Екоактивіст із Росії про те, як потрапив до "палацу Путіна"

Коли в Україні за часів президента Віктора Януковича почали з'являтись розслідування про його  "Межигір'я", суспільство почало усвідомлювати справжні масштаби корупції у владі. І перші протести під час Євромайдану 2013-2014 років відбувались і під парканами цієї резиденції, яка з державної і за державні кошти перетворилася на приватний палац Януковича.

Фільм російського Фонду боротьби з корупцією (ФБК) Олексія Навального "Палац для Путіна. Історія найбільшого хабаря", оприлюднений 19 січня, показав розкішну будівлю площею майже 18 тисяч квадратних метрів імовірною вартістю понад мільярд євро. За даними ФБК, цей об'єкт біля мису Ідокопас на узбережжі Чорного моря належить Володимиру Путіну, а будується й утримується за рахунок держкомпаній "Роснефть" та "Транснефть", очолюваних двома найближчими друзями президента РФ - Ігорем Сєчіним та Миколою Токарєвим.

Читайте також: Сергій Лещенко: "Межигір'я" як уособлення жадібності влади

Місцеві екологи та активісти стежать за будівництвом об'єкта вже давно. Деяким вдавалося потрапити всередину і навіть зробити кілька знімків. На прохання DW виконавчий директор "Громадської ініціативи проти екозлочинності" Дмитро Шевченко розповів, як він опинився у "палаці для Путіна" і хто чекав на нього всередині.

DW: У розслідуванні Олексія Навального було щось нове для Вас?

Дмитро Шевченко: Новиною для мене було те, що там побудували підземний льодовий палац. Десять років тому, коли я був на тамтешній території, я звернув увагу на потужну лінію електропередачі, яка йде до цього об'єкта. Ще подумав тоді, що нею можна було б живити цілий металургійний завод.

А так - сильно чогось нового для нас у розслідуванні немає. Однак треба визнати, що це перша спроба систематизувати всю наявну інформацію з будівництва цього об'єкта. Колеги, звичайно, великі молодці, що розслідували всі ці ланцюжки перехресного фінансування та підставних організацій.

Ви були на території палацу в 2011 році. Як Вам вдалось туди потрапити?

Ми стежимо за ним з 2004-2005 років, коли з'ясувалось, що на мисі Ідокопас намічається будівництво. Ми дуже засмутилися, оскільки там споконвічний ліс був, піцундські сосни, занесені до Червоної книги Росії. Вже тоді було зрозуміло, що ліс там буде вирубаний.

А коли після відвертих розповідей бізнесмена Колеснікова у 2010 році з'ясувалося, що будується об'єкт для президента Росії і що це не просто якийсь там дитячий табір або ще щось, ми усвідомили, що цим об'єктом треба займатися серйозно.

Навіщо Ви поїхали на те місце, де будувався "палац для Путіна"?

У 2011 році я з моїм колегою Суреном Газаряном, а також із журналісткою газети "Собеседник" Риммою Ахміровою і активісткою Катериною Соловйовою вирішили подивитися, що там взагалі відбувається. Треба визнати, що тоді особливо цей об'єкт не охоронявся. Ішла активна фаза будівництва. Заїхати вдалося з боку села Прасковіївка.

Заїхали дорогою через контрольно-пропускний пункт, ніде не ховалися, та й шлагбаум був відкритий. Приїхали прямо до головного будинку, мало не до того місця, що показане у фільмі Олексія Навального: великий портал, ворота, двоголовий орел. Спочатку на нас навіть не звертали уваги. Робітники ходили, займалися своїми справами, не ставили нікому зайвих питань. Утім, коли нас побачили співробітники Федеральної служби охорони (ФСО), почалася метушня. Нас одразу змусили припинити зйомку. На щастя, флеш-карту з кадрами, які я встиг зняти, я заховав у черевик. Завдяки цьому хоч щось залишилося після нашої поїздки. Це єдині фотографії, які були отримані не від будівельників.

Читайте також: Коментар: Навальний кидає новий виклик Путіну

Після цього з нами не знали, що робити. Прибігли двоє ФСОшників, які не приховували, ким вони є. Вони ж викликали поліцію і для чогось прикордонний наряд. Прибігла велика кількість співробітників приватного охоронного підприємства, які просто нахабно вже на очах поліції відібрали в нас особисті речі. Розкрили нашу машину, а всі речі на наших очах забрали до палацу, в ту сіру будівлю.

Що Ви в підсумку встигли побачити на території?

Ми побачили практично всю основну територію. Подивилися головний вхід до палацу, обійшли навколо, зайшли з боку моря. Причому я звернув увагу, що якщо біля головного входу ліс був повністю вирубаний і там розбили вже декоративний парк, то з боку моря ліс не чіпали. Наскільки я зрозумів, була задача, щоб з моря головний будинок не було видно взагалі. З цим вони впоралися.

Крім того, я піднявся і зайшов у одне з приміщень, яке у фільмі Навального назване "аквадискотекою". Тоді здалося, що це якийсь фонтан. Він невеликим проходиком з'єднувався з басейном. Також зазирнули до внутрішнього дворика - ворота були зачинені, але можна було побачити, що там відбувається.

 Коли Ви туди їхали, то знали, для кого будують цю резиденцію і на які ризики наражаєтесь?

Ми прекрасно знали, куди приїхали. Утім, нас здивувало, що найпершими прийшли співробітники ФСО. Формально ж цей палац вважався приватним об'єктом. На наші запитання, що тут робить ФСО, нам ніхто так і не відповів.

Також нас здивувала велика кількість начальників-іноземців на цьому будівництві. Коли почалися суперечки з ФСОшниками, до нас підійшов чоловік, почав пояснювати, що ми тут перебуваємо неправомірно, що знімати тут заборонено. Він говорив російською, але з акцентом, як у італійця. А потім, коли приватні охоронці почали забирати у нас речі, то усією цією операцією керував чоловік, якого ми потім ідентифікували як вихідця з однієї з балканських країн.

Що сталося після того, як Вас виявили? Чи були для Вас якісь наслідки?

Люди на будівництві тоді були настільки розслаблені і не очікували жодних візитів, що у них не було плану дій, що з нами робити. Тож вони вирішили вилучити відзнятий матеріал, просто відібравши у нас всі речі. Від палацу Путіна нас везла поліція у відділок села Дивноморське. Ми написали пояснювальну. Причому людина, яка керувала спецоперацією на дачі Путіна, написала заяву, мовляв, у неї був викрадений або загублений телефон. Ми теж написали свою заяву, що нас пограбували. А на наступний ранок подзвонив дільничний з Дивноморського і сказав, що наші речі і документи нібито випадково знайшли у лісі. Утім, цифрову техніку нам, звичайно, не повернули. Загалом справу зам'яли.

Наслідки були вже пізніше, коли Сурен Газарян їздив до цього палацу і намагався обстежити пляжну зону біля нього. Там були різні інциденти з охороною цього об'єкта. Відносно Сурена тоді намагалися порушити кримінальну справу, і йому довелося залишити Росію.

Ви особисто заходили на територію "палацу Путіна" після 2011 року?

Безпосередньо всередину я більше не заходив. Але ми обстежили те, що біля неї. Наприклад, я навідувався в той район з боку пляжу "Молоканова щілина". Там же перекрили повністю берегову смугу, і людям це, звичайно, не подобалося.

Я сам став свідком того, як прикордонники просто зачищали берег від людей, які відпочивали на пляжі дикунами. Змушували прибрати намети, перевіряли в усіх документи, заносили в якісь бази. А потім я дізнався зі ЗМІ, що в районі палацу курсувала путінська яхта "Олімпія". Мабуть, там у цей час відпочивав сам Володимир Путін.