Пастка інфляції: які кроки уряду чекає бізнес та ринок

Зростання ціни на нафту через війну в Ірані спровокувало стрибок споживчих цін у всьому світі. І Україна тут не виняток. Пальне, продукти харчування, послуги за останній місяць подорожчали.

Президент України Володимир Зеленський цього тижня заявив, що уряд має підготувати додаткові програми проти зростання цін для населення. "Ми говорили сьогодні з урядовцями й про те, як підтримати людей в умовах зростання цін - зовнішня нестабільність завжди проявляється в дуже чутливих цінових коливаннях. Уряд має підготувати кроки щодо цього, розраховую на системні рішення", - повідомив Зеленський. 

Поки уряд шукає "системні рішення", DW опитала відомих українських економістів та експертів про те, які саме програми з підтримки українців за умов зростання споживчих цін були б найбільш дієвими.

Популізм коштує дорого: "припиніть гелікоптерну роздачу коштів"

Вже нині в державі діє програма "Національний кешбек", яка передбачає компенсацію 5 і 15 відсотків залежно від категорії товарів українського виробництва, а з 20 березня запрацювала часткова компенсація витрат на пальне, придбане на АЗС, що беруть участь у програмі "Національний кешбек".

До цього уряд впроваджував програму "Зимова підтримка", яка передбачала одноразову виплату 1 000 гривень для кожного громадянина, який перебуває в країні, а також спеціальну допомогу 6 500 гривень для вразливих категорій.

"Урядові треба негайно припинити будь-який популізм. Припинити "гелікоптерну" роздачу коштів, бо всі роздачі, які відбувалися минулого та позаминулого місяця - тисяча, три тисячі, кешбек на українське, кешбек на пальне - це все кошти, які додатково вливаються в економіку і провокують інфляцію та ріст цін", - каже координатор Економічної експертної платформи Олег Гетман.

За його словами, наслідки вже відчутні, адже лише за перші три місяці уряд витратив близько 70 мільярдів гривень зі спецфонду, залишивши в ньому лише 700 мільйонів. "Ми повністю вичерпали спецфонд, який нам ще дуже буде потрібний, особливо восени, а перед нами ще й глобальні події та тенденції", - зазначив економіст.

Сезонний фактор

На його переконання, найкраща програма, яку може реалізувати уряд для стримування росту споживчих цін, - припинити популізм, не "лікувати" ситуацію активними втручаннями, а перечекати. "Потрібно спокійно почекати завершення дій в Ормузькій протоці й дочекатись, поки ціни на нафту, а за ними і ціни на пальне, які зазвичай на місяць пізніше знижуються після ціни на нафту, прийдуть до адекватного рівня. Не робити ніяких панічних рухів, додатково не роздавати гроші населенню", - радить Гетман.

Він пояснює, що до цього додається і сезонне подорожчання овочів та фруктів, на яке теж не потрібно зараз реагувати, адже статистика попередніх років вказує, що ціни на цю групу товарів невдовзі стабілізуються. "Це весняний звичайний щорічний сплеск, який завершиться влітку, і ціни знову впадуть на велику частину продуктів харчування", - вважає експерт.

На його думку, замість боротьби з інфляцією адміністративними методами уряду варто зосередитися на зростанні доходів населення. Інструментом може бути зниження податкового тиску на фонд оплати праці. Гетман звернув увагу, що нинішнє навантаження на зарплати є надмірним.

Ще один реальний важіль впливу на ціни, який залишається в руках держави, - курсова політика Національного банку України (НБУ). "Якщо Національний банк буде і далі тримати гривню, не давати їй послаблюватись, до кінця року стримає її в тих межах, в яких вона зараз, то це додатково ще пригальмує інфляцію", - каже Гетман.

За його прогнозом, інфляція за підсумками року становитиме 8-10 відсотків замість запланованих 5-6, але якщо НБУ діятиме грамотно, показник залишиться в прийнятних межах. І за цих умов друк гривні має бути табу.  На його думку, Україна може розраховувати на кошти міжнародних донорів та партнерів. Для цього Верховна Рада має пришвидшити ухвалення необхідних законів. 

Допомога аграріям, щоб знизити споживчі ціни

Виконавчий директор київського Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вважає, що відповідь на завдання, яке перед урядом поставив президент, є, але вона зовсім не там, де її шукають. Замість нових виплат він пропонує вкладати в урожай. А замість популізму, запровадити адресність і системність.

На думку Вишлінського, якщо уряд хоче допомогти найменш захищеним верствам населення, то треба дивитися на те, що реально складає їхні витрати. А це, за його словами, продовольчі товари. Тому треба не просто передавати гроші в кишеню, а більше стимулювати виробництво продуктів. 

"Найкращий інструмент - це різноманітні програми допомоги для аграріїв зараз, в час посівної, які дозволили б збільшити врожай цього року. Незважаючи на припинення вогню у війні США і Ізраїлю проти Ірану, все одно ціни на пальне є високими, ціни на добрива теж суттєво зросли. А це означає, що багато з сільськогосподарських виробників не були готові до таких витрат, в них не було достатньо ресурсів, щоб зараз сіяти", - сказав Вишлінський у коментарі DW. 

Читайте також: Кешбек на пальне: українці відкрили 200 тисяч нових рахунків у програмі

Податкова знижка для найбідніших: важкий, але необхідний крок

Відповіддю на це мають стати конкретні програми підтримки аграріїв: від пільгового кредитування зі зниженою відсотковою ставкою до різноманітних інструментів, спрямованих саме на те, щоб восени вони могли зібрати якнайбільний врожай. За оцінкою Вишлінського, саме обсяг врожаю є одним із ключових факторів, що впливають на ціни в Україні.

Найбільш системним рішенням компенсації зростання цін директор Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин називає механізм податкової знижки. За його словами, таким чином держава не роздає гроші всім підряд, а повертає частину витрат тим, хто справді їх потребує.

"Для малозабезпечених верств населення - це включити податкову знижку. Це механізм, який працює в рамках податкового законодавства. Схема передбачає, що після завершення податкового року громадянин подає декларацію з підтвердженими цільовими витратами, наприклад, на пальне чи соціальні продукти, і отримує часткове відшкодування", - пояснює Черкашин. 

Головна перевага цього підходу - це прозорість і відсутність зловживань, каже експерт. Проте він визнає і суттєві обмеження. Механізм "досить непростий", адже людині треба збирати чеки, заповнювати декларацію, легалізувати доходи. "Це важке рішення. Але якщо ми не займаємося популізмом, то саме так і треба діяти, якщо хочемо допомогти найбіднішим", - зазначив він у бесіді з DW. 

Який шлях обере уряд?

Економісти сходяться на тому, що уряд, найімовірніше вибире сценарій розширення вже існуючих програм як "Національний кешбек", "єПальне" або "Зроблено в Україні". Це не потребує змін до держбюджету наступного року і не зачіпає Податковий кодекс. Саме тому, за оцінкою Черкашина, "уряд на це й піде, аби підтримати форсаж усіх цих програм, які пропонує президент". 

Однак Олег Гетман більш оптимістичний. Він вважає, що уряду доведеться прислухатися до порад економістів, бо "уряду просто немає де більше брати гроші, а парламент їм їх не дасть, бо депутати теж обурені. Тож популізму, на щастя, вже не буде", - каже експерт.