом договору, документ мав бути ратифікований кожною державою, що підписала його, щоб гарантувати обов'язкову силу згідно з міжнародним правом.

Однак "гарантії безпеки", які розглядалися навесні 2022 року, вимагали б схвалення США, Китаю, Великобританії та Франції на другому етапі. Росія також хотіла включити Білорусь, а Київ хотів включити Туреччину. Однак першою метою учасників переговорів у Стамбулі було створити єдність між Києвом і Москвою, щоб використовувати текст як основу для багатосторонніх переговорів.

Стаття 8 документу виключала з дії договору анексовані Росією в 2014 році Крим та Севастополь, чим Київ фактично передав би Росії контроль над півостровом. З документу незрозуміло, яку саме частину східної України треба було виключити з-під обіцянки держав-гарантів. Відповідні місця мали червоні позначки. У Стамбульському комюніке Київ нібито погодився виключити частини Донецької та Луганської областей, які Росія вже контролювала до початку війни. Російська делегація наполягала на тому, щоб кордони визначили особисто Путін та Зеленський і нанесли їх на карту. Українська делегація відкинула такий варіант, вимагаючи встановити, де проходить кордон.

Москва могла б ветувати захист України 

Росія також вимагала, щоб у разі нападу всі держави-гаранти погоджувалися активувати механізм допомоги. Це дало б Москві право вето для подолання захисного механізму. Крім того, Москва відхилила українську вимогу щодо того, щоб країни-гаранти могли створити над Україною безпольотну зону в разі нападу.

На переговорах Росія сигналізувала про готовність вийти з України, але не з Криму та частини Донбасу, яка мала бути виключена з гарантій безпеки. Путін і Зеленський мали обговорити деталі виходу безпосередньо, що підтвердили два українські учасники переговорів незалежно один від одного.

Демілітарізація України

Зокрема, непогодженим залишилося питання чисельності української армії в майбутньому. Москва вимагала скоротити українську армію до 85 тисяч військових - зараз там служить близько мільйона. Україна запропонувала чисельність військ у 250 тисяч солдатів.

Розійшлися думки і щодо кількості військової техніки. Наприклад, Росія вимагала скоротити кількість танків до 342, а Київ хотів залишити до 800. Крім того, Москва прагнула домогтися знищити українську авіацію. Росія вимагала залишити 102 винищувачі та 35 гелікоптерів, Київ наполягав на 160 літаках та 144 вертольотах. За російськими уявленнями військових кораблів має бути два, за українськими - вісім.

На думку журналістів Die Welt, навіть попри те, що ключові моменти залишилися відкритими, проєкт угоди показує, наскільки Україна та РФ були близькі до можливої ​​мирної угоди у квітні 2022 року.

"Путін і Зеленський повинні були вирішити решту суперечок в особистій розмові. Але після багатообіцяючого саміту в Стамбулі Москва висунула наступні вимоги, на які Київ не погодився", - пише видання. Зокрема, Росія вимагала зробити російську мову другою державною в Україні, скасувати взаємні санкції та припинити позови в міжнародних судах. Також Київ мав законодавчо заборонити "фашизм, нацизм і агресивний націоналізм".

Джонсон став на заваді?

На думку неназваного члена української делегації, слова якого наводить Die Welt, "це була найкраща угода, яку ми могли мати". Документ мали підписати у квітні 2022 року. Як припускає видання, на заваді цьому стала позиція тодішнього прем'єра Великобританії Бориса Джонсона. Як розповідав глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія в телеінтерв'ю, під час візиту до Києва 9 квітня Джонсон сказав, що Лондон "нічого" не підписуватиме з Путіним, а Україна має продовжувати бойові дії. Пізніше Джонсон відкинув цю заяву.

Однак є підстави підозрювати, що пропозиція про надання гарантій безпеки Україні за погодженням з Росією вже провалилася на цьому етапі, пише Die Welt.

Читайте також: Джонсон: Переговори з Путіним - це як говорити з крокодилом, що їсть вашу ногу

Перспективи переговорів України з РФ: що кажуть німці?