Як Литва бореться з російською дезінформацією

Масштаб російської дезінформації сягнув нових висот. За даними дослідника StratCom Center of Excellence НАТО Рольфа Фредгайма (Rolf Fredheim), лише за три місяці боти створили половину всіх "російськомовних новин про НАТО в країнах Балтії (Литва, Латвія, Естонія) та Польщі". Спільне розслідування Buzzfeed in the US та місцевих ЗМІ також підтвердило прямий зв'язок між Кремлем та мас-медіа в країнах Балтії. Намагаючись протидіяти цій тенденції та дезінформації з-за кордону, литовські новинні медіа створили об'єднану платформу.

Спільна ініціатива литовського військового відомства із стратегічних комунікацій (STRATCOM) та громадянського суспільства має на меті моніторинг та розвінчування дезінформації перед тим, як вона пошириться країною. За словами організаторів, вони мають доступ до 90 відсотків тримільйонного населення Литви. Їхній сайт Demaskuok.lt (українською - "розвінчування") використовує автоматичну систему для сканування приблизно 10 тисяч статей у російських та литовських ЗМІ в обох країнах, позначаючи статті специфічними ключовими словами та вказуючи на потенційне поширення дезінформації.

Волонтери відфільтровують статті в системі, читаючи позначені алгоритмами матеріали та оцінюючи їхню потенційну загрозу. Позначена інформація надходить до журналістів разом зі специфічними коментарями та довідковою інформацію від волонтерів, які є експертами з тем, котрі використовує пропаганда, як-от технології, місцева політика та конфлікт в Україні. "Найкращий результат - дві години від ідентифікації фейкової інформації до її деконструкції", - розповів DW директор платформи Demaskuok.lt Вікторас Дауксас.

Балтійські ельфи

Волонтерів, які втілюють балтійську відповідь на російських "тролів", називають "ельфами". Один із цих "ельфів" - Хенрікас Савіцкіс - є також членом Союзу стрільців Литви (ССЛ), ще одного партнера ініціативи. ССЛ - це парамілітарне формування, що було створене в 1919 році та перебуває під спільним контролем міністерства оборони та цивільного керівництва. Сьогодні Союз стрільців Литви як проводить підготовку своїх членів до активних дій під час потенційного збройного конфлікту, так і здійснює освітні та молодіжні ініціативи.

Спочатку Савіцкіс не знав, що така спільнота "ельфів" існує. "Я був більше одинак, поширював правдиву інформацію та викривав фейкові новини" у розпал спрямованої проти України дезінформаційної кампанії 2014 року, коли Росія анексувала Крим, каже він. У 2016 році Савіцкіс став членом ССЛ, а потім приєднався до ІТ-підрозділу, який співпрацює зі спільнотою "ельфів".

Серед "ельфів" є члени Союзу стрільців Литви, проте інформація про їхню кількість не поширюється. Скоординована структура допомогла відвернути загрозу дезінформації. За словами Дауксаса, спільна робота військовослужбовців та цивільних не становить проблеми. "Військові представники діляться своїми знаннями та інформацією щодо ворожих медіа-джерел. Співпрацюючи з цими партнерами, "ельфи" та журналісти покращують свої навички", - каже директор Demaskuok.lt.

Від дезінформації до полювання на відьом

Діяльність ініціативи, однак, викликає побоювання. Платформа "розвінчувала" такі суперечливі теми, як матеріали про причетність Литви до Голокосту, котрі були названі дезінформацією та фальшивками. Такі інциденти можуть змусити журналістів до самоцензури та відмови від того, щоб ставити під питання підтверджені історичні наративи щодо суперечливих подій, аби уникнути звинувачень в дезінформації. У соціальних медіа вже поширені суперечки та атаки на публічних осіб, під час яких часто використовується ярлик "ватники" для позначення проросійських та прорадянських людей. У 2016 році мережа супермаркетів навіть звернулася до поліції з проханням провести розслідування щодо "причетності Кремля" до публічного бойкоту проти високих цін.

Литовські медіа вже ставали раніше об'єктами критики через оманливе або схильне до сенсацій висвітлення таких тем, як російськомовні меншини в Литві або скандалу навколо #MeToo. "Ми помітили більш виразну позицію журналістів та ЗМІ щодо порушень прав людини", - повідомила DW Юрате Юшкайте з неурядової організацій Литовський центр прав людини. "Але ті ж самі ЗМІ потім публікують підготовлені PR-агентствами тексти, які мають на меті "відбілити" порушників прав людини. Найкращим прикладом цього був скандал #MeToo", - додає вона.

У свою чергу, головна редакторка порталу DELFI (один із засновників платформи) Раса Лукайтіте-Внараускене розповіла DW, що її ЗМІ "керується основними принципами журналістики та затвердженим етичним кодексом". "Ініціатива безсумнівно покращить якість контенту литовських медіа та DELFI, тому що читачі дізнаються більше новин про випадки дезінформації", - додала вона.

Платформа є кроком вперед у боротьбі з дезінформацією з-за кордону, однак спостерігачі кажуть, що вона надає інструменти, щоб також допомогти суспільству впоратися зі зростанням потоку інформації всередині країни. "Такі ініціативи потрібні. З одного боку, вони говорять про пропаганду, фейкові новини та потребу боротьби проти цього зла, але, з іншого, вони публікують тексти із заголовками, які повторюють "найкращі" традиції кремлівських тролів", - каже Юшкайте.