Реформування ДБР: чи вийде у Зеленського з другої спроби?

Це вже вдруге Володимир Зеленський береться за перезавантаження Державного бюро розслідувань (ДБР). Прийшовши до влади у 2019 році, він ініціював ухвалення Верховною Радою свого законопроєкту про оновлення цього правоохоронного органу, яким посилив повноваження президента щодо призначення керівництва ДБР. У результаті тогочасний директор бюро Роман Труба та його заступники були достроково звільнені.

Тепер президент України знову хоче перезавантаження ДБР та нового закону. "Доручив підготувати та оперативно направити на розгляд Верховної Ради України пропозиції про оновлення Державного бюро розслідувань", - повідомив нещодавно Зеленський у Telegram. Що ж не так з бюро?

Чому не вдалося створити ДБР як незалежний правоохоронний орган?

Державне бюро розслідувань, правоохоронний орган в Україні, створений для розслідування злочинів, скоєних найвищими посадовцями, суддями, правоохоронцями та військовими. Ідея незалежного слідчого органу з'явилась ще на початку незалежності України. Кілька спроб створити схожу структуру було в 1997-2008 роках, але безуспішно. Закон про Державне бюро розслідувань з'явився в Україні лише у 2015 році, тодішній президент Петро Порошенко підписав його лише через рік, а фактична робота ДБР розпочалась наприкінці 2018 року після призначення керівництва й приведення до присяги перших слідчих.

Новий орган мав працювати за вищими стандартами незалежності та доброчесності. Утім, цього не сталося. За словами членкині правління Центру протидії корупції (ЦПК) Тетяни Шевчук, ДБР фактично успадкувало всі системні проблеми старої слідчої функції прокуратури: масовий перевід кадрів без належних конкурсів, відсутність перевірок доброчесності та політичне призначення керівництва.

У результаті, каже Шевчук, орган швидко став політично контрольованим, ДБР регулярно потрапляло в скандали, що підірвало довіру до нього з боку суспільства. Ставши президентом, Володимир Зеленський спробував це змінити, але не вийшло. Адже конкурс на нового керівника, як зауважують критики, був зведений до профанації: міжнародні експерти вийшли зі складу комісії через відсутність реальної незалежності, а в підсумку орган знову очолив політично залежний керівник.

ДБР - орган для політичної розправи?

"Коли створювалося ДБР, Порошенко свідомо сконструював орган так, щоб він підпорядковувався президенту - попри розуміння проблемності норм щодо президентських повноважень. Замість політично незалежного органу було створено інструмент впливу. На ті самі граблі наступив тоді і Зеленський - чинне законодавство щодо ДБР містить норми про повноваження президента призначати директора ДБР, що суперечить Конституції", - сказала Шевчук в коментарі DW.

Експерти вказують на те, що такий підхід призвів до повної дискредитації інституції, яка залишилася політично заангажованою. "До сьогодні ДБР перебуває у сфері впливу президента та до сьогодні використовується як політичний орган для політичної розправи", - зазначає член правління Центру політико-правових реформ, професор Києво-Могилянської академії Микола Хавронюк.

Справжньої реформи ДБР вимагає від України і Євросоюз

Саме тому європейські партнери нині вимагають від України повторно реформувати ДБР та зробити її повністю незалежною інституцією. Тож перезавантаження Державного бюро розслідувань є не внутрішньою ініціативою української влади, а прямою вимогою Європейського Союзу в межах переговорного процесу щодо вступу України до ЄС. Питання реформи ДБР було зафіксоване у нещодавньому звіті Європейської комісії про розширення ЄС, а згодом включене до переліку ключових вимог у межах так званого фронт-лоудінгу - попереднього етапу переговорів про вступ України до Євросоюзу.

"Симптоматично, що президент заговорив про перезавантаження ДБР не тоді, коли про це давно говорило суспільство, а тоді, коли це стало вимогою ЄС. Зараз  президент поспішає, і його законопроєкт може бути спробою швидкої зміни керівництва ДБР і проведення зручної реформи ще до того, як Євросоюз сформулює чіткі та жорсткі вимоги або прив'яже їх до макрофінансової підтримки", - припускає Тетяна Шевчук з Центру протидії корупції.

Шевчук вказує на те, що закон про реформування ДБР вже  є. Він розроблений та зареєстрований у Верховній Раді опозиційними депутатами та передбачає незалежний конкурсний відбір кандидата на посаду керівника ДБР конкурсною комісією з залученням міжнародних експертів. Однак, критикує далі Шевчук, президент Зеленський хоче свій документ і свої вимоги.

Що буде запорукою успішного перезавантаження ДБР?

Експерти сходяться на тому, що для справжнього перезавантаження Державного бюро розслідувань потрібно передати його під контроль Кабінету Міністрів та провести справжній прозорий конкурс на посаду керівника бюро та його заступників за участі іноземних партнерів. Конкурси має бути з мінімальною можливістю політичного втручання.

Водночас одного лише конкурсу недостатньо. "Потрібні реальні гарантії незалежності керівника ДБР. Якщо людину можна зняти в будь-який момент політичним рішенням, жодна незалежність не працюватиме", - зазначила в коментарі DW керівниця Всеукраїнського об'єднання "Автомайдан" Катерина Бутко. Як приклад вона навела модель, згідно з якою, керівники антикорупційних органів можуть бути усунуті лише за результатами незалежного аудиту.

За оцінкою Бутко, опір реформі ДБР можливий на будь-якому етапі - від підготовки законопроєкту до його розгляду у Верховній Раді. "Занадто багато гравців зацікавлені в контролі над ДБР", - підсумувала керівниця "Автомайдану". Опитані DW експерти наголошують, аби реформа цього разу вдалася потрібно приведення закону про ДБР у відповідність до конституції та провести переатестацію персоналу з перевіркою професійності та доброчесності.

"ДБР має займатися тим, для чого створювалось"

Микола Хавронюк, у свою чергу, звертає увагу ще й на такий момент: ДБР нині перевантажене розслідуванням військових правопорушень, що не відповідає його початковому призначенню. "Коли почали створювати ДБР, побачили, що немає органу, який би розслідував військові кримінальні правопорушення. Вирішили навантажити ще й військовими. Тепер ситуація така, що військові кримінальні правопорушення, зокрема дезертирство, самовільне залишення частини зараз на першому місці за кількістю, і ДБР в цьому просто тоне", - пояснює експерт.

За його словами, територіальні підрозділи ДБР знаходяться далеко від гарнізонів і лінії фронту, але змушені займатися цими правопорушеннями. Він вважає, що перед тим, як реформувати ДБР президенту слід якнайшвидше провести реформу військової поліції. "Військові справи у ДБР треба забрати. Державна служба правопорядку ЗСУ має забрати собі розслідування всіх військових правопорушень під керівництвом прокурорів. А ДБР має займатися тим, для чого воно створювалось", - підкреслив Хавронюк.