Олені, рисі та коні Пржевальського: дике життя у Чорнобильській зоні відчуження

Чорнобиль з 1986 року знають у всьому світі. 26 квітня сталася найбільша в світі ядерна катастрофа внаслідок вибуху реактора на четвертому енергоблоці ЧАЕС. Радіактивна хмара забруднила регіон і поширилася а інші країни Європи. Десятки тисяч людей були змушені залишити домівки на території, що стала небезпечною для життя.

І через 40 років після чорнобильської катастрофи зона відчуження продовжує залишатися небезпечною для людей. Однак дикі тварини активно розмножуються на цій забрудненій радіацією території. На всій території зони відчуження живуть коні Пржевальського.

У Монголії, звідки походить кінь Пржевальського, його називають "Тахі" ("дух"). 1998 року в межах експерименту коней, названих на честь російського дослідника Пржевальського, який їх уперше описав, поселили в Чорнобильській зоні. Багато з них загинули, але частина пристосувалася до життя в умовах дикої природи Чорнобильської зони.

"Той факт, що в Україні живе на волі їхня популяція, - на межі з маленьким дивом", - каже Денис Вишневський, науковець з Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Приховані камери фіксують, як ці коні пристосовуються до тамтешнього життя: вони шукають прихистку в сараях і покинутих будинках, щоб там сховатися від поганої погоди або від комах.

Живуть у Чорнобильській зоні відчуження і олені, а також вовки. Через понад століття повернулися в регіон і бурі ведмеді. Відновилася популяція лосів, активно розмножуються рисі. Однак найбільш пристосованим, як і раніше, залишається кінь. Він почувається комфортно і в частково лісистих районах України.

Спостереження за тваринами в Чорнобильській зоні відчуження потребує чимало часу і зусиль. З цією метою Вишневський часто годинами їздить цією місцевістю. Незважаючи на постійне опромінення, масової загибелі тварин виявлено не було, але були помічені незначні наслідки. Наприклад, у деяких жаб шкіра стала темнішою, а птахи в районах із підвищеним рівнем радіації частіше хворіють на катаракту.

Дерева ростуть у покинутих спорожнілих будинках, а там, де колись були дороги, височіє ліс. Без впливу людини зона відчуження нині місцями нагадує європейські ландшафти минулих століть, каже Вишневський: "Природа відновлюється відносно швидко та ефективно". Але після російського вторгнення у 2022 році Чорнобильська зона відчуження наразилася на нові небезпеки.

Бої, військові дії та пожежі, часто спричинені дронами, шкодять лісам і можуть здіймати в повітря радіактивні частки. Суворі воєнні зими та знищена інфраструктура також даються взнаки. Хоча зона відчуженя і залишається притулком для тварин, їхній життєвий простір опиняється під дедалі більшим тиском. Це крихкий баланс між виживанням та небезпекою.