1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Бере на переляк? Експерти - про ядерну загрозу Путіна

3 березня 2022 р.

Що означає наказ президента РФ Володимира Путіна "привести сили стримування російської армії в особливий режим несення бойового чергування", DW з'ясувала у німецьких експертів.

https://p.dw.com/p/47tQw
Володимир Путін віддає наказ міністру оборони та начальнику Генштабу, 27 лютого
Володимир Путін віддає наказ міністру оборони та начальнику Генштабу, 27 лютогоФото: Alexei Nikolsky/imago images/ITAR-TASS

Росія не перестає лякати світ ядерною війною. У середу, 2 березня, глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що "третя світова війна була б ядерною та руйнівною". При цьому він зазначив, що Росія "не дозволить Україні" отримати ядерну зброю.

Напередодні, 27 лютого, в російському телеефірі Володимир Путін наказав міністру оборони і начальнику Генштабу "привести сили стримування російської армії в особливий режим несення бойового чергування". Наступного дня Шойгу відрапортував про виконання цього наказу.

Міністерка оборони Німеччини Крістін Ламбрехт (Christine Lambrecht) вважає, що до ядерної загрози з боку РФ слід поставитися дуже серйозно. "Наша розвідка повинна уважно спостерігати за тим, що відбувається", - зазначила вона. 

На Заході під "силами стримування" розуміють насамперед російський стратегічний ядерний арсенал. Невже російський президент готовий розпочати третю світову і цього разу вбивчу для всіх ядерну війну? Що про це говорять експерти?

Стратегічні війська завжди у боєздатності

Колишній генеральний інспектор Бундесверу (це найвища армійська посада в Німеччині) Гаральд Куят (Harald Kujat) не зовсім розуміє, що означає "особливий режим несення бойового чергування" стосовно військ стратегічного призначення.

Якщо мається на увазі певний ступінь боєздатності, то, за його словами, такі війська не переводять у стан підвищеної боєздатності, оскільки вони завжди в ній перебувають. "Адже вони завжди повинні бути в змозі відреагувати за лічені хвилини", - каже генерал у відставці.

"Ядерна зброя стратегічного призначення Росії існує в першу чергу для підтримки стратегічної рівноваги зі США. Підлітний час до США становить, скажімо, 20 хвилин. І стільки ж у протилежному напрямку, - пояснює він. - Тож у цій сфері немає жодних рівнів бойової готовності".

Куят спостерігав за виразом облич Шойгу та Герасимова і, помітивши на них надзвичайний подив, дійшов висновку, що "це було особисте рішення Путіна, яке він ухвалив, очевидно, без консультацій зі своїми радниками, щоб підвищити ставки перед переговорами між представниками України та Росії в Білорусі".

Як поведе себе начальник російського Генштабу?

Ексначальник оперативного командування об'єднаних сил НАТО відставний генерал Бундесверу Еґон Раммс (Egon Ramms) заперечує. За його словами, існують чотири ступені боєздатності російських військ стратегічного призначення і Путін перевів їх на другий.

Еґон Раммс
Еґон РаммсФото: Diemer Steffen/Sodapix AG/picture alliance

"Це означає, що третій і четвертий щаблі ще не задіяні", - заявив Раммс і нагадав, що в 2014 році, в той час, "коли російські анексували Крим, ядерні війська Росії перебували в такому ж, як і зараз, стані боєготовності" .

Ризик випадкового початку ядерної війни він бачить, але вважає його не дуже високим, враховуючи той факт, що ключі застосування атомної зброї знаходяться не в Путіна одного. Щоправда, визнає Егон Раммс, російський міністр оборони, на його думку, "абсолютно слухняна президентові людина". Про начальника Генштабу він цього не сказав.

Своєю чергою Куят вважає вкрай малоймовірним пряме збройне зіткнення між Росією та країнами НАТО, але, додає він, "на війні можуть виникнути ситуації, коли технічний збій або неадекватна людська реакція викликають іскру, і якщо таку іскру швидко та свідомо не загасити, то може й справді розгорітися велике полум'я".

Опція "ірраціональності"

На можливу "випадковість" звертає увагу і директор Швейцарського інституту глобальної політики (SGA) Ремо Реґінольд (Remo Reginold). "Путін та його генерали виросли за часів "холодної війни" і знають, які великі геополітичні опції створює загроза атомної війни. Але завжди залишається і опція "ірраціональності", - заявив він. - У вкрай нестійкому, взаємопов'язаному та неясному світі задля збереження влади може бути задіяно все: інфраструктура, економічна залежність, пропаганда, військові кошти, і з ними - ядерне залякування".

Читайте також: Лукашенко погрожує розміщенням у Білорусі ядерної зброї

Реґінольд, який уважно вивчив опубліковану в 2020 році російську ядерну стратегію, вказує на те, що цей документ передбачає, на його думку, "стратегічну ескалацію ситуації для того, щоб згодом досягти переваг для Росії при деескалації конфлікту". Мета Путіна, переконаний експерт, - продемонструвати силу та застовпити вигідні для себе позиції на переговорах.

Провал російського бліцкригу

Більшість експертів сходяться на думці, що наказ Путіна про "особливий режим" - це свідчення провалу початкового плану блискавичної війни проти України. "У російському керівництві розуміють, що бойові дії в Україні розгортаються зовсім не так, як планували в Москві", - вважає Раммс.

"Слід було очікувати, що російський президент почне розмахувати ядерною палицею, як тільки російські війська зіткнуться з першими труднощами в ході цієї війни", - вважає і експерт із сучасних методів ведення воєн Франц-Штефан Ґаді (Franz-Stefan Gady), який нині працює у британському Міжнародному інституті стратегічних досліджень (International Institute for Strategic Studies).

Читате також: Україна й Будапештський меморандум

За його словами, слід уважно спостерігати, чи не почастішали польоти російських стратегічних бомбардувальників уздовж кордонів із країнами НАТО і чи не змінилося щось у патрулюванні світового океану російськими підводними човнами, оснащеними балістичними ядерними ракетами. "Це два ключові індикатори", - вказує експерт.

"Мета Путіна зараз - якнайшвидше нав'язати прийнятний для Росії вихід із війни з Україною", - підкреслює Олівер Тренерт (Oliver Thränert) із Центру з досліджень проблем безпеки в Цюріху (Center for Security Studies). Щоправда, додає він, "ніхто не знає, як далеко готовий зайти Путін", але в будь-якому разі "у НАТО є досить переконливі здібності до стримування".

Ядерний вибух на Балтійському морі?

Втім, Путін і не говорив про російський стратегічний арсенал, що складається переважно з міжконтинентальних балістичних ракет наземного та морського базування. Адже є ще й ядерна зброя театру військових дій (ядерна зброю ближнього радіусу дії або тактична зброя - Ред.).

Куят вважає, що російський президент мав на увазі саме його. "Тактична ядерна зброя може передислокуватися з місць постійного розміщення на висунуті позиції. Саме це, ймовірно, Путін і мав на увазі", - сказав Куят. Щоправда, генерал у відставці сумнівається в тому, що Путін і справді готовий застосувати тактичну ядерну зброю: "Адже і Путін знає, що його застосування з тієї ж миті змінить увесь світ. І той, хто це зробить першим, загине другим".

Деякі експерти мають інший погляд. Так, професорка міжнародних відносин берлінської Школи управління Hertie (Hertie School of Governance) Марина Генке (Marina Henke) вважає, що "найпереконливішим сигналом Заходу та країнам НАТО стало б застосування тактичної ядерної зброї". За її словами, на відміну від спустошливої ​​дії стратегічних ракет, тактична ядерна зброя може бути використана як психологічний тиск.

"Путін міг би підірвати ядерний заряд над Балтійським морем або над Чорним, внаслідок чого люди безпосередньо не постраждали б. Але сигнал Заходу про те, що готовий іти до кінця, він таким чином надіслав би чіткий", - зазначає Генке. І уточнює, що піти на такий крок Путін може в тому випадку, якщо російські війська будуть зазнавати серйозних втрат, а провину за це президент покладе на зброю, яку Захід постачає Україні.

Інший сценарій малює полковник Бундесверу у відставці, в минулому консультант командувача об'єднаних сил НАТО в Європі Ральф Тіле (Ralph Thiele). Невеликий ядерний заряд, за його словами, "можна, наприклад, підірвати дуже високо, на орбіті, щоб вивести з ладу електроніку, комп'ютери, телефонну мережу".

Ядерний удар: хто і як може віддати наказ у США (30.11.2017)