1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Суспільство

Злочини неонацистів у ФРН: історія провального слідства

Марсель Фюрстенау | Олена Перепадя
5 липня 2018 р.

П'ять років судового процесу над членами неонацистського угруповання NSU перетворилися на п'ять років розчарувань для родичів жертв. Вони вважають, що злочини так і не розкрили. Незабаром суд винесе вироки у цій справі.

https://p.dw.com/p/30hSW
Коли тріо NSU розкрили, слідство цим плакатом просило бодай якоїсь допомоги у населення у пошуку підозрюваних
Коли тріо NSU розкрили, слідство цим плакатом просило бодай якоїсь допомоги у населення у пошуку підозрюванихФото: picture-alliance/dpa/A. Burgi

Перша жертва серії загадкових вбивств загинула 11 вересня 2000 року. Остання - 6 квітня 2006-го. Восьмеро чоловіків мали турецьке коріння, один походив з Греції. Усі були вбиті з однієї й тієї самої зброї. Слідчі блукали в тумані, вважали, що вбивства - наслідки мафіозних розборок, підозрювали родичів жертв. Расистський мотив, тобто правоекстремістське підґрунтя злочинів виключили буквально відразу. Ніхто не брав на себе відповідальності за вбивства, вчинені в різних куточках Німеччині. ЗМІ легковажно та безінстинктивно називали ці злочини "кебабними вбивствами".

А потім - 26 квітня 2007 року - у Хайльбронні застрелили поліцейську Мішель Кізеветтер (Michèle Kiesewetter), але між її загибеллю та нез'ясованою серією убивств не убачали жодного зв'язку. Тільки чотири з половиною року потому раптово з'ясувалось усе - завдяки новому злочину. Після невдалого пограбування банку в центральнонімецькому Айзенаху 4 листопада 2011 року тіла ймовірних нападників знайшли у спаленому автокемпері. Їхні імена Уве Мундлос (Uwe Mundlos) та Уве Бенгардт (Uwe Bönhardt).

Слідчі припустили, що чоловіки вкоротили собі віку, щоб не потрапити до рук поліції. Те, що обидва були членами правоекстремістського терористичного угруповання "Націонал-соціалістичне підпілля" (NSU), та були причетні до загадкових убивств, з'ясувалось завдяки відео, надісланому пізніше низці ЗМІ. Ще один запис поліцейські знайшли у розвалинах будинку, який спалахнув від вибуху того ж 4 листопада, але вже в Цвікау. Організаторкою вибуху, за версією слідства, була Беате Цшепе (Beate Zschäpe), яка з січня 1998 року переховувалась разом з Мундлосом та Бенгардтом.

Злочиниці викрили себе самі

Після загибелі своїх друзів вона вкинула у поштову скриньку записи з викривальним відео, кілька днів переховувалась і 8 листопада 2011 року здалася поліції.

Німеччину охопив шок. Як сталося так, що неонацистське угруповання NSU багато років безкарно залишало кривавий слід по всій Німеччині? З'ясувалось, що до десяти вбивств треба додати ще й два вибухи у Кельні з 20-ма пораненими та 15 розбійних нападів.

За обвинуваченнями у всіх цих злочинах на лаві підсудних опинилась Цшепе та ще чевтеро пособників NSU. Процес у Вищому земельному суді в Мюнхені триває з 6 травня 2013 року. Прокуратура переконана у винуватості Цшепе та вимагає засудити її до довічного позбавлення волі, а за доведення усіх обставин, що обтяжують покарання, - ще й перебування в установі для утримання рецидивістів у випадку дострокового звільнення. Її ймовірні пособники мають отримати покарання від трьох до 12 років позбавлення волі.

(Не)стримана обіцянка Меркель

Якщо колегія суддів під головуванням Манфреда Ґетцля (Manfred Götzl) засудить Цшепе до найсуворішої міри покарання, її дострокове звільнення виключається. Однак незалежно від вироку щодо головної підсудної, з точки зору жертв, які вижили, та родичів загиблих, розслідування злочинів, вчинених NSU, провалилось. Ці люди поклались на обіцянку, дану канцлеркою Анґелою Меркель (Angela Merkel) 23 лютого 2012 року під час вшанування жертв цього терористичного угруповання - виявити всіх причетних до злочинів та притягнути їх до відповідальності.

Багато питань, однак, до цього часу залишаються без відповіді, каже Антоніа фон дер Беренс (Antonia von der Behrens). Адвокатка представляє у процесі інтереси сина вбитого у 2006 році у Дортмунді Мехмета Кубачіка. Її клієнт, схоже, ніколи не взнає, чому вбили саме його батька. Відповідь на це запитання може дати тільки Цшепе. Але вона свідчить, що про усі вбивства дізнавалась тільки після того, як їх уже вчинили. Свідчення, у які Беренс не вірить.

Загадкова роль спецслужб

Вона переконана, що NSU мала набагато більше спільників, ніж ті, які разом з Цшепе перебувають на лаві підсудних. І саме під час вчинення злочинів. "Звичайно, цей важливий момент треба було з'ясувати", - каже адвокатка і додає, що зробити це мало б Федеральне відомство з охорони конституції, внутрішня німецька спецслужба. Адже воно мало численних агентів, які під прикриттям працювали у колах, пов'язаних з NSU. Однак як свідки у процесі вони або свідчили обмежено, або взагалі не свідчили - через заборону з боку самих спецслужб.

У перший день судового процесу Цшепе показово відверталась від камер
У перший день судового процесу Цшепе показово відверталась від камерФото: picture-alliance/dpa/Peter Kneffel/

Це саме правило діяло і щодо співробітників керівної ланки Федерального відомства з охорони конституції, яке займається внутрішньорозвідувальною діяльністю. Через це у адвокатській промові у грудні 2017 року Беренс зробила нищівний висновок: "Співробітники Федерального відомства систематично унеможливлювали і перешкождали розкриттю десяти вбивств, 43-х замахів на вбивство та 15-ти розбійних нападів".

"Вирішальний імпульс"

Відкриті питання мали і мають члени низки парламентських слідчих комісій, які були створені у зв'язку зі злочинами NSU. Тільки у Бундестазі таких було дві, одну з яких очолював Клеменс Біннінґер (Clemens Binninger) з Християнсько-демократичного союзу (ХДС). Він також сумнівається у достовірності версії прокуратури, що до терористичного угруповання належало лише тріо Цшепе, Бенгардта та Мундлоса. "Невже усі злочини тріо вчиняли двоє чоловіків, не залишаючи при цьому жодних слідів?" - питає між тим уже екс-депутат Біннінґер.

Він сам - поліцейський за освітою, і також хотів би знати, хто ж таки надавав "вирішальний імпульс" для обрання місць злочину та жертв? Вбивства вчиняли по всій Німеччині: у Ростоку і Гамбурзі на півночі, у Дортмунді на заході, у Касселі у центрі, а такж у Нюрнберзі, Мюнхені та Хайльбронні на півдні Німеччини. Незважаючи на низку знаків питання, Бінніґер сподівається, що потерпілі не матимуть принаймні сумнівів у правовій державі в Німеччині.

Їхнє ж скептичне ставлення до процесу не змінилось. Родина, яку представляє Антоніа фон дер Беренс, не має жодних ілюзій. Як і більшість приватних обвинувачів, вона скаржиться на "інституційний расизм", як називає це явище Беренс: однобоке розслідування поліції щодо кола родичів через підозри у торгівлі наркотиками чи щодо мафіозних кланів. Висновок Беренс негативний: "не було політичної волі" на з'ясування ролі Федерального відомства з охороних конституції.

Неонацисти в німецьких тюрмах

Німецький генпрокурор розслідує щодо дев'яти інших підозрюваних

Цей закид спрямований зокрма і особливо на адресу Анґели Меркель, яка пообіціла родичам жертв повне розкриття злочинів і тим самим вселила в них надію. Це розслідування однак, каже Беренс, "абсолютно провалилось" - як у кримінально-процесуальному плані, так і в політичному. Кадрових висновків через відмову держави зроблено не було. Тільки тодішній очільник Федерального відомства з охорони конституції Гайнц Фромм (Heinz Fromm) взяв на себе відповідальність та у 2012 році подав у відставку - після того, як спецслужба, як з'ясувалося, знищила документи, які, ймовірно, мали стосунок до злочинів NSU. 

Кримінально-правова робота над діяльністю NSU може продовжитись і після завершення процесу у Вищому земельному суді в Мюнхені. Адже генеральний прокурор п'ять років тому розпочав розслідування щодо дев'яти нових підозрюваних. Однак родичі жертв та потерпілі, які вижили, сумніваються, що когось з них засудять. "І це буде фатальний сигнал неонацистам, - каже депутатка Бундестагу та експертка з питань NSU Мартіна Реннер (Martina Renner). - Мовляв, ви можете підтримувати правоекстремістську групу вбивць, і вам за це нічого не буде".

Експертка з питань NSU також має запитання

Сумніви у тому, що на розкриття діяльності NSU були кинуті усі сили, Мартіна Реннер має уже давно. До того, як вона стала депутаткою Бундестагу, Реннер очолювала слідчу комісію щодо NSU у земельному парламенті Тюрингії. Звідти походять Цшепе, Бенгардт та Мундлос, а також багато правоекстремістів з орбіти терористичного угруповання. Її досвід як члена парламентських комісій у Тюрингії та Берліні, а також як слухачки судового процесу у Мюнхені свідчить: акти Федерального відомства з охорони конституції - закриті. А багато з них уже чомусь і знищені.