1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Україна подає заявку на пришвидшений вступ в НАТО

Анастасія Шепелева
30 вересня 2022 р.

На тлі анексії РФ окупованих територій України Володимир Зеленський підписав заявку на пришвидшений вступ в Північноатлантичний Альянс.

https://p.dw.com/p/4HbSJ
Прапори України й НАТО
Прапори України й НАТОФото: Imago Images/Ukrainian News/M. Palinchak

Україна подає заявку на пришвидшений вступ в Північноатлантичний Альянс (НАТО), повідомив президент Володимир Зеленський за підсумками засідання Ради національної безпеки і оборони у п'ятницю, 30 вересня. Відповідний документ він підписав разом з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем та спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком.

"Ми знаємо, що це можливо, ми бачили як цього року Швеція та Фінляндія розпочали приєднання до Альянсу без плану дій щодо членства. Це справедливо і для України", - зазначив голова української держави.

Він сказав, що Україна вже фактично пройшла свій шлях до Альянсу та довела сумісність зі стандартами НАТО "на полі бою та в усіх аспектах нашої взаємодії".

З урахуванням того, що приєднання України вимагає часу на погодження всіма членами НАТО, Зеленський запропонував партнерам приєднатись до Київського безпекового форуму - нової ініціативи з гарантій безпеки та військової допомоги Україні.

Що передбачає Київський безпековий договір

У спільній колонці керівник Офісу президента України Андрій Єрмак та колишній генеральний секретар НАТО та експрем'єр-міністр Данії Андерс Фог Расмуссен розкрили деталі формату.

Вони пояснили, що його мета - запровадити такі гарантії безпеки для України, які унеможливлять повторення подій і злочинів, які зараз вчиняє Росія. Автори наголосили, що їх укладання не суперечить меті Києва щодо приєднання до Альянсу. Натомість це має захищати Україну на шляху до вступу в НАТО та ЄС.

"Київський безпековий договір зосереджений на наданні практичної матеріальної підтримки для посилення здатності України захищатися", - пишуть автори колонки. Як приклад потенційної допомоги, вони наводять надання Києву сучасних та ефективних систем протиповітряної та протиракетної оборони.

"Наші рекомендації передбачають постійні інвестиції в оборонно-промислову базу України, передачу зброї від НАТО, обмін розвідданими та інтенсивне проведення навчальних місій під прапорами ЄС і НАТО. Ми повинні переконатися, що ціна майбутнього нападу на Україну буде надто високою", – йдеться в колонці.

Крім того, там говориться, що важливим аспектом є надання політичної підтримки Києву на основі санкцій проти РФ.

На думку Єрмака та Расмуссена, гарантувати безпеку Україні в цьому форматі можуть США, Великобританія, Канада, Польща, Італія, Німеччина, Франція, Австралія, Туреччина, а також країни Балтії, Північної та Центральної Європи.

14 років на порозі Альянсу

Ще у 2008 році на саміті в Бухаресті країни НАТО зафіксували перспективу членства України та Грузії в організації. Наступним кроком на шляху до нього мав стати план дій щодо членства (ПДЧ), як ідеться в підсумковій декларації за результатами саміту. Втім, досі Україні не надали ПДЧ. 

Наразі Україна має особливий статус співпраці з НАТО - партнер із розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner - EOP). Мета цієї програми - посилити оперативну сумісність військ країн-учасниць із силами НАТО. Вона передбачає регулярні політичні консультації з безпекових питань, розширений доступ до навчань і обміну інформацією, тісніша співпраця у часи криз.

Читайте також: Безпекові гарантії для України: ефективний механізм чи "фантазії"?

Президент Литви Науседа: "Українці - дуже сильна нація"