1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Обмін полоненими: "Слуга народу" за звільнення і злочинців

Ігор Бурдига
9 червня 2022 р.

Щоб пришвидшити обмін полоненими, "слуги народу" пропонують звільняти від покарання засуджених російських військових та закривати справи про воєнні злочини РФ. Правники, що беруть участь у розслідуваннях, обурені.

https://p.dw.com/p/4CQky
Двері камери з російськими військовополоненими в українській в'язниці
Фото: Anna Fil/DW

Законопроєкт "Щодо врегулювання процедури обміну засуджених як військовополонених" група з 19 депутатів від правлячої партії "Слуга народу" зареєструвала у Верховній Раді 6 червня. Документ, підписаний членом комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федором Веніславським, передбачає внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які покликані спростити обмін тих полонених, яких Україна вважає воєнними злочинцями.

"Ураховуючи складну ситуацію, яка склалася у зв'язку з вторгненням Російської Федерації на територію України та введенням воєнного стану… нагальною є потреба оперативно вирішувати питання щодо обміну обвинувачених", - йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Пробачити й обміняти

Для вирішення цієї проблеми автори ініціативи пропонують додати до українського законодавства ще одну підставу для звільнення від покарання за скоєні й доведені у суді злочини - передача засудженого для обміну як військовополоненого. Для реалізації такого механізму перед судом має клопотати прокурор, який представляв обвинувачення, а до нього попередньо має звернутись уповноважений орган, який займається обмінами, - з перших днів червня це Головне управління розвідки міністерства оборони України.

У разі, якщо обмін не відбудеться, полоненого повертають назад за ґрати, а якщо ж обміняного злочинця знову затримають в Україні за участь у бойових діях, - він відсиджуватиме повний термін.

Масштаби роботи з розслідування воєнних злочинів в Україні вражають. За даними Офісу генерального прокурора, станом на середу, 8 червня, правоохоронці відкрили 16 271 кримінальну справу щодо воєнних злочинів. "На сьогодні є 90 осіб, яких ми ідентифікували як воєнних злочинців… Убивства цивільних, сексуальні злочини, тортури тощо. Ми почали їх притягувати до відповідальності", - зазначала минулого тижня генпрокурорка Ірина Венедиктова.

Утім, більшості оголошують підозри заочно, реально ж затриманих обвинувачених - одиниці, запевняє DW Федір Веніславський. "Але через них гальмуються обміни всіма іншими полоненими, тому що вони включені в усі списки", - розповідає депутат, посилаючись на інформацію від української розвідки.

Читайте також: Вишинський, ексберкутівці і Ко: що відбувається зі справами учасників обміну

Поза правовим полем

У травні з'явилися й перші судові вироки щодо російських військових. Досі їх лише три: 21-річного сержанта Вадима Шишимаріна засудили до довічного ув'язнення за порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством цивільного, а солдатів Олександра Бобикіна та Олександра Іванова - до 11,5 року за обстріл цивільних об'єктів Харківщини з "Градів". І хоча всі троє визнали провину, вироки ще не набрали законної сили.

Вадим Шишимарін визнав провину і отримав довічне покарання
Вадим Шишимарін визнав провину і отримав довічне покаранняФото: Natacha Pisarenko/AP Photo/picture alliance

"Перепон для обміну немає жодних, потрібна лише політична воля - взяти й обміняти військових за міжнародним правом", - переконаний адвокат Шишимаріна Віктор Овсянніков.

Однак його колега Віталій Титич твердить, що обміни обвинувачених у кримінальних злочинах між Росією і Україною роками перебували поза правовим полем. Титич нагадує, зокрема, про останні обміни 2019-2020 років, у рамках яких Україна відпускала з-під варти полонених на Донбасі військових РФ, бойовиків самопроголошених республік, а то й українських громадян, обвинувачених у шпигунстві чи тероризмі.

DW докладно описувала попередні обміни "утримуваними особами". Непублічні угоди між Україною та РФ передбачали їхнє так зване "процесуальне очищення" в українських судах. Шляхів виходу було зазвичай три. Тих, хто вже відбував покарання, милував особистими указами президент Володимир Зеленський - так, наприклад сталось перед обміном російського солдата Віктора Агєєва восени 2019 року. Ті, хто оскаржував вироки в суді, нерідко несподівано визнавали провину за день-два перед обміном та отримували покарання, яке відповідало терміну, вже проведеному за ґратами.

У випадках, коли судові слухання ще тривали, підозрюваним під обмін змінювали запобіжний захід, відпускаючи на волю. Їхні кримінальні справи в такому випадку надовго "підвисали", як це сталося з частиною "беркутівців", обвинувачених у розстрілі на Майдані 20 лютого 2014 року, - адвокат Віталій Титич представляв у цьому процесі родини загиблих з "небесної сотні".

Читайте також: Суд над військовим РФ в Україні: експерти застерігають від поспіху

Пресконференція військовополонених-студентів із так званої "ДНР"
Від початку війну сотні російських військовослужбовців здалися в полон, однак притягти до відповідальності у суді донині вдалося одиницьФото: Pavlo Bahmut/Avalon/Photoshot/picture alliance

Не час для дискусії?

Титич припускає, що звільняючи полонених від покарання, Україна може втратити світову підтримку в розслідуванні злодіянь російської армії. Адже Офіс генпрокурора кваліфікує її дії як "порушення законів та звичаїв війни" - міжнародний злочин, переслідувати винуватців у якому Україна зобов'язувалась, підписуючи відповідні конвенції

"Ми багато років пропонували врегулювати процес через процедуру відбування покарання за кордоном - це дозволило б доводити до кінця провину обвинувачених і вже потім міняти їх. Нинішня ініціатива перекреслює всю роботу правничої спільноти", - обурюється адвокат, який і сам нині перебуває на фронті.

Прокурор Ярослав Ущапівський, який представляв обвинувачення проти Шишимаріна, теж емоційно називає законопроєкт "слуг народу" "брєдом собачим". Його обурюють поправки до Кримінального процесуального кодексу України, за якими автори пропонують не тільки звільняти обміняних полонених від покарання, а й узагалі закривати ще недорозслідувані кримінальні справи, якщо підозрюваного обмінюють.

"Моя особиста думка: закривати справи неприпустимо, адже тоді постраждалі ніколи не дочекаються справедливості, якоїсь компенсації. Щодо цього питання потрібна широка фахова дискусія. Та чи наважиться на неї зараз Рада?" - розмірковує прокурор.

Федір Веніславський, який також постійно представляє президента в Конституційному суді, заявив DW, що для нього пріоритетом нині є звільнення полонених, зокрема, захисників Маріуполя з полку "Азов", яким у РФ теж загрожує кримінальне переслідування. Депутат запевняє, що вже отримав схвалення законодавчої ініціативи в голови профільного комітету з правоохоронної діяльності й однопартійця Сергія Іонушаса та очікує на швидке ухвалення закону в сесійній залі.

Утім, кілька членів правоохоронного комітету з опозиційних фракцій у четвер, 9 червня, не захотіли коментувати DW перспективи законопроєкту "слуг народу", пославшись на те, що питання обмінів потребує детальнішого вивчення. "Але зараз така тенденція, вони (депутати від пропрезидентської фракції. - Ред.) реєструють лише те, про що точно є консенсус щодо голосування", - зазначає Олександра Устинова з "Голосу".

Супутникові знімки як доказ воєнних злочинів РФ в Україні

 

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою