1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Антибіотики у м'ясі: смертельна загроза

11 грудня 2019 р.

У Євросоюзі обмежують вживання антибіотиків у тваринництві через небезпеку для людей. Натомість в Україні уряд не виділяє грошей на відповідний контроль, а у вишах годувати тварин антибіотиками навіть рекомендують.

https://p.dw.com/p/3TmMG
Бактерії, на які не діють антибіотики, поширюються через свиноферми і птахофабрики
Бактерії, на які не діють антибіотики, поширюються через свиноферми і птахофабрикиФото: DW

У промисловому тваринництві все оптимізовано до деталей. За 30-40 днів свого короткого життя, курка на птахофабриці має з мінімальною кількістю корму набрати максимальну вагу. Хворіти тваринам на гігантських птахофабриках неприпустимо: будь-яка хвороба може блискавично поширитися на десятки тисяч тварин. А це - колосальні збитки для власника. Крім того, імунітет тварин послаблюють неприродні для них умови масового  тримання. Тому господарства із самого народження тварин домішують в корм антимікробні препарати - для профілактики. Зокрема, засоби від кишкових інфекцій, такі як саліноміцин, застосовуються у вражаючих обсягах. Наприклад, як свідчить база даних митних операцій ImportGenius, з початку року лише одна українська птахофабрика - Вінницька - закупила у Китаї 85 тонн саліноміцину. 

Застосування антибіотиків у таких масштабах - велика небезпека, застерігають експерти. "Саліноміцин може викликати стійкість мікроорганізмів ще до цілого ряду антибіотиків. Тому застосування саліноміцину в Європейському Союзі скорочується", - констатував у розмові з DW Віталій Башинський, колишній заступник голови Державного комітету ветеринарної медицини.

Резистентність - зростаюча загроза

Масове застосування антибіотиків у тваринництві призводить до того, що бактерії мутують і пристосовуються - антибіотики перестають на них діяти. Це явище називається резистентність. Резистентні бактерії переносяться від тварин людям. У цьому сенсі є чимало антибіотиків у ветеринарній медицині, більш проблемних за саліноміцин. Адже він застосовується лише у тваринництві. Ще гірше те, що нерідко тваринам дають ті самі антибіотики, що й людям. У разі зараження людини від живої тварини або через її сире м'ясо резистентними бактеріями, лікувати захворювання тим антибіотиком, яким годували тварину вже неможливо.

Курчата від самого народження з кормом отримують антибіотики
Курчата від самого народження з кормом отримують антибіотикиФото: picture-alliance/Sonja von Brethorst/TiHo/dpa

Резистентність до антибіотиків вже визнана Всесвітньою організацією з охорони здоров’я (ВООЗ) однією з найбільших глобальних загроз. Щороку лише в Європі, за даними Європейського центру контролю і профілактики захворювань, через бактерії, на які не діє жоден антибіотик, помирають близько 33 тисяч людей. Згідно з прогнозами міжнародної групи вчених, які досліджують проблему антибіотикорезистентності за дорученням уряду Великобританії, до 2050 року кількість людей по всьому світі, які помиратимуть через інфекції,що не лікуються антибіотиками, збільшиться у понад десять разів і становитиме близько 10 мільйонів людей. Це більше, ніж кількість смертей від раку.

ЄС забороняє профілактичне годування антибіотиками

Аби протидіяти стрімкому поширенню резистентностей, у Євросоюзі цього року ухвалили директиву, якою з 2022 року буде заборонено годування тварин антибіотиками для профілактики. Препарати можна буде застосовувати лише за приписом лікаря окремим тваринам або групам в разі діагностування конкретного захворювання. Країни ЄС вже більше десяти років докладають зусиль, аби скоротити застосування антибіотиків у тваринництві. За цей період відповідні показники знизилися вдвічі. Починаючи від 2014 року, міністерство з питань сільського господарства і продовольчої безпеки Німеччини постійно моніторить використання антибіотиків. Від фермерів вимагають звітувати про кількість застосованих медикаментів і у випадках, коли кількість перевищує середні показники, контролюючі органи аналізують причини такого відхилення.

Натомість в Україні вживання антибіотиків у тваринництві для профілактики досі залишається нормою, зазначив у розмові з DW Віталій Башинський. "Студентам ветеринарних факультетів у навчальних закладах України досі викладають, що один з методів контролю захворюваності - це використання антибіотиків у кормах", - констатує експерт. Як консультант ФАО - Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй - Башинський намагається переконати українських політиків нарешті взятися за проблему резистентності до антибіотиків.

Влада України зволікає

Тим часом деякі лікарні в Україні вже відмовляються від деяких поширених антибіотиків, таких як амоксициллін, адже більшість мікроорганізмів вже нечутливі до них, каже Башинський. "Перелік недіючих антимікробних засобів постійно збільшується. Ця проблема не якась абстрактна - вона вже прийшла, просто її ще не усвідомили як слід", - застерігає Віталій Башинський.

Скільки саме антибіотиків згодовують на українських птахофабриках чи свинофермах, можна лише здогадуватись - ніхто цього не рахує. Крім того, немає належного контролю м'яса на залишки антибіотиків, який у країнах ЄС проводиться дуже щільно. В Україні такі аналізи має робити Держпродспоживслужба. Однак на це у відомства банально немає коштів, каже Віталій Башинський. У держбюджеті щороку закладають не більше 15 мільйонів гривень на проведення аналізів м'яса і посліду на залишки антибіотиків. "Щоби покрити перевірками підприємства хоча б на тому рівні, як це є, скажімо, у Польщі - а це десь 65 відсотків від потреби - Держпродспоживслужбі потрібно збільшити фінансування у три рази", - констатує експерт.

Водночас, у Держпродспоживслужбі не відповіли на запитання DW про те, чи вважають фінансування достатнім. У мінекономіки і сільського господарства у відповідь на запит констатували, що у державному бюджеті України на 2020 рік відсутні окремі програми для фінансування моніторингу протимікробних препаратів. "Проте ці заходи можуть проводитись за рахунок коштів передбачених у державному бюджеті на протиепізоотичні заходи (заходи, спрямовані на запобігання, виявлення та ліквідацію заразних хвороб тварин. - Ред.)", - зазначають у міністерстві.

Відомство запевняє, що активно працює над виконанням Національного плану дій щодо боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів, ухваленого навесні цього року. Зокрема, вже розроблено порядок використання протимікробних препаратів у ветеринарній медицині. "Дія цього порядку направлена на попередження розвитку резистентності збудників інфекційних хвороб тварин, у першу чергу спільних для людей та тварин, до протимікробних препаратів", - наголосили у міністерстві. Розроблено також проект наказу, яким буде запроваджено обов'язковий моніторинг протимікробної резистентності. Нині ці важливі документи перебувають на погодженні з виробниками, ухвалення очікується навесні наступного року. Попри те, що національний план дій передбачав ухвалення до червня цього року. 

Штраф у 340 гривень

Без жорсткого регулювання і контролю залишки антибіотиків не лише потрапляють з м’ясом на полиці магазинів, але й з послідом тварин - у ґрунт і ґрунтові води. Ефективного контролю за вмістом посліду, який у великих обсягах утилізують крупні виробники, теж немає.

За словами Віталія Башинського, навіть ті зразки посліду, які відбираються сьогодні на підприємствах, фактично не мають жодної користі: адже матеріали аналізуються не негайно, а наприкінці кожного року, що робить фактично неможливим розслідування, звідки саме взялися сліди антибіотика. Так само неможливо за існуючих підходів і покарати підприємства за порушення. Вживання антибіотиків у тваринництві не врегульоване достатньою мірою і навіть за порушення існуючих приписів існує хіба що штраф у 340 гривень.

Українську продукцію, що йде на експорт в ЄС, додатково контролюють і іноземні експерти
Українську продукцію, що йде на експорт в ЄС, додатково контролюють і іноземні експертиФото: picture-alliance/dpa/M. Becker

Найкраще - на експорт?

Віталій Башинський констатує, що ризик вживання м'яса із залишками антибіотиків дещо менший у продукції, яку українські підприємства експортують до країн ЄС. "Контроль цієї продукції у три-п'ять разів суворіший, ніж для виробників на внутрішньому ринку", - каже експерт.

За його словами, відсутність антибіотиків у м'ясі виробників-експортерів контролюють не лише українські фахівці, але й ревізори Євросоюзу. Подвійний контроль зумовлений і недовірою до українських контролюючих органів, зокрема через її недофінансування. "Я теж би не довіряв інспекторам, які отримують такі мізерні зарплати", - каже Башинський.

Якщо контроль на залишки антибіотиків ще так-сяк проводиться, то контролю за поширенням резистентних мікробів через м'ясо взагалі не здійснюється. У Німеччині, де такий контроль регулярно проводять не лише урядові відомства, але й еко-активісти, проблема поширення резистентності вже відома широкому загалу.

Проблем і в ЄС ще багато

Вочевидь, навіть дотримання діючих стандартів ЄС ще далеко не гарантує відсутність проблем з резистентними мікробами. "Ми проаналізували проби м'яса промислового виробництва, що продається у супермаркетах Німеччини. У 56 відсотках проб було виявлено резистентні мікроби. У третині випадків йшлося про резистентність проти "резервних", тобто критично важливих для людини, антибіотиків", - констатувала у розмові з DW Райнгільд Беннінг з організації Germanwatch, яка займається захистом прав споживачів і агітує за органічне сільське господарство.

На переконання Беннінг, у нинішніх умовах, коли на ринку домінують гігантські виробники м'яса, звести застосування антибіотиків до розумного мінімуму не вдасться. "Чим більше підприємство, чим більше тварин, тим більше потрібно антибіотиків, щоб ці тварини не хворіли", - каже представниця Germanwatch. Наприклад, індичка за своє життя на птахофабриці отримує пересічно вісім різних антимікробних засобів. Альтернативою є лише органічно сертифікована продукція: тваринам, які у Німеччині продаються з лейблом "Bio", давати антибіотик можна лише у випадку гострої хвороби і не більше одного разу за життя. Головний мінус органічного м'яса - його вартість, яка у декілька разів вища, ніж у "звичайного" м'яса.

Поки ж органічне виробництво не стало нормою, фахівці радять бути максимально обережними із сирим м’ясом: дошки і ножі після використання для розділу сирого м'яса треба ґрунтовно вимити, аби інші харчі не мали контакту з бактеріями. Крім того, лікарі не радять часто вживати в їжу печінку і нирки тварин, оскільки вони найбільше вбирають залишки антибіотиків.

Антибіотики небезпечніші для людства, ніж зміна клімату? (05.09.2019)