Чому Ісландія раптом захотіла вступити до ЄС?

Це буцімто був жарт, але в Ісландії він навряд чи комусь видався смішним. У січні новоспечений посол США в Рейк'явіку Біллі Лонг, виступаючи перед членами американського Конгресу, сказав, що скоро Ісландія, мовляв, може стати 52-м штатом США, а він - його губернатором. Ці слова пролунали в той час, коли партнери США по НАТО побоювалися анексії американським президентом Дональдом Трампом сусідньої Гренландії - як 51-го штату.

Слова дипломата одразу ж викликали обурення в Рейк'явіку. МЗС Ісландії вимагало від Лонга пояснень, а в соцмережах на адресу посла посипалися негативні коментарі. Водночас тисячі із загалом менш ніж 400 тисяч ісландців підписалися під петицією з вимогою відмовити Лонгу в акредитації у країні. Політик-республіканець був вимушений дати задню: мовляв, він не говорив серйозно. "Якщо хтось почувається через це ображеним, я прошу вибачення", - сказав він.

Сховатися під європейською парасолькою?

Нещодавня криза між Європою та США щодо Гренландії посилила побоювання, що Ісландія так само може стати об'єктом взаємних претензій великих держав. Адже хоч Ісландія й належить до Європи, від Гренландії - арктичного острова - її відділяє лише 300 кілометрів. А це набагато менше за відстань до континентальної Європи.

Ці побоювання пожвавили в Ісландії дискусію про перспективу приєднання до ЄС. Нинішній проєвропейський лівоцентристський уряд іще раніше планував провести 2027 року референдум серед ісландців щодо цього питання. Та тепер його планують перенести на суттєво більш ранній термін - серпень 2026 року.

Шанси на підтримку вступу країни до ЄС великі. Згідно з нещодавніми опитуваннями, близько 65 відсотків ісландців виступають за приєднання, лише 35 відсотків - проти. Що стосується США, то вже на початку 2025 року, коли до влади у Вашингтоні вдруге прийшов Дональд Трамп, в опитуванні ісландського суспільного мовника RUV три чверті респондентів заявили, що вбачають у США загрозу.

Читайте також: Чи потрібна Європі власна ядерна зброя?

Ісландія та ЄС: камінь спотикання - риболовля

Традиційно ісландці дуже пишаються своєю незалежністю та самостійністю. 1944 року острівна республіка здобула незалежність від Данії, 17 червня відтоді є великим національним святом.

Протягом багатьох десятиліть членство в ЄС не стояло на порядку денному ісландців. Країна є членом Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) та Європейської економічної зони (ЄЕЗ). Через це Ісландія користується всіма привілеями внутрішнього європейського ринку, крім того, вона є частиною Шенгенської зони.

Каменем спотикання на шляху Ісландії до повноправного членства в ЄС досі завжди була риболовля, а точніше - політика ЄС у цій сфері. Риболовна промисловість є дуже важливою частиною ісландської економіки. Якщо країна стане членом ЄС, вона повинна буде підкоритися європейським правилам гри. Це означатиме, зокрема, відкриття своїх багатих на рибу територіальних вод для риболовного флоту інших країн ЄС. Крім того, Ісландія в цьому разі втратить національний контроль над квотами вилову, а це, не виключено, може призвести до суттєвого збільшення вилову та, відповідно, скорочення запасів риби у водах країни.

Втрата довіри до Вашингтона

Крім того, Ісландія хоч і є однією з країн-засновниць НАТО, але власної армії вона не має. І це попри те, що розташування Ісландії стає дедалі більш важливим із точки зору геостратегії. Протягом десятиліть ісландці покладалися на США як захисну парасольку. Втім, тепер на це у країні дивляться дедалі скептичніше.

І пов'язано це не лише з кризою довкола Гренландії. Те, що президент США Дональд Трамп запровадив 15-відсоткові штрафні мита, зокрема, і проти Ісландії, важко б'є по країні, яка так залежить від експорту рибних продуктів. Зрештою, США є другим після ЄС торговим партнером Ісландії. А тому вступ до ЄС видається багатьом ісландцям дедалі більш привабливою перспективою - попри побоювання щодо майбутнього власної рибної промисловості.

ЄС - магніт для Ісландії у кризові часи

Нинішнє зближення Ісландії з ЄС є вже не першим у новітній історії країни. 2008 року світова фінансова криза сильно вдарила по острівній країні. Три найбільші банки країни зазнали краху, безробіття підскочило з майже нуля до десяти відсотків, ісландська крона дуже знецінилася. Як наслідок - країна була вимушена взяти кредит у Міжнародного валютного фонду (МВФ) на понад два мільярди доларів.

Тоді Ісландія була на межі дефолту та подала заявку на вступ до ЄС. Таким чином в Рейк'явіку сподівалися отримати доступ до європейського захисного фінансового механізму. Але протягом наступних років Ісландії вдалося стабілізувати свою економіку.

2013 року до влади у країні прийшла правоцентристська коаліція, переговори про вступ Ісландії до ЄС призупинили. Захоплення Європою серед населення так само суттєво послабилося. 2015 року Ісландія відкликала свою заявку на вступ до ЄС.

У Брюсселі готові поновити переговори з Ісландією

Та зараз, коли геополітична ситуація у світі змінилася, ісландці, схоже, знову змінили свою думку. У Брюсселі дивляться на ці зміни позитивно. Єврокомісарка з питань розширення Марка Кос повідомила, що Ісландія може "в будь-який момент" поновити призупинені 2015 року переговори з Брюсселем. За її словами, вони домовилися залишатися в "тісному контакті" з ісландською владою, "оскільки в ці неспокійні часи ми маємо справу зі змінами в геополітичному середовищі".

Через те що Ісландія вже зараз як член ЄЕЗ та ЄАВТ тісно залучена до різноманітних європейських структур, країна вважається у Брюсселі легким партнером для переговорів про вступ. А у суперечках із Вашингтоном щодо влади та сфери впливу вступ Ісландії до ЄС став би сильним сигналом на адресу США.