Україна в центрі уваги НАТО: 35 млрд допомоги і криза ППО

Україна повернулася в центр уваги НАТО та ЄС після того, як на початку року війну практично витіснив з порядку денного і з новинних заголовків конфлікт Європи зі США навколо Гренландії.

Саме Україні була присвячена дводенна серія зустрічей у Брюсселі - спочатку рада міністрів оборони країн ЄС, а потім засідання міністрів оборони країн НАТО, в межах якого зібралися і Рада НАТО-Україна, і Контактна група з питань оборони України (формат "Рамштайн"). Практично всі основні дискусії були прямо або опосередковано пов'язані з потребами українців на полі бою та забезпеченням безпеки України в майбутньому.

На тлі нещодавніх трансатлантичних розбіжностей це виглядало не лише як демонстративне повернення до головної для Європи теми - підтримки України та стримування Росії, - а й як запізніла реакція на масштабну російську кампанію зі знищення української енергетичної інфраструктури.

Федоров у НАТО - новий стиль керівництва

Це була перша офіційна поява нового міністра оборони України Михайла Федорова у Брюсселі. У перервах між засіданнями за два дні він провів кілька двосторонніх зустрічей зі своїми європейськими колегами, а до преси вийшов лише один раз - у штаб-квартирі НАТО після засідання "Рамштайну".

Пресконференція була незвичною: до Федорова приєдналися не лише міністри оборони Німеччини та Великобританії, які вже рік очолюють Контактну групу, а й генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Його участь у підсумковому брифінгу не була спонтанною: тепер альянс відіграє провідну роль у координації військової допомоги, зібраної у форматі "Рамштайн", до якого входить понад 50 країн.

Рютте хвалив Федорова як лідера "технологічної революції" в сфері оборони, що разом зі своєю командою перебуває "на передньому краї військових інновацій". Ці формулювання примітні тим, що генсек говорить про Україну не лише як про отримувачку допомоги або навіть захисницю Європи, а й як про джерело інновацій для НАТО.

Своєю чергою міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус (Boris Pistorius) звернувся до Федорова так: "Ви надали особистого штриху своєму першому засіданню Контактної групи. Саме цього я від вас і очікував, - ми знайомі з 2024 року". Пісторіус нагадав журналістам, що спілкувався з Федоровим ще тоді, коли той очолював міністерство цифрової трансформації України. Цю деталь він навів, щоб, як і Рютте, підкреслити новий український підхід до оборони - заснований на даних, технологіях і швидкому впровадженні рішень.

Справді, замість розлогих політичних заяв Федоров представив 18 структурованих оборонних проєктів на 2026 рік. "Ми не просто збільшуємо масштаби, ми запрошуємо партнерів інвестувати в перевірені в боях технології, які змінюють лінію фронту", - заявив він.

Міністр також повідомив про реформи, спрямовані на прискорення та підвищення ефективності роботи міноборони, і говорив про створення "нової моделі оборони". "Ми приносимо рішення, а не лише потреби. Україна пропонує НАТО дані в режимі реального часу та унікальну оборонну експертизу", - наголосив Федоров.

Навіть ціну війни для Росії він перевів на мову статистики: 35 тисяч підтверджених втрат убитими й пораненими за грудень - і мета довести цей показник до 50 тисяч осіб щомісяця.

Як подолати дефіцит перехоплювачів

За цими розрахунками стоїть жорстока реальність: українські міста залишаються під регулярними масованими російськими авіаударами. За останні місяці Росія різко посилила атаки по українських містах і критичній інфраструктурі, використовуючи зиму як додаткову зброю.

Так, за даними НАТО, у 2025 році РФ запустила близько 55 тисяч ударних безпілотників - приблизно в п'ять разів більше, ніж роком раніше. При цьому кількість авіаударів із застосуванням балістичних і крилатих ракет, а також далекобійних дронів по тилових районах України більше ніж подвоїлась.

Росія продовжує бити по цивільних енергетичних об'єктах, "які не мають військового значення", зазначив на брифінгу в Брюсселі високопоставлений представник НАТО. В альянсі підкреслюють, що мета російської кампанії - позбавлення населення електроенергії та тепла, а також удари по транспорту й житлових районах.

Фактично Україна перебуває в надзвичайній ситуації у сфері ППО: це був найвиразніший оперативний сигнал цих двох днів у Брюсселі. У межах механізму закупівель американського озброєння PURL союзники, серед яких Нідерланди, Британія, Норвегія та Швеція, оголосили виділення сотень мільйонів євро на закупівлю для України систем і ракет ППО та іншої пріоритетної зброї. Одночасно на всіх рівнях прямо визнали: вузьким місцем залишаються саме перехоплювачі PAC-3 для систем Patriot.

Федоров відкрито заявив про критичну нестачу цих перехоплювачів - єдиних ракет, здатних збивати балістичні цілі. "PAC-3 - це єдиний надійний щит проти балістики", - наголосив міністр і закликав партнерів терміново передати додаткові ракети зі своїх запасів.

У ніч на 12 лютого Україна зазнала одного з наймасштабніших балістичних ударів - Росія запустила щонайменше 24 ракети. Після цього міністр оборони Німеччини на зустрічі "Рамштайн" зробив незвичний крок. "Наприкінці засідання я спонтанно запропонував, що Німеччина поставить Україні додатково п'ять ракет-перехоплювачів PAC-3, якщо інші країни-союзники пожертвують загалом 30 ракет PAC-3. Ми всі знаємо, що йдеться про порятунок життів. Це питання днів, а не тижнів чи місяців", - сказав Пісторіус.

Нові зобов'язання на 35 млрд доларів

Генсек НАТО кілька разів наголосив, що Україна "терміново потребує посилення ППО". Він запевнив, що потік критично важливого озброєння та фінансування не припиниться, додавши: "довірте це мені", і закликав союзників активніше долучатися до закриття дефіцитів.

За підсумками засідання Контактної групи союзники оголосили зобов'язання надати Україні 35 мільярдів доларів військової допомоги у 2026 році. "Цей "Рамштайн" був одним із найуспішніших, мабуть, за весь час", - сказав Федоров. Ідеться про сумарні зобов'язання країн-учасниць формату, однак подробиць жоден із міністрів не навів.

Сигнал єдності та ставка на 2026 рік

Окрім багатообіцяючих сум і конструктивних пропозицій, у Брюсселі прозвучав ще один важливий сигнал - про єдність союзників. Міністр оборони Британії Джон Гілі висловив переконання, що учасники Контактної групи є зараз "більш згуртованими та рішучими, ніж будь-коли". "Ми прагнемо зробити 2026 рік роком завершення війни", - заявив він.

Акцент на єдності прозвучав і в словах генсека НАТО, який назвав нинішню міністерську зустріч однією з найпереломніших за весь час своєї участі в засіданнях альянсу з 2010 року. За його словами, "НАТО твердо стоїть на боці України", оскільки "їхня безпека взаємопов'язана". "Союзники згуртовані - згуртовані у підтримці України й згуртовані у своїй рішучості захищати кожен сантиметр території альянсу", - запевнив Рютте.

Брюссельські зустрічі показали: Україна залишається центральною темою для НАТО і ЄС. І йдеться не лише про термінові поставки озброєння, а й про довгострокову архітектуру безпеки Європи.