Нова фаза війни в Україні. Експерти про атаки ЗСУ вглиб РФ

На тривалі удари російської армії з використанням ракет і БПЛА, які руйнують цивільну інфраструктуру України та призводять до жертв серед мирного населення, Київ став відповідати посиленими атаками дронів, що дедалі частіше уражають цілі на території РФ. Як це стало можливим, яка поточна ситуація на фронті в Україні і чому оглядачі вважають те, що відбувається, новою фазою війни? На ці та інші питання DW відповіли політичні та військові експерти.

Чому Україна посилила атаки БПЛА на регіони РФ

За словами військового експерта, полковника ЗС Австрії Маркуса Райснера (Markus Reisner), у війні "спостерігається зсув". "Сьогодні Київ веде війну на стратегічному рівні і, на відміну від останніх років, коли російські авіаудари по Україні фактично стратегічно превалювали, здатний швидко відповідати Росії на її повітряні атаки".

"Чому це стало можливим? З моєї точки зору, Україна багато чому навчилася за останні роки і, попри деяке відсторонення США, змогла знайти союзників у Європі, які допомагають їй виробляти стільки безпілотників, що їх достатньо для проведення ефективних атак на Росію", - продовжує він. "Україні було необхідно накопичити сили для ефективних атак. Це означає, що країна може запустити більше безпілотників, ніж інша сторона, в даному випадку Росія, може відбити за допомогою своєї системи ППО", - вважає Райснер.

Аналогічне спостереження висловлює ізраїльський військовий оглядач Давид Шарп із уточненням, що українці "не просто піднакопичили сили". "Вони налагодили масове виробництво широкого асортименту дронів, і результати цього відображаються на масштабності ударів. Це - не тимчасове явище", - упевнений військовий експерт.

Водночас Шарп зазначає, що тактика задіяння дронів з метою зупинити просування військ противника, до якої стали активно вдаватися ЗСУ, не є новою. "Дрони вже давно стали основним засобом ураження на фронті для обох сторін, - пояснює він. - Але оскільки російська армія активніше наступає, у неї більше задіяна піхота, відповідно тут більше цілей для українців".

За його оцінкою, активне застосування українською армією безпілотників відбувається "не завжди від хорошого життя", а тому, що у ЗСУ бракує власної піхоти та якісної, численної авіації. "А дрони - це досить ефективне в нинішніх умовах і доступне для масового виробництва озброєння, і його використовують сповна", - каже Давид Шарп.

Російські НПЗ як "законна ціль" для України

З точки зору експерта з українського Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, для Києва активне застосування дронів для атак на регіони РФ, тобто "асиметрична війна, перенесення війни на територію Росії" - один із головних методів протистояння російській агресії. "Для нас це дуже важлива частина війни. Адже ми не можемо змагатися з Росією в ресурсах, попри європейську підтримку нашої країни", - підкреслює він.

"Те, що самі росіяни відчувають цю війну, - це, скоріше, супутній ефект. Але чисто психологічно це теж дуже значуще", - додає експерт, погоджуючись, що повітряні удари ЗСУ вглиб російської території, які почастішали, свідчать про початок нової фази конфлікту.

Як нагадує Фесенко, головними цілями українських атак на території РФ є військові заводи, "які виробляють ракети, що б'ють потім по Україні", а також об'єкти нафтової інфраструктури, наприклад, НПЗ. "Основні доходи, які дозволяють Росії продовжувати війну, - це доходи від продажу нафти. Тому це для України законна ціль", - каже він.

За його оцінкою, "одна з найбільш привабливих цілей для України в перспективі" - це "Алабуга" - особлива економічна зона, де розташовані російські підприємства з виробництва дронів. Крім того, для Києва важливо атакувати порти в Балтійському морі, тому що через них іде основна частина нафтового експорту Росії, а також об'єкти, що мають військове значення, в околицях Москви та Санкт-Петербурга, вказує співрозмовник DW.

Схожу думку висловлює і полковник ЗС Австрії Маркус Райснер: "Російський наратив полягає в тому, що ця війна відбувається десь далеко і нас вона не стосується. І вже точно вона ніяк не зачіпає москвичів чи петербуржців. Але це твердження більше не виглядає правдоподібним, особливо якщо українські безпілотники почнуть завдавати ударів так, як це було (з боку російських БПЛА. - Ред.) в Україні".

Чому система ППО РФ не дає собі раду з українськими дронами?

Дедалі частіше російська влада звітує про знищення українських безпілотників уже на підльоті до Москви або поблизу інших міст РФ. Чому російська система ППО не справляється? "Причин об'єктивних і суб'єктивних достатньо, - коментує ізраїльський військовий експерт Давид Шарп. - По-перше, це не найдосконаліша матеріально-технічна частина. Попри всю пропаганду, російські засоби ППО в комплексі - це не вершина технологій. Більше того, створювалися вони для боротьби не з безпілотниками, а з класичними цілями".

По-друге, відіграє роль не найкраща підготовка особового складу та командування ЗС РФ, продовжує він. "Дефіцит засобів ППО - теж серйозна проблема, з якою стикається аж ніяк не тільки Росія, а й США, Саудівська Аравія чи Україна", - констатує експерт. Як зазначає Шарп, виробництво засобів ППО - не тільки дорогий, але й технічно складний процес, "при цьому Росія витрачає дуже багато засобів ППО, у тому числі на безпілотники-обманки".

Через сукупність цих факторів система ППО Росії виглядає як "Тришкин каптан", продовжує співрозмовник DW: "Коли дрони перетнули кордон, подолавши першу лінію оборони, ганятися за ними по території країни дуже важко". Тим часом, попри відносні успіхи, проблеми є і у ЗСУ, нагадує Шарп, указуючи в зв'язку з цим, у першу чергу, на чисельність особового складу, а також якість застосування та кількість резервів.

За його спостереженнями, Росія зараз намагається накопичити ресурси, щоб посилити натиск і в межах літньої кампанії досягти більших результатів: "Адже те, чого вдалося досягти в межах весняної кампанії, явно не відповідало запитам і надіям російського командування і особисто Путіна". Російське керівництво "не залишить ідею захопити Донбас і припустимо ще щось, до чого руки дотягнуться", - прогнозує він. Тому, безумовно, будуть спроби посилити тиск на ключових ділянках фронту.

Чекати на ескалацію війни чи мирні переговори?

Зі свого боку Володимир Фесенко вважає, що у Кремля в умовах патової ситуації на фронті є дві альтернативи. Перша полягає в тому, щоб поступово починати реалістичні переговори про припинення воєнних дій шляхом прагматичного компромісу. "І інший варіант - дуже ризикований. Це ескалація війни, пов'язана з масовою мобілізацією. Але це може посилити і без того кризові тенденції в Росії: невдоволення населення, втому від війни", - додає він.

Як вважає український політолог, у Москві розглядають і ще один варіант: "спробувати атакувати сусідні європейські країни, можливо, в гібридній формі, і таким чином перевірити НАТО на міцність і злякати західних союзників України, щоб вони відмовилися від підтримки Києва і пішли на поступки Росії". "Але будь-який із цих способів дуже ризикований. Тому, я думаю, що в Кремлі остаточного рішення ще не ухвалено й ставка робиться на те, щоб продовжити атакувати Україну влітку, в надії, що вона зламається, а вже після цього, восени, визначитися з подальшими діями", - резюмує Володимир Фесенко.