Что построят на месте захоронения жертв Брестского гетто?
2 квітня 2019 р.
Солдати розривають яму лопатами і перебирають землю руками, одягнутими в рукавиці. Витягують знайдені почорнілі від часу кістки, черепи, напівзотліле взуття й обережно розкладають їх, аби потім пронумерувати та порахувати. Виявлене в центрі Бреста поховання виглядає, як велика відкрита рана.
Ексгумація, яка проводилася протягом двох місяців, добігає кінця. Усього, за даними брестського міськвиконкому, військові 52 окремого спеціалізованого пошукового батальйону міноборони Білорусі підняли на поверхню останки 1190 людей.
Кладовище для тисячі в'язнів гетто
Поховання виявили на початку січня будівельники, які закладали фундамент для елітного житлового комплексу в історичному центрі Бреста. Із грудня 1941 року по жовтень 1942-го на цьому місті знаходилося Брестське гетто, і саме сюди німці зганяли всіх євреїв, які жили у місті. У жовтні 1942 року гетто було знищене, а десятки тисяч його в'язнів розстріляні. "Ви бачите результат цього жахливого злочину і геноциду, - зазначає майор Павло Галецький із 52 пошукового батальйону. - Історія говорить сама про себе".
Але, схоже, що історія говорить різним людям різні речі. Протягом тривалого часу було невідомо, що станеться з місцем поховання після того, як піднімуть всі останки. Тепер міськвиконком підтвердив, що вже найближчим часом там будуть відновлені будівельні роботи.
Житловий комплекс, який будують на цьому місці, є прибутковим проектом. Як розповів DW представник будівельної компанії, у кінці минулого року квартири у ще не збудованому будинку продавали за ціною 1250 доларів США за один квадратний метр. Це майже удвічі вище середньої ціни в місті.
Страшні знахідки у Бресті
Ще за декілька тижнів до закінчення робіт з ексгумації місцева влада почала наполегливо говорити про те, що центру міста потрібен сучасний житловий комплекс. Старша інспекторка сектора культури у відділі ідеологічної роботи брестського міськвиконкому Алла Кондак стверджує, що місту не потрібен ще один пам'ятник - буквально за рогом від виявленого поховання вже встановлено невеликий мармуровий камінь на честь пам'яті 34 тисяч євреїв, які загинули у Бресті та його околицях під час Другої світової війни.
"Тут буде місце, де люди зможуть жити з комфортом, а у Бресті з'явиться ще один красивий куточок", - пояснює чиновниця та додає, що раніше на цій ділянці стояли невеликі занедбані будинки. Міська влада разом з будівельною компанією запевняють, що фундамент будівлі не зачепить місця поховання і що на самому місці буде газон. Окрім того, у міськвиконкомі обіцяють, що на новому будинку, скоріше за все, з'явиться меморіальна табличка.
Як і багато інших жителів міста, Алла Кондак знає, що це далеко не перший випадок, коли під час будівельних робіт були виявлені останки жертв Другої світової війни. "Коли тут будували дім, - показує вона на житловий комплекс неподалік від нового будівельного майданчика, - то також знайшли кістки". Почувши це, з вікна сусіднього будинку виглядає жінка та кричить нам, що все місто побудоване на кістках.
Крик через покоління
Історикиня Ірина Лавровська вже декілька місяців добивається припинення будівництва на місці знайденого поховання. "Ця страшна знахідка буквально кричить нам про те, аби ми звернули увагу на приховане у брестській землі", - упевнена Лавровська. Вона вважає, що на місці єврейського гетто треба створити меморіальний парк, і зізнається, що рішення влади продовжити будівництво житлового комплексу "засмучує та завдає болю".
Ірина виросла неподалік від місця загибелі брестських євреїв. 68-річна історикиня працює над книжкою про середньовічний Брест і створює детальну карту районів, яких уже не існує, у тому числі й єврейських. "Люди не повинні жити в тому місці, де відбулось масове вбивство, - вважає вона. - Я бачу всі ці історичні нашарування різних епох. Якщо не вилікувати симптомів хвороби, вона буде повертатися знову і знову".
Затерті сліди
Історія єврейського населення Бреста довга та подекуди трагічна. До початку Другої світової війни євреї складали більше половини жителів міста. Голокост пережили лише деякі з них. Сьогодні у Бресті немає навіть синагоги. Її будівлю 1959 року перетворили на кінотеатр. А на місці єврейського кладовища збудували стадіон. Очільниця єврейської громади Бреста Регіна Симоненко вже багато років без успіху бореться за створення у місті лапідарію - музею єврейських надгробків, знайдених під час будівельних робіт або у дворах жителів Бреста.
Симоненко вважає, що на місці масового поховання в'язнів Брестського гетто необхідно встановити пам'ятний знак. "Людей розстрілювали по всьому гетто. Неможливо перетворити на кладовище всю його територію", - зазначає голова єврейської громади міста. Але вона також хотіла б, аби міська влада не вважала, що турбота про останки і пам'ять брестських євреїв - це обов'язок єврейської громади. Ці люди були жителями Бреста, нагадує Симоненко.
Уроки минулого
З нею згодна і Ірина Лавровська. Масове поховання - це попередження майбутнім поколінням про небезпеку авторитарних режимів, підкреслює вона. "Люди були вбиті лише через те, що належали до певної етнічної групи. Це була сегрегація - розподіл нашого суспільства на різні "види". Який наступний "вид" буде обраний для знищення? Ми не знаємо", - констатує Лавровська.
Саме тому вона хоче, щоб люди відкрито обговорювали історію - навіть якщо ця розмова болюча. На думку Лавровської, мікрорайон, у якому було знайдене поховання, повинен залишатись відкритим для відвідин, а не стати місцем будівництва закритого елітного житлового комплексу. "Я не буду лягати під бульдозери, - гірко посміхається Ірина Лавровська. - Але перевірятиму, що там відбувається".