1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Бразилія на роздоріжжі: повернення на 50 років назад?

Томас Мільц
26 жовтня 2018 р.

Імовірне обрання ультраправого кандидата Жаіра Мессіаса Болсонару президентом у неділю для Бразилії може означати відхід від західних цінностей. Чи це все лише передвиборчий шум?

https://p.dw.com/p/37CP6
Болсонару веде перед у опитуваннях
Болсонару веде перед у опитуванняхФото: picture-alliance/dpa/S. Izquierdo

Результат фінального туру виборів у Бразилії цієї неділі здається уже очевидним. Жаір Мессіас Болсонару, згідно з вівторковими опитуваннями, має 57 відсотків підтримки у той час, як Фернандо Хаддад з Робітничої партії має лише 43 відсотки. Хаддад у середині вересня замінив екс-президента країни (2003-2010) Луїса Інасіу Лулу да Сілву, чию кандидатуру було відхилено внаслідок ув'язнення через справу про корупцію. Куди заведе країну Болсонару, цілком неясно. Якщо вірити його заявам, він прагне повернути Бразилію "на 40-50 років", тобто у темні часи диктатури (1964-85 років), яку колишній військовий завжди палко захищає, включно з поширеними тоді жахами тортур.

Фернандо Хаддад
Фернандо ХаддадФото: picture-alliance/AP Photo/A. Penner

З початку вересня Болсонару більше не часто показується на публіці після того, як на нього було вчинено напад з ножем. У неділю кандидат пообіцяв через відеозвернення "чистки, яких ця країна ще не бачила". Той, хто не підкорятиметься волі більшості, обиратиме між вигнанням та в'язницею. З рухом безземельних MST і рухом бездомних MTST Болсонару розбиратиметься як з терористами, а Хаддада запроторять у в'язницю до Лули.

"Те, що він каже, можна беззастережно порівняти зі сходженням до влади Гітлера, і не буде сюрпризом, якщо демократія в подальші місяці зробить різкий поворот у напрямку до авторитаризму", - вважає журналіст і колумніст DW Александер Буш (Alexander Busch). Однак може йтися і про суто передвиборчі гасла: "Досі політична система завжди робила президентів поміркованішими, довівши лівого Лулу до ліберальної економічної політики, а консервативного Фернандо Енріке Кардозо (1995-2002) - до соціальної політики".

Політолог Олівер Штюнкель (Oliver Stuenkel) з фундації Getulio Vargas у Сан-Паулу є більш песимістичним. У найкращому разі з Болсонару трапиться те саме, що з його ідолом Дональдом Трампом, чиї радикальні ідеї приструнила американська політична система стримувань і противаг, але "структури у Бразилії не є настільки сильними, як у США", підкреслює оглядач. Про це свідчать безпомічні реакції системи правосуддя на звинувачення Болсонару у тому, що він фінансував поширення фейкових новин через підпільні фонди. Те, що за Болсонару стоять військові, означає, що йому не варто боятися неприємностей з боку Феміди.

Тому Штюнкель очікує наростання насильства "у законі", жорсткішої політики внутрішньої безпеки з урізаними правами для меншин і більшою кількістю порушень прав людини у фавелах та районі Амазонки. "В питанні внутрішньої політики Болсонару  найдоречніше порівняти з філіппінським президентом Родріго Дутерте. Болсонару також прагне жорсткою рукою розібратися з меншинами та порушеннями, без поваги до прав людини. І це має підтримку населення".

Країна між панікою і параноєю

Серед прихильників Хаддада панує суміш страху і рішучості. Вони чинитимуть опір, заявили прихильники Робітничої партії у вівторок на зборах в Ріо - і водночас підготували свої міжнародні паспорти. Загалом Бразилію хитає між панікою та параноєю. Цьому посприяли також і мільйон поширених фейкових новин, які радикально поляризували суспільство і у такий спосіб унеможливили здорові дебати щодо необхідних реформ. Підживлені євангелістськими проповідниками, які застерігали від комуністичного путчу під проводом активістів ЛГБТ, відкриті дебати вже давно набули гротескних і сюрреалістичних форм.

Нині страх перевершив будь-який здоровий глузд. Тому багатьох бразильців і не турбує, що Болсонару не висунув жодної послідовної програми роботи уряду. "Як головний фаворит Болсонару очікує від населення карт-бланш без того, щоб оприлюднювати конкретні плани", - пише журналіст Паулу Чельсо Перейра у газеті O Globo. "Тож за кілька днів до виборів досі невідомо, чого очікувати у таких галузях, як освіта, здоров'я, пенсії, приватизація чи податкова політика".

Економічні гравці, однак, дивляться на Болсонару зі стриманим оптимізмом, вважає Александер Буш. "Насправді його висловлювання щодо зменшення державного втручання і приватизації державних об'єктів - суперечливі. Однак якщо довірити його ліберальному економічному гуру Паулу Гуедешу проштовхнути реформи у перші місяці, він може запустити позитивну спіраль". Можливі порушення прав людини для бразильської економіки великої ролі не грають - "вона завжди мислить прагматично", зауважує Буш. Доказ тому: відколи Болсонару лідирує в опитуваннях, біржі та національна бразильська валюта реал виросли на 15 відсотків.

Напис: "Господь хай благословить Болсонару і Трампа! Звільни нас від комунізму та його рабства",
Напис: "Господь хай благословить Болсонару і Трампа! Звільни нас від комунізму та його рабства",Фото: Getty Images/AFP/N. Almeida

Слухняний учень Трампа

Політолог Штюнкель натомість вбачає для економіки Бразилії небезпеку. Як і Трамп, Болсонару відкидає багатосторонні угоди, зокрема імовірними є виходи з Паризької кліматичної угоди і конвенцій, пов'язаних з правами людини. Через це особливо постраждають відносини з Європою. "Зустрітися із Болсонару в політичному сенсі дорого обійдеться для більшості європейських лідерів". Відносини з Китаєм, найважливішим торговельним партнером Бразилії, Болсонару уже напружив тим, що відвідав Тайвань і говорив про комуністичну світову змову. "Якщо Китай відреагує, це буде катастрофа для бразильської економіки".

Також і економіст Марсело Нері з фундації Getulio Vargas у Ріо-де-Жанейро висловив сумнів щодо реалізації економічних реформ. Справді, Болсонару - на відміну від останніх двох президентів Ділми Руссефф (2011-2016) та Мішеля Темера (з 2016) - має на своєму боці міцну більшість. Однак його парламентська база значною мірою складається із лобістських груп націоналістичного спрямування, як-то поліцейські та військові, з якими ані необхідні урізання пенсійної системи, ані приватизацію державних об'єктів не провести. "Тому сили для реформ забракне".

У суспільстві настрої занадто вже отруєні, щоб починати все із чистого аркуша. "Все ніби змочене бензином. Тому не варто гратися зі сірниками", - каже Нері. Вибухонебезпечний момент є символічним для обох найважливіших особистостей Бразилії. "Екс-президент Лула сидить у в'зяниці, а Болсонару вже став жертвою замаху. Бразилії за цих умов потрібен миротворець на кшталт Нельсона Мандели".