1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Повноваження Росії в ПАРЄ підтвердили

28 січня 2021 р.

ПАРЄ вирішила не застосовувати санкцій проти російської делегації й підтвердити її повноваження в повному обсязі. Але наголосила, що це жодним чином не є визнанням незаконної анексії Росією українського Криму.

https://p.dw.com/p/3oWoE
Попри Крим, Навального й репресії - повноваження Росії в ПАРЄ підтвердили
Фото: picture-alliance/dpa/AA/M. Yalcin

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) підтвердила повноваження делегації Росії без жодних обмежень. За такий висновок резолюції в четвер, 28 січня, у ході сесійного засідання ПАРЄ проголосувало 107 депутатів, 36 висловилися проти. Попри низку серйозних порушень у сфері верховенства права та захисту прав людини з боку Росії моніторинговий комітет рекомендував асамблеї йти шляхом діалогу з Москвою. Російські депутати пообіцяли найближчим часом організувати візит до Росії доповідачів ПАРЄ.

Тяжке санкційне минуле

Повноваження делегації РФ були оскаржені під час відкриття сесії у понеділок, 25 січня, з ініціативи України на підставі істотних причини, якими вважаються порушення країною-членом РЄ принципів верховенства права. Відповідну доповідь та резолюцію, яка мала вирішити долю повноважень росіян, готував моніторинговий комітет ПАРЄ.

Ймовірність того, що ПАРЄ не підтвердить або якимось чином обмежить права делегації РФ, була досить низькою. Ще напередодні голосування з цього питання у сесійній залі, моніторинговий комітет майже одноголосно підтримав доповідь  автора резолюції австрійського депутата-соціал-демократа Штефана Шеннаха (Stefan Schennach), у якій він запропонував підтвердити права російської делегації в ПАРЄ.  При цьому усі поправки українською делегації, які мали на меті хоча якимось чином змінити текст документу, були відкинуті.

Російська делегація вперше потрапила під санкції ПАРЄ після анексії Криму. На фото: російські солдати на вулицях Сімферополя в березні 2014 року
Російська делегація вперше потрапила під санкції ПАРЄ після анексії Криму. На фото: російські солдати на вулицях Сімферополя в березні 2014 рокуФото: Filippo Monteforte/AFP/Getty Images

Російська делегація вперше потрапила під санкції ПАРЄ у квітні 2014 року після анексії Криму, за що її було позбавлено права голосу.  Після того санкції автоматично продовжувалися кілька разів, оскільки Росія відмовлялася виконати вимоги резолюцій ПАРЄ, серед яких були припинення анексії Криму та збройної агресії на Донбасі. На знак протесту делегація Держдуми відмовилася брати участь у сесіях ПАРЄ, а Москва припинила виплати своєї частини внеску до бюджету Ради Європи.

Спеціально для того, щоб повернути російську делегацію в ПАРЄ в червні 2019 року асамблея внесла зміни до свого регламенту, які скасували усі серйозні санкції проти національних делегацій. Проте вже після повернення у ПАРЄ російські депутати недвозначно заявили:  будь-які нові спроби обмежити їх у правах призведуть до того, що вони знову бойкотуватимуть асамблею. Врешті-решт доповідач моніторингового комітету, австрійський депутат-соціал-демократ Штефан Шеннах (Stefan Schennach) запропонував підтвердити права російської делегації в ПАРЄ.

Засудження анексії Криму та діалог замість санкцій

У восьми пунктах резолюції, підготовленої Шеннахом, асамблея "засуджує низку негативних тенденцій у сфері демократії, правовладдя та прав людини в Російській Федерації". Серед них - останні зміни, внесені до Конституції Росії, зокрема положення, яке надає право Конституційному суду оголошувати рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) такими, які можуть не виконуватися. А також закон, ухвалений у 2020 році, який передбачає кримінальну відповідальність за відчуження території, що "робить вирішення питання Криму відповідно до міжнародного права практично неможливим".

ПАРЄ засудила застосування непропорційної сили стосовно учасників протестів у Росії, що спалахнули після арешту Олексія Навального
ПАРЄ засудила застосування непропорційної сили стосовно учасників протестів у Росії, що спалахнули після арешту Олексія НавальногоФото: Maxim Shemetov/REUTERS

Асамблея висловила стурбованість репресіями проти громадянського суспільства, опозиції, незалежних журналістів, переслідуваннями представників ЛГБТ-спільноти та створенням законодавчих перешкод для діяльності неурядових організацій.  В окремому пункті ПАРЄ критикує російську владу за відсутністю розслідування отруєння Олексія Навального, а також говорить про неприйнятність арешту російського опозиційного політика та "застосування непропорційної сили проти мирних демонстрантів, які його підтримують".

Перелік таких серйозних звинувачень на адресу російської влади підпадає під визначення "істотних підстав для позбавлення повноважень". Однак резолюція цього не пропонує, а закликає до діалогу "як засобу досягнення довготривалих рішень". Асамблея "ухвалює рішення ратифікувати повноваження членів російської делегації", йдеться в документі. Важливим пунктом резолюції, який було додано до цих слів і проголосовано у сесійній залі у вигляді поправки, стали застереження, що ратифікація повноважень російської делегації "жодним чином не є визнанням асамблеєю, навіть опосередкованим, анексії Криму Російською Федерацією".

Поганий діалог, ліпше повної ізоляції

Під час дебатів проти підтвердження повноважень росіян виступали головним чином представники делегації України та Грузії. "Росія встановила негативний рекорд за порушеннями прав людини, вона незаконно анексує території інших держав. Діалог можливий, якщо вас чують. А Росія вас не бачить і не чує", - намагалась переконати асамблею українська депутатка від групи лібералів Леся Забуранна.

Її підтримав литовський депутат від "Європейської народної партії" Емануеліс Зінгеріс, який заявив, що російська делегація не реагує на наші заклики", тому сподіватися на діалог з нею - марно.

"Асамблея визнає, що Росія має величезні проблеми з демократією, але ті, хто закликає до санкцій забувають, що їх легко запровадити, але важко скасувати. І в цьому полягає головна проблема", - зауважив фінський депутат, соціал-демократ Кіммо Кільюнен, наголосивши, що покарання у вигляді ізоляції - "не найкращий спосіб змінити світ".

Члени російської делегації мали змогу повноцінно працювати в асамблеї впродовж усіх сесійних днів, але не могли голосувати за власні повноваження. Вони, хоча й демонстрували роздратування з приводу самого факту оскарження повноважень, повторюючи слова про те, що асамблея має викривлене уявлення про події в Росії, проте висновками резолюції були задоволені. Російський позафракційний депутат Леонід Слуцький запропонував асамблеї зосередитися на співпраці у сфері культури, спорту, подоланні наслідків пандемії. "А ми у свою чергу чекаємо на доповідачів моніторингового комітету в Росії. Бо діалог - це основа нашої співпраці", - запевнив Слуцький.