Торгівля людьми в Молдові: бізнес на надії

Щороку до невеликого офісу в центрі Кишинева, столиці Молдови, дзвонять тисячі людей. Часто вони лише хочуть дізнатися про правові умови роботи за кордоном, запитати, чи серйозно виглядає якийсь трудовий договір або як можна убезпечити себе від експлуатації.

Але трапляються і дзвінки, які в молдовському відділенні міжнародної неурядової організації "Ла Страда" (La Strada) називають "дзвінками SOS" - надходять вони від людей, що опинилися в ситуаціях, яких не обирали і з яких важко виплутатися.

"У такому випадку ми залучаємо поліцію й обговорюємо подальші кроки, - розповідає Тетяна Фоміна, юридична консультантка й аналітикиня організації "Ла Страда". - В екстрених випадках ми надаємо безпечне житло та психологічну й медичну допомогу". Гаряча лінія - лише одна з багатьох послуг, яку надає ця неурядова організація, що з 2001 року бореться з торгівлею людьми.

Це явище може мати дуже різні прояви - жертв змушують проти їхньої волі працювати, займатися проституцією, вчиняти злочини або вступати у шлюби. Про справжні масштаби проблеми говорити складно, адже кількість незареєстрованих випадків є надзвичайно високою.

За оцінками Організації Об'єднаних Націй (ООН), понад 50 мільйонів людей у всьому світі живуть в умовах, які можна назвати "сучасним рабством". Офіційно в Молдові щороку реєструється кілька сотень таких випадків. Однак реальні показники, ймовірно, сягають чотиризначних чисел, принаймні, на це вказує дослідження, проведене 2019 року на замовлення Міжнародної організації з міграції (МОМ).

Трудове рабство в Німеччині

Тетяна Фоміна вже понад 20 років присвятила боротьбі з торгівлею людьми. У Молдові мало хто знається на цій проблематиці краще, ніж ця 68-річна жінка. Як аналітикиня та юридична консультантка організації "Ла Страда" вона збирає інформацію і намагається розгледіти закономірності за окремими людськими долями.

Хто саме стає жертвою торгівлі людьми? Куди вивозять людей? І чому? За словами Фоміної, за останні роки торгівля людьми дуже змінилася, у тому числі і в Молдові. На початку 2000-х років, розповідає експертка, справи, якими вона займалася, стосувалися майже виключно сексуальної експлуатації. Молдовських жінок вивозили за кордон, де вони були змушені займатися проституцією.

Після того як торгівлі людьми почали приділяти більше уваги на політичному рівні, в організації частіше почали фіксувалися випадки експлуатації робочої сили. Нині таких випадків - більшість. Головним місцем призначення торгівлі людьми є Європейський Союз. Громадян Молдови примушують працювати переважно у Франції, Італії та Німеччині. Часто в них забирають паспорти під надуманим приводом. Жити вони змушені у тисняві і працювати набагато більше, ніж було домовлено, і при цьому отримують за свою роботу мало грошей або не отримують винагороди взагалі.

Випадки торгівлі людьми в Молдові теж почастішали

Упродовж останніх двох років Фоміна спостерігає новий феномен: "20 років тому Молдова була лише країною походження людей, яких використовували для торгівлі. Ми не могли уявити, що й Молдова стане країною призначення". Але з огляду те, що багато громадян країни їдуть на заробітки до ЄС, у самій Молдові бракує робочої сили. Цю прогалину заповнюють переважно вихідці з Азії.

"Це питання попиту і пропозиції", - пояснює Фоміна. Як і громадяни Молдови, які вирушають до ЄС, вихідці з країн Азії сподіваються на кращу якість життя та оплату праці в Молдові. Однак у пошуках цього вони знову і знову потрапляють у тенета злочинців. У 2023 році в Молдові зафіксували перший масштабний випадок торгівлі людьми, жертвами якої були іноземці.

Понад 50 осіб із Бангладеш та Індії прибули до Молдови, куди їх заманили брехливими обіцянками працевлаштування. За це жертви заплатили посередникам до 5000 євро. "Вони продали свої квартири, свої будинки, аби заплатити за це", - розповідає Іна Буйместру, консультантка з питань боротьби з торгівлею людьми з "Ла Стради". 

У Молдові їх примусили здати паспорти і працювати на швейній фабриці, яка постачає продукцію на європейський ринок. Упродовж кількох місяців їм нічого не платили. "Людям кажуть, що вони приїдуть до ЄС і будуть там добре заробляти, - розповідає Тетяна Фоміна. - Вони не знають, що Молдова не є членом ЄС і що їх тут чекає". Уряд Молдови та міжнародні організації на кшталт "Ла Стади" із занепокоєнням констатують, що кількість таких випадків у країні зростає.

Фактор ризику: війна РФ проти України

Ще одним фактором ризику залишається війна в сусіднійз Молдовою Україні. З 2022 року близько двох мільйонів українців втекли від війни через Молдову, населення якої становить 2,5 мільйона людей. Для захисту від торгівців людьми уряд Молдови, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та МОМ спеціально створили робочу групу, а численні міжнародні громадські організації присвятили свою діяльність захисту біженців.

Нині у країні проживає близько 140 000 біженців з України. "З плином часу міжнародна підтримка ставала все меншою і меншою. Але ризик торгівлі людьми все ще залишається високим", - нарікає Форміна. Вона побоюється, що кількість незареєстрованих випадків за період, коли поліція та прикордонна служба працювали на межі своїх можливостей, є значно вищою.

Читайте також: Більше сексуального насильства і звернень від переселенців під час війни

Один випадок Тетяна Фоміна запам'ятала дуже добре. Незадовго після початку повномасштабної війни організація отримала дзвінок з аеропорту. За словами свідка, якийсь чоловік з українською жінкою прямували до Стамбула, однак жінка виглядала неадекватно. Чи могли б експерти "Ла Стради" оцінити ситуацію?

Коли експерт прибув до аеропорту, від чоловіка вже не залишилося й сліду, але українка ще була там. "Вона перебувала під дією наркотиків. Наступного дня, коли вона прийшла до тями, нічого не пам'ятала", - переповідає Тетяна Фоміна. Якими саме були наміри цього чоловіки щодо молодої українки, консультантка "Ла Стради" не знає, адже його так і не затримали. А цей випадок, відповідно, не знайшов відображення в офіційній статистиці.

Хто ризикує стати жертвою торгівлі людьми?

"Урешті-решт це завжди про нерівність, - продовжує Тетяна Фоміна. - Якщо я народилася у благополучній родині, я, певно, не стану жертвою торгівлі людьми. Однак якщо я народилася у бідній родині, яка має проблеми - такі як алкоголізм, домашнє насильство та безробіття, тоді ситуація вже зовсім інша".

Тому одним з найважливіших напрямків роботи "Ла Стради" є профілактика, додає консультантка Іна Буйместру. Її команда намагається виявити вразливі групи населення і вступити з ними в діалог. Буйместру саме щойно повернулася з інфозаходу в одному з закладів профтехосвіти.

Юнаки, яких вона там зустріла, опановують будівельні професії. Багато хто мріє працювати за кордоном, де зарплати значно вищі, ніж у Молдові. Однак як саме це працює і які ризики їх можуть спіткати - про це вони ще не задумувалися, розповідає Іна Буйместру.

"На початку вони не думали, що я можу розказати їм щось корисне, але це швидко змінилося", - говорить вона і сміється. Буйместру пояснила хлопцям, чому їм завжди потрібен паспорт, наскільки важливою є віза і на що вони мають звертати увагу у пропозиціях роботи за кордоном. "Я сподіваюся, що вони не повірять брехливим обіцянкам", - додає консультантка "Ла Стради".

Велика кількість випадків торгівлі людьми лишається поза статистикою

Уряд Молдови підписав і ратифікував найважливіші міжнародні угоди у сфері протидії торгівлі людьми. Однак група експертів Ради Європи GRETA у своєму цьогорічному звіті закликала уряд країни вжити значно більше заходів для боротьби з цією проблемою. До групи ризику, яка потребує особливого захисту, належать діти з ромської меншини або ж неповнолітні особи, які живуть на вулиці або в державних закладах опіки. Тоді як фахівці з виявлення випадків торгівлі людьми повинні отримати більше повноважень і кращу підготовку.

Читайте також: Доповідь РЄ: через війну українці частіше стають жертвами торгівлі людьми

Тетяна Фоміна також відзначає брак обізнаності у цій сфері. За її словами, це особливо відчутно у сільській місцевості в Молдові: "Тоді поліцейські говорять, що такі випадки надто важко розслідувати, тож вони охочіше концентруються на чомусь іншому".

У Молдові існує спеціальний центр, який координує розслідування випадків торгівлі людьми, однак у 2023 році міністерство внутрішніх справ країни "реструктурувало" і при цьому сильно скоротило його.

З 2020 по 2024 рік у Молдові було зареєстровано 935 випадків торгівлі людьми - значно менше, ніж за попередні чотири роки. Однак для групи експертів Ради Європи це не є приводом для радості. Навпаки: вона критикує, що таке зниження можна пояснити насамперед "скороченням можливостей поліції у боротьбі з торгівлею людьми", і закликає до виправлення ситуації.

Якщо за всі ці роки вона чогось і навчилася, то це того, що менша кількість зареєстрованих випадків ще не означає меншу кількість реальних жертв, говорить Тетяна Фоміна.