Що спільного має справа Епштейна з німецькими політиками?

Великобританія і Норвегія, Франція і країни Балтії - грандіозний скандал навколо засудженого за сексуальні злочини в США нині покійного фінансиста, торговця людьми, серійного ґвалтівника і педофіла Джеффрі Епштейна неабияк вплинув на європейські країни. І ніхто не знає, які ще гучні викриття з'являться після ретельного вивчення великого архіву документів, з яких лише частина була оприлюднена мін'юстом Сполучених Штатів.

Німецька влада уважно стежить за реакцією на публікацію так званих "файлів Епштейна". "Природно, тут є політична складова, тож ми пильно спостерігаємо, - запевнив речник уряду Німеччини Штефан Корнеліус (Stefan Kornelius). - Ми бачимо, що спливає в інших країнах, або, скоріше, як це там впливає на політику". За його словами, уряд Німеччини стежить за дискусією і дебатами навколо цієї справи.

Одне зрозуміло - і Корнеліус також виділив цей момент: якщо з документів випливають кримінально-правові аспекти стосовно Німеччини, займатися ними повинні слідчі органи, а не федеральна влада. "Уряд ФРН не є слідчим органом", - вказав речник, додавши, що йому "в даний час невідомо" про будь-які кримінальні справи, які були порушені в країні у зв'язку з цим.

"Значний потенціал для шантажу"

Депутати німецького парламенту, що спеціалізуються на питаннях безпеки, пішли далі в своїх оцінках. "У жахливих махінаціях Епштейна, найімовірніше, були замішані високопоставлені громадські діячі, бізнесмени і політики", - констатував в інтерв'ю виданню Handelsblatt Марк Генріхманн (Marc Henrichmann), представник правлячого Християнського демократичного союзу (ХДС), який очолює комітет Бундестагу з контролю над спецслужбами (Parlamentarisches Kontrollgremium, PKGr).

Це, за його словами, означає, що викриття відкривають "значний потенціал для компрометації і шантажу". Потрібно вивчити, чи може те, що трапилося, привести до рішень, "що завдають шкоди безпеці Німеччини і Європи", запропонував Генріхманн.

Члени PKGr відповідають за нагляд за Федеральною розвідувальною службою (BND), Службою військової контррозвідки (MAD) та Федеральним відомством з охорони конституції (BfV). Тож уряд Німеччини зобов'язаний інформувати комітет з питань, що мають особливу важливість. Колеги-депутати, пообіцяв Генріхманн, "ставитимуть необхідні запитання уповноваженим органам безпеки".

Натепер основна увага німецьких ЗМІ зосереджена на конкретних особах, згаданих в "файлах Епштейна" або зображених на фото з оприлюдненої частини архіву. У центрі викриття опинилися британська і норвезька монарші родини, в яких визнали зв'язки між окремими їхніми членами і скандальним американським серійним ґвалтівником і педофілом.

Однак німецькі політики впевнені, що системна оцінка опублікованих американським мін'юстом документів повинна виходити за межі ймовірних контактів окремих осіб. Головне питання, на їхню думку, полягає в тому, чи чинився політичний або економічний вплив через мережу і зв'язки Джеффрі Епштейна.

Попередник Генріхмана на посаді голови PKGr, Константін фон Нотц (Konstantin von Notz) з партії "Союз 90/Зелені", наполягає на негайних діях. Федеральний уряд, вважає він, повинен надати інформацію про те, якою мірою німецькі спецслужби та інші органи безпеки були обізнані про вчинене Епштейном і пов'язаних з ними "експлуататорських, злочинних або педофільських мереж", а також їхніх міжнародних зв'язках.

"Файли Епштейна": шантажувати і зганьбити

Термін, який отримав широке поширення в повідомленнях ЗМІ про "файли Епштейна", - компромат. Він стосується матеріалів, які можуть бути використані для викриття, заподіяння шкоди, розкриття особи або шантажу тієї чи іншої людини. Цілком можливо, що спецслужби Німеччини нічого не знали про окремих німців, імена яких, імовірно, згадані в "файлах", але були обізнані про компромат проти інших осіб.

Себастьян Фідлер (Sebastian Fiedler), експерт з внутрішньої політики парламентської фракції Соціал-демократичної партії (СДПН), також прокоментував у інтерв'ю Handelsblatt припущення про можливий розвідувальний аспект цієї справи. Він згадав версію, висловлену прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском, який назвав "дедалі ймовірнішою" причетність до справи Епштейна російських спецслужб. Це, вважає Фідлер, "викличе безліч додаткових запитань, які зачіпають і нас тут". Враховуючи "численні зв'язки з європейськими владними колами", вони" можуть поширюватися і на Німеччину", припустив соціал-демократ.

Говорячи про справу Епштейна загалом, Фідлер назвав це проявом "найтяжчої форми організованої злочинності", яка проникла в державні структури, економіку і культуру, подолавши національні кордони. Речник уряду Німеччини Штефан Корнеліус спекуляції навколо "файлів Епштейна" і можливого шантажу у зв'язку з ними охарактеризував як "надзвичайно гіпотетичні". За його словами, він стане турбуватися тільки тоді, "коли ситуація набуде конкретних обрисів".

Однак ця тема, схоже, буде ще довго тримати увагу експертів і підігрівати різного роду політичні спекуляції. Тому що на даний момент опубліковані далеко не всі документи, електронні листи, фотографії та відео з архівів мін'юсту США. Близько трьох мільйонів документів, які нині доступні, містять повністю відредаговані фрагменти. І лише членам Палати представників американського Конгресу в даний час дозволено переглядати ці документи в оригінальному вигляді. 

Петер Даброк (Peter Dabrock), який обіймає посаду професора теології в університеті Ерлангена-Нюрнберга й спеціалізується на питаннях етики, вказує на ширший суспільний вимір справи Епштейна, що виходить за межі розпочатої дискусії. За його оцінкою, подробиці, які поступово спливали, викликали і в Німеччині "шквал обурення". Однак з огляду на жахливі масштаби скандалу радше варто побоюватися не конкретної політичної реакції, а покірного смирення, прогнозує Даброк.

"Реполітизація замість загального обурення"

Професор Даброк, який очолював з 2016 по 2020 рік Німецьку раду з етики, в розмові з DW застеріг від небезпеки ослаблення демократії. За його висловом, масштаби того, що відбувалося і передбачувані зв'язку, відображені в "файлах Епштейна", викликають тривогу.

Людей охоплює обурення, проте жодних закликів до політичних наслідків внаслідок скандалу не чути, нарікає професор. І закликав не піддаватися цій спокусі. Необхідно "переконатися в тому, як захищається верховенство права і досягається його реполітизація (повернення на порядок денний. - Ред.) шляхом зміцнення громадянської активності", впевнений професор.

На його думку, йдеться про те, щоб наполягати на прозорості й слідуванні демократично легітимним процесам. Однак потрібно чітко розуміти, що, хоча публікація "файлів Епштейна" формально сприяла б торжеству прозорості, насправді цьому буде перешкоджати значна редактура відданих гласності документів. Тож їхня публікація - це сигнал тривоги, заклик заново задуматися про те, як забезпечувати ефективну прозорість в епоху цифровізації та штучного інтелекту (ШІ), виснував професор Петер Даброк.