Удар по газовому родовищу "Південний Парс": ризик для світу

Іран 18 і 19 березня завдав ракетних і дронових ударів по енергетичній інфраструктурі Саудівської Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) та Катару. Зокрема, постраждав найбільший у світі термінал з експорту скрапленого природного газу (СПГ) у катарському Рас-Лаффані. Це стало відповіддю Тегерана на атаку Ізраїлю 17 березня на найбільше іранське газове родовище "Південний Парс", нафтохімічні підприємства та газові резервуари в Ассалує, а також на морські об'єкти, пов'язані з цим родовищем.

За даними QatarEnergy - державної компанії, що управляє Ras Laffan Industrial City разом із ExxonMobil, TotalEnergies і Shell, - комплекс, який займає площу майже 300 квадратних кілометрів, зазнав "значних пошкоджень". Це був перший від початку війни США та Ізраїлю проти Ірану випадок обміну ударами по інфраструктурі, пов'язаній із видобутком енергоносіїв. До цього сторони уникали таких дій, щоб не отримати дзеркальної відповіді.

Трамп: США "нічого не знали" про атаку Ізраїлю на "Південний Парс"

Намагаючись показати, що США та Ізраїль не завжди діють за єдиним планом, президент США Дональд Трамп у своїй соцмережі Truth Social заявив, що "нічого не знав про цю конкретну атаку". Водночас - використовуючи лише великі літери - він написав, що Ізраїль більше не буде атакувати газові родовища без очевидної причини. 

Водночас, намагаючись запобігти подальшій конфронтації, Трамп застеріг Іран, що якщо той знову завдасть удару по Катару, Сполучені Штати здійснять "масштабний удар по всьому газовому сектору "Південного Парса" з такою силою та міццю, яких Іран ніколи раніше не бачив". 

І ізраїльська атака, і відповідь Ірану стали серйозною ескалацією бойових дій на Близькому Сході та спричинили нестабільність на світовому енергетичному ринку. Газове родовище "Південний Парс" має критично важливе значення для глобальних поставок, і подальша ескалація конфлікту може бути не за горами. Після інциденту ціни на природний газ і нафту різко зросли, на піку вони становили відповідно 850 доларів за 1000 кубометрів і 112 доларів за барель.

Іран сильно залежить від "Південного Парса"

"Південний Парс" - це частина гігантського родовища у Перській затоці, яке розділене підводним тектонічним розломом. Друга його половина - родовище "Північне" - розташована у територіальних водах Катару. Разом вони є найбільшими у світі покладами природного газу, що становлять близько третини розвіданих глобальних запасів.

Для Тегерана скорочення видобутку на "Південному Парсі" - переважно внутрішня проблема, оскільки західні санкції обмежують можливості Ірану експортувати газ, тому більша його частина споживається всередині країни. Те, що Ірану вдається експортувати, здебільшого йде до Іраку та Туреччини. "Південний Парс" забезпечує близько 70% внутрішнього газопостачання, і на нього припадає значна частина ВВП країни, особливо якщо враховувати й виробництво нафти.

Будь-які збої в роботі родовища можуть призвести до зниження продуктивності, загострити локальні енергетичні проблеми та спричинити посилення нормування електроенергії й збільшення випадків її відключення. І все це - в державі, яка володіє другими за величиною в світі після Росії підтвердженими запасами природного газу, а також третіми - нафти.

Катар - третій у світі експортер СПГ

Для Катару удар по газовому родовищу "Південний Парс" та його виробничих потужностях у Рас-Лаффані є глобальною проблемою, оскільки Доха експортує свій газ у різні регіони світу і є найбільшим його постачальником до Азії. На комплекс Ras Laffan Industrial City припадає приблизно 20% світової торгівлі скрапленим природним газом. Загалом Катар є третім у світі експортером СПГ після США та Австралії.

Зупинка робіт на об’єктах у Рас-Лаффані також вплине на виробництво гелію, який є побічним продуктом виробництва СПГ і має важливе значення для виготовлення напівпровідників, а також для багатьох інших промислових потреб. Тим часом видобуток нафти й газу знизився в усіх країнах Близького Сходу. Однією з основних причин цього стала блокада Іраном Ормузької протоки, яка фактично зупинила доставку енергоносіїв із Перської затоки багатьом споживачам у всьому світі.

Після закриття протоки видобуток нафти та виробництво СПГ могли тривати, навіть якщо їхній експорт був тимчасово призупинений. Але тепер, коли нафтові та газові об'єкти опинилися під ударами, вони через ремонтні роботи можуть бути виведені з експлуатації на значно довший термін - навіть якщо війна на Близькому Сході завершиться і Ормузьку протоку знову відкриють.

На нафтових та газових ринках панує напруга

Ремонт пошкоджених об'єктів - це складний і дороговартісний процес, який може тривати місяці або навіть роки, що призведе до скорочення поставок нафти чи газу на світовий ринок, який і без того страждає від дефіциту. Хоча Катар може собі дозволити такі ремонтні роботи, Іран протягом багатьох років потерпає від західних санкцій і, ймовірно, від серйозної нестачі коштів.

Атака на іранське газове родовище має суттєве значення, "оскільки це був перший удар по об'єктах видобутку Тегерана від початку нинішньої війни", - написав у записці для клієнтів вранці 19 березня Джим Рейд, керівник відділу макроекономічних досліджень Deutsche Bank Research Institute. Після цього, додав він, ціни на нафту й газ різко зросли, і "нафтові ринки в Азії залишаються цього ранку в напруженні на тлі побоювань, що енергетична інфраструктура може бути значно пошкоджена".

Інші аналітики погоджуються з Рейдом. "Пошкодження об'єктів з виробництва СПГ означає, що проблеми для світових газових ринків пов'язані не лише з тим, коли відновляться постачання через Ормузьку протоку, але й з тим, скільки часу займатимуть ремонтні роботи на цих об'єктах", - зазначили керівник відділу товарної стратегії ING Уоррен Паттерсон та стратег із товарних ринків Ева Мантей.

У міру того як ця нова реальність стає очевидною, зростають побоювання, що це може призвести до підвищення цін на енергоносії, вважають вони. "Рішення завдати удару по іранських енергетичних об'єктах видається дивним, зважаючи на те, що адміністрація США останніми тижнями намагалася стримати зростання цін на нафту. Удари по нафтогазовій інфраструктурі нівелюють ці фактори й - особливо з огляду на можливі заходи у відповідь - здатні ще більше розкрутити ціни", - застерегли Паттерсон і Мантей.