Які санкції Євросоюз запровадить щодо Білорусі та коли

Євросоюз почав офіційно говорити про санкції у відповідь на фальсифікацію президентських виборів у Білорусі та репресії проти учасників протестів уже за п'ять днів після голосування. Наприкінці серпня у Раді ЄС досягли політичної згоди з цього питання.

За інформацією джерела DW у дипломатичних колах, санкції можуть запровадити у найближчі два тижні, але для цього потрібно подолати спротив Кіпру. Як відомо, Кіпр вимагає запровадження Євросоюзом санкцій проти Туреччини, яка веде розвідку покладів газу в спірних водах східного Середземного моря. За даними DW, аби спонукати до такого кроку весь ЄС, Кіпр почав гальмувати санкції щодо Білорусі.

Поки ж речник ЄС із закордонних справ Петер Стано підтвердив DW, що підготовка санкцій продовжується, і її хочуть завершити якомога швидше.

Чи зволікає ЄС із санкціями щодо Мінська?

Опитані DW експерти в Брюсселі зазначають, що Євросоюз дуже швидко почав підготовку санкцій. Керівник відділу зовнішньої політики ЄС аналітичного центру CEPS Стівен Блокманс нагадує, що вже за 10 днів після виборів було скликано саміт ЄС щодо Білорусі. На саміті оголосили про невизнання Євросоюзом результатів виборів, за якими їхнім переможцем було названо Олександра Лукашенка.

Директорка секретаріату Форуму громадянського суспільства "Східного партнерства" Наталя Єрашевич вважає швидкість, з якою ЄС почав готувати санкцій, "феноменальною". "Порівняно з попередніми санкціями, запровадженими проти білоруської влади та чиновників, зараз цей процес почався набагато швидше", - зазначає вона.

Утім, не дочекавшись остаточного рішення ЄС, три країни Балтії 31 серпня запровадили санкції проти 30 високопосадовців Білорусі, включно з самим Лукашенком.

Читайте також: Хід у відповідь: Мінськ запроваджує санкції проти країн Балтії

Дипломат однієї з держав ЄС називає твердження, що Євросоюз діє повільно, "дуже поширеним міфом". Співрозмовник DW нагадує, що для запровадження санкцій необхідна згода 27 урядів країн ЄС, а крім того, це ще й складний юридичний процес. Справа в тому, що Рада ЄС повинна юридично обґрунтувати санкції. І будь-яка людина чи компанія, які під них потрапили, можуть звернутися до Суду ЄС з проханням скасувати обмежувальні заходи. Такі позови, як показує досвід експрезидента України Віктора Януковича та його соратників, мають шанси на успіх.

Які санкції готує Євросоюз?

Рада ЄС зараз працює над запровадженням персональних санкцій проти білоруських чиновників, відповідальних, на думку Брюсселя, "за насильство, репресії та фальсифікацію виборів". Йдеться про заборону на в'їзд до Євросоюзу та заморожування активів на території ЄС. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель у кінці серпня заявляв, що спершу в списку було 12 осіб, згодом він виріс до близько 20 осіб. Зараз, за даними джерела DW у дипломатичних колах, у переліку вже понад 30 прізвищ.

Боррель також пояснював, що Євросоюз дотримується гнучкого підходу в питанні санкцій. Іншими словами, список може стати як довшим, так і скоротитися, залежно від подій. Таким чином Брюссель намагається змінити політику влади Білорусі.

Чи будуть ефективними персональні санкції ЄС?

Поки такі надії не справдилися - репресії проти протестувальників у Білорусі не припиняються. Стівен Блокманс визнає, що ефективність - давня проблема санкцій: "Санкції спрямовані на те, щоб змінити поведінку людей, які ухвалюють рішення. Але якщо вони не відчують жодних незручностей - чи через те, що не їздять до країн ЄС, чи через відсутність рахунків у європейських банках - тоді ці санкції будуть лише символічними".

Читайте також: Лінкявічус: Бездіяльність ЄС щодо Білорусі підриває довіру до його зовнішньої політики

Наталя Єрашевич згодна з тим, що про ефективність санкцій можна дискутувати. "Велике питання, чи є у білоруських чиновників фінансові активи в країнах ЄС. Але якщо говорити про заборону на в'їзд, то це достатньо ефективний захід, адже Білорусь розташована поряд з ЄС, і чиновники звідти їздять у Євросоюз", - зазначає вона. Єрашевич додає, що у багатьох з них діти вчаться у країнах ЄС. "Тож я думаю, це доволі ефективний захід. Звісно, вони зможуть жити без поїздок до ЄС, але це створить для них певні незручності", - зауважує вона.

Джерело DW у Брюсселі також підтверджує, що "значна кількість" білоруських чиновників регулярно бувають у країнах ЄС. Як заявляв президент Литви Гітанас Науседа, троє з чиновників, які потрапили під санкції Вільнюса, відвідували країну за останні п'ять років. Один з них був у Литві 15 разів.

Чи можливі економічні санкції?

За словами Блокманса, виходячи з сумнівної ефективності персональних санкцій, можуть знадобитися жорсткіші заходи для того, щоб змінити поведінку влади Білорусі.

Чи піде Євросоюз на запровадження економічних санкцій? Поки що їх не готують: у Євросоюзі не хочуть шкодити білоруській економіці. Утім, джерело DW в інституціях ЄС не виключає і такого кроку. Чиновник пояснює, що зараз тривають дискусії про те, які санкції будуть найадекватнішою реакцією на дії влади Білорусі. "І у цих дискусіях можуть висунути будь-яку пропозицію", - зазначає співрозмовник.

Єрашевич також вважає, що економічні санкції слід розглядати лише як крайній засіб.

Чи потрапить Лукашенко під санкції Євросоюзу?

Поки ж основна дискусія між країнами ЄС точиться не довкола економічних обмежень, а щодо того, чи запроваджувати санкції особисто проти Лукашенка.

Єрашевич зауважує, що у Форуму громадянського суспільства "Східного партнерства" нема позиції з цього приводу. "Однак Лукашенко - це найвища посадова особа, він віддавав накази (про фальсифікації та репресії. - Ред.), тож він повинен бути під санкціями. Але це моя особиста думка", - додає вона.

Читайте також: "Натягли на голову мішок": Колесникова подала заяву про погрози вбивством

А ось Блокманс однозначно проти внесення Лукашенка у список: "Я думаю, вони (уряди країн ЄС. - Ред.) повинні відмовитися від цього на першому етапі. Якщо ЄС серйозний у намірах бути посередником, то для цього потрібні співрозмовники. І сам Лукашенко, звісно ж, - один з них". На думку експерта, країни Балтії зайшли надто далеко у своїх санкціях. Євросоюзу ж він рекомендує зосередитися на міліції, КДБ, прокурорах, а не на політиках.