Дипломат про Трампа: Потрібна відповідь на його "Раду миру"

Президент США Дональд Трамп офіційно оголосив на Всесвітньому економічному форумі (ВЕФ) в Давосі про створення "Ради миру" і заявив, що не має наміру приєднувати Гренландію, яка належить Данії, військовим шляхом. А прем'єр Канади Марк Карні заявив про "розрив світового порядку", викликаний відмовою великих держав дотримуватися встановлених правил.

Як розцінювати ці виступи в Давосі, що все це означає для відносин США і європейських країн і який вплив матиме на перспективи завершення війни Росії проти України, DW запитала ексголову Мюнхенської конференції з безпеки (MSC), колишнього постпреда Німеччини при ООН і колишнього радника канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel) Крістофа Гойсґена (Christoph Heusgen).

DW: Пане Гойсґен, після промови Дональда Трампа в Давосі, після виступу канцлера Німеччини Фрідріха Мерца (Friedrich Merz) - криза навколо Гренландії завершена? Чи можна видихнути? І якої шкоди завдано НАТО?

Крістоф Гойсґен: Важко сказати, чи справді криза навколо Гренландії залишилася позаду. Трамп ніби витягнув її зі своєї скриньки, як фокусник, і влаштував навколо цього величезне шоу. Світ затамував подих, а тепер начебто після вчорашньої зустрічі з генсеком НАТО напруга трохи спала. Але з Дональдом Трампом ніколи не знаєш, чи повернеться він знову до цієї теми. Я вважаю, що зараз ця криза не така небезпечна, якою була. Але - і ви згадали це в другій частині питання - такі дії, які ми спостерігали, не сприяють єдності НАТО і не зміцнюють довіру громадян країн-членів НАТО до Альянсу і до США.

Але як можна відновити цю довіру?

Мені здається, це дуже складно. За останні п'ять років ми побачили, що Дональд Трамп - людина, на яку не можна покластися. Він непостійний, він діє імпульсивно. Сьогодні каже одне, завтра інше - до цього потрібно бути готовими. Ми повинні робити все, щоб, з одного боку, підтримувати трансатлантичні відносини і НАТО - це, як і раніше, важливо для європейської безпеки. Але водночас ми повинні серйозно працювати над тим - і Мерц теж про це говорив - щоб зміцнити європейський стовп НАТО. І щоб цей європейський стовп міг за необхідності забезпечувати нашу безпеку самостійно, якщо американці одного разу не стануть допомагати.

Адже це вперше в історії НАТО, коли одна з держав-членів, причому найсильніша - США, - погрожує іншому члену, Данії. Які сліди це залишає? Наскільки НАТО зараз ослаблене після цих тижнів?

Так, НАТО завдано шкоди - це поза сумнівом. Те, що Німеччина та інші країни відчули себе змушеними відправити символічний контингент солдатів до Гренландії - формально з інших причин, але все ж як реакцію на агресію, на погрозу з боку президента - і, до речі, така погроза на адресу держави-члена НАТО - це порушення Статуту ООН, який забороняє навіть погрозу силою. Це серйозно. І за президентства Трампа вже неможливо повністю виправити цю шкоду.

Промову канадського прем'єра Марка Карні в Давосі багато хто назвав історичною. Що було для вас головним посланням цієї промови? І які дії повинні послідувати?

Коли я слухав цю промову, я мимоволі посміхнувся. Я вже трохи старший і багато чого бачив. Ця промова нагадала мені ініціативу часів останнього уряду Меркель: тоді міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас (Heiko Maas) разом із французьким міністром Жан-Івом Ле Дріаном запропонував створити "Альянс за мультилатералізм". Я тоді був послом в ООН, і велася велика робота над цим. Ідея була схожа на те, що пропонує Карні. Карні робить ставку на згуртування великих або середніх держав, які поділяють спільні цінності - демократію, міжнародне право тощо. Відмінність у тому, що Мас і Ле Дріан не концентрувалися на величині країн.

Я за поновлення ініціативи Німеччини та Франції - "Альянсу за мультилатералізм", до якого увійдуть демократії, які вірять у міжнародне право і повинні триматися разом. Це збігається з тим напрямком, в якому працює Єврокомісія - укладає торговельні угоди з державами, в яких ринкова економіка і які будують економічну співпрацю на основі права.
Відповідаючи на ваше конкретне запитання: після промови Карні та Мерца настав час зібратися і сказати: "Промова була чудовою, тепер давайте діяти, візьмімо ініціативу щодо створення альянсу". Це було б чудовим проєктом у відповідь на "Раду миру", яку просуває Трамп, де, навпаки, зібрані диктатури, монархії і "демократії", де авторитарні лідери прагнуть утриматися при владі, підриваючи правову державу.

Яким має бути такий альянс - політичним, військовим паралельно з НАТО, або поєднувати обидва елементи?

Я бачу його передусім як політичний альянс. Щоб країни зобов'язалися тісно співпрацювати - в ООН, її структурах, по всьому світу - і орієнтувалися виключно на міжнародне право, на Статут ООН. Щоб вони формували критичну масу і разом виступали там, де це необхідно.

Націоналісти, а також Трамп, Росія і Китай хочуть розколоти Європу. Вони підтримують націоналістів у різних країнах, щоб не виникла критична маса, яка створить групу, сильнішу за них. Трамп говорив, що Європа створена, щоб нашкодити США. У своїй стратегії національної безпеки він каже, що надія Америки - націоналісти, популісти, "патріоти" окремих країн. Путін, наприклад, тісно співпрацює з праворадикальною "Альтернативою для Німеччини" (АдН). Це одна і та сама схема, її потрібно виявляти і протистояти їй.

Ви згадали Путіна. Багато хто каже, що в прагненні послабити Європу Путін і Трамп стоять на одному боці. І Європа виглядає слабкою. Що вона може зробити?

Так, вони єдині в цьому. І показово, що Путіна запросили до цієї "Ради миру". Але знаєте, ви весь час говорите про слабку Європу, і це стає самоздійснювальним пророцтвом. Європа не слабка. Завдяки європейській єдності президент США відмовився від своїх планів щодо Гренландії. Перед поїздкою в Давос він ще запостив картинку, на якій Гренландія була покрита американським прапором. Але Європа сильна. Ми повинні триматися разом, особливо як торговельна сила.

Президент РФ Володимир Путін виглядав слабким після падіння режиму Мадуро у Венесуелі і після того, як США затримали російський нафтовий танкер. А тепер він, ймовірно, знову радіє, адже НАТО пережило кризу або її загрозу. Як він тепер може відреагувати? Чи може він просто розслабитися і спостерігати за сварками Європи і США?

Думаю, Путін радше нервує. Подивіться на російську економіку - вона в поганому стані. Так, це диктатура, і Путін може поводитися з населенням як хоче. Але його утримують при владі олігархи, і якщо їм стає гірше, конструкція починає хитатися. Крім того, він погодився вступити в цю "Раду миру", де лідерство буде у Трампа - що для нього незвично, адже мені здавалося, що він завжди прагнув бути на рівних. Те, що він готовий підкоритися Трампу в цій раді, показує його слабкість. Він розуміє, що його виживання залежить від хороших відносин з Трампом, від лестощів. Це не політика сили. Сі Цзіньпін, наприклад, тримається осторонь - ось це позиція сили, а не те, що робить Путін.

В Україні побоюються, що напруга між Європою і США навколо Гренландії відвертає увагу і що європейці можуть скоротити поставки зброї Україні. Наскільки виправдані ці побоювання?

Вони виправдані в тому сенсі, що, як ви і самі бачили, з початку року Європа і багато хто у світі, затамувавши подих, стежили за атакою Трампа на Венесуелу, захопленням Мадуро, потім Гренландією. Світ просто перестав встигати стежити за поворотами трампівської політики. І так, є небезпека, що для людей, які не стежать за зовнішньою політикою постійно, Україна відійшла на другий план. Путін це розуміє. Він прекрасно бачить ситуацію і скористався моментом, щоб посилити атаки на Україну. Сотні тисяч українців вже довгий час живуть щодня без електроенергії. Це неймовірні страждання. І Путін робить це, поки Трамп не помічає. "Хороше" в Трампі те, що Путін вранці теж ворожить, що ж Трамп зробить далі. Думаю, президент РФ прораховує свої кроки так, щоб Трамп не відповів на них. І зараз він вирішив: "Трамп думає про інше, я можу продовжувати свої злочини".

Ви згадали відключення енергії і цілеспрямовані спроби Росії заморозити людей на тлі сильних морозів. Крім слів засудження, які ми чуємо з європейських столиць, що ще може зробити Європа, щоб посилити тиск на Росію і допомогти Україні пережити зиму?

Важливо постійно порушувати тему - в парламентах, у ЗМІ. Я вважаю важливим вносити тему до порядку денногоРади Безпеки ООН. Знаю, що президент Зеленський і український уряд намагаються раз по раз це робити. Потрібно нагадувати людям: Україна захищає і нашу безпеку - Німеччини, країн Балтії, Польщі. Якщо Україна програє, настане черга інших країн.