Чи заробляє Іран на блокаді Ормузької протоки?

Упродовж історії впливові люди та структури завжди вміли заробляти на кризах. Але війна між Ізраїлем та США, з одного боку, та Іраном, з іншого, вивела це на абсолютно новий рівень - навіть попри те, що США, за повідомленнями, запропонували план з 15 пунктів для припинення бойових дій, який Іран вже встиг відкинути.

Під час цього конфлікту, який триває вже майже місяць, звинувачення у наживі на кризі вже лунали на адресу автозаправних мереж, які підвищили ціни на пальне протягом кількох годин після перших ударів, великих нафтових компаній, що можуть отримати надприбутки на тлі ціни у 100 доларів за барель нафти, а також морських страхових компаній, які підняли платежі за покриття воєнних ризиків на сотні відсотків після того, як Тегеран фактично перекрив Ормузьку протоку.

Але дещо все ж перевершило усе це за своєю зухвалістю. Іран, який заблокував шлях для майже усіх нафтових та газових танкерів через протоку, нібито почав вимагати до двох мільйонів доларів з кожного судна за "безпечний прохід" через цей вузький водний шлях.

Lloyd’s List, одне з найстаріших і найавторитетніших морських видань у світі, повідомило минулого тижня, що щонайменше один танкер, як вважається, уже здійснив такий платіж.

Чи бере Іран гроші за прохід Ормузької протоки?

Крок Тегерана погрожує перетворити критично важливу глобальну транспортну точку - через яку проходить п'ята частина світових поставок нафти й газу - на пункт стягнення нового "мита" з великими ризиками.

Попри те, що кілька іранських посадовців заперечили ці повідомлення, іранський депутат Алаеддін Боруджерді заявив в ефірі державного телебачення, що такі платежі нібито вже стягуються в межах "нового суверенного режиму" в протоці, представивши це як спосіб покрити "витрати на війну".

Якщо ця інформація підтвердиться, такий збір свідчитиме про порушення міжнародного морського права, заявив експерт із міжнародних відносин Університету Калгарі (Канада) Роберт Г'юберт. У подкасті канадського видання Energi Media 24 березня він нагадав, що "свобода судноплавства є основою міжнародної морської торгівлі", й, згідно з цим принципом, судна повинні мати можливість "проходити ці райони без будь-яких перешкод". Він прогнозує, що намір запровадити такий збір викликав би спротив "майже всіх держав".

На тлі понад 3200 суден, що застрягли в регіоні, Петер Санд, головний аналітик копенгагенської компанії Xeneta, яка займається судноплавною аналітикою, вважає, що сама плата навряд чи допоможе відкрити цю вузьку протоку. За його словами, якою б високою не здавалася плата у два мільйони доларів, ці кошти "не є визначальним фактором". "Головним є те, що прохід через Ормузьку протоку все ще небезпечний", - зазначив він у коментарі DW.

Попри це, готовність великих імпортерів нафти й газу вести прямі переговори та сплачувати величезні суми за кожне судно - додатково до захмарних страхових платежів - засвідчує дедалі більшу відчайдушність держав, що залежать від енергоресурсів, забезпечити хоча б мінімальні постачання через протоку.

"Деякі країни, можливо, готові платити, - додав Санд. - (Для них. - Ред.) це лише остання, хоч і чимала, доплата за гарантію хоча б мінімально безперебійних поставок енергії".

Платежі попри санкції проти Тегерана

Lloyd's List зазначає, що незрозуміло, як саме було здійснено платіж, адже Іран перебуває під міжнародними санкціями, які ускладнюють отримання Тегераном розрахунків у доларах через західні фінансові канали.

Морське видання повідомляє, що, за його інформацією, Індія, Пакистан, Ірак, Малайзія та Китай ведуть прямі переговори з іранськими посадовцями, щоб забезпечити безпечний прохід своїх суден.

Агентство Bloomberg, яке також повідомило про стягування Іраном плати, цитує неназвані джерела, які стверджують, що кілька суден уже заплатили за прохід через протоку, хоча такі платежі поки не виглядають систематичними. Одне з джерел Bloomberg додало, що Тегеран розглядає можливість формально закріпити цей збір у межах потенційної мирної угоди зі США та Ізраїлем.

Іран відкриє прохід для "неворожих" танкерів

24 березня Іран надіслав листа державам-членам Міжнародної морської організації (IMO), заявивши, що відтепер дозволятиме проходження через Ормузьку протоку "суден, які не є ворожими", за умови координації з Тегераном.

"Досі (Іран. - Ред.) схвалював від трьох до п'яти проходжень суден на день", - нагадує Санд. - А зараз, за його словами, Тегеран нібито говорить: "якщо ви не є ворогом Ірану - протока для вас відкрита".

Тим часом речник IMO повідомив DW, що організація працює над запровадженням "тимчасового й термінового заходу, який дозволить безпечно евакуювати торговельні судна, що нині заблоковані у районі Перської затоки".

Поки ситуація не погіршилася ще більше, IMO наголошує на важливості захисту життя та добробуту моряків, які опинилися у пастці, та на необхідності забезпечити можливість проходу Ормузькою протокою для суден, готових рухатися далі, без ризику нападу.

Військовий супровід - не "довгострокове рішення"

Президент США Дональд Трамп закликає європейських союзників по НАТО долучитися до багатонаціональної морської патрульної або ескортної місії в Перській затоці, щоб убезпечити комерційне судноплавство.

Європейські країни, однак, загалом утримуються від негайної участі. Водночас багато з них, включно з Німеччиною, Францією та Італією, дали зрозуміти, що були б готові зробити свій внесок у таку морську ескортну або патрульну операцію після завершення активних бойових дій.

Як зазначають в IMO, хоча військові конвої вже застосовувалися раніше - зокрема під час нещодавніх атак на судна в Червоному морі єменських хуситів, яких підтримує Іран, - вони не забезпечують "сталого або довгострокового рішення". "Потрібне багатостороннє рішення, щоб знизити напруження і дозволити цивільним морякам та суднам бути евакуйованими у безпечне місце", - закликав речник IMO.

Читайте також: Криза в Ормузькій протоці: чи допоможуть стратегічні резерви нафти?