США поклали око на Гренландію: що робить острів таким цінним

Дональд Трамп знову висловив прагнення контролювати Гренландію. "Нам потрібна Гренландія з міркувань національної безпеки. Данія не в змозі це забезпечити", - сказав президент США. Дружина заступника керівника штабу Трампа Стівена Міллера Кеті поширила в соцмережах карту Гренландії в кольорах прапору США. А сам Стівен Міллер в інтерв'ю CNN висловив сумніви в легітимності того, що Гренландія належить до Данського королівства - партнера США по НАТО. "За яким правом Данія контролює Гренландію? На чому ґрунтуються її територіальні претензії?" - сказав він.

Данія та низка європейських держав різко відкинули нові заяви зі Сполучених Штатів. "Я вже дуже чітко дала зрозуміти, яку позицію має Данське королівство, а Гренландія вже неодноразово заявляла, що вона не хоче ставати частиною Сполучених Штатів", - сказала в понеділок, 5 січня, прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. "Я побоююся, що треба серйозно ставитися до слів американського президента, коли він каже, що хоче Гренландію", - додала вона.

У вівторок, 6 січня, лідери держав та урядів низки великих європейських країн підписали заяву, в якій наголошується, що "Гренландія належить її народу", а ухвалювати рішення щодо Данії та Гренландії будуть лише вони самі. Серед підписантів, окрім Фредеріксен, зокрема, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер та президент Франції Еммануель Макрон.

Що такого особливого в Гренландії?

Гренландія - найбільший острів світу та має площу, порівнювану з площею Мексики, Саудівської Аравії чи Демократичної республіки Конго, і є лише вдвічі меншим за всю територію ЄС. Утім, на майже двох мільйонах квадратних кілометрів території живуть лиже близько 60 тисяч людей. Більшість із них належить до інуїтського народу, який називає себе калаалліт. Живуть гренландці в маленьких поселенням на узбережжі, близько третини всього населення припадає на столицю Нуук.

Де-юре Гренландія належить до Данії - члена ЄС та НАТО, - але з 2009 року місцева влада має дуже широку автономію. Лише політика безпеки та зовнішня політика надалі залишається за Копенгагеном.

Географічно острів простягається від Північної Атлантики до вічної мерзлоти Північного Льодовитого океану. 80 відсотків території Гренландії вкриті кригою. Лише на узбережжі льоду - принаймні влітку - немає. Але навіть це - величезна територія загальною площею близько 450 тисяч квадратних кілометрів, яку можна порівняти, приміром, зі всією територією Швеції.

Крім того, глобальне потепління призводить до поступового зменшення загальних обсягів криги в регіоні. Завдяки цьому доступними стає дедалі більше території вглиб острова, а морські шляхи через Північний Льодовитий океан стають частково придатними для судноплавства.

Через це весь регіон дедалі більше потрапляє у фокус геостратегічних інтересів різних світових гравців. З одного боку, уже незабаром більш економічно вигідним може стати видобуток тамтешніх покладів корисних копалин. З іншого боку, відкриваються нові маршрути як для торговельних, так і для військових суден.

Навіщо Гренландія потрібна США?

До підземних покладів Гренландії належать критичні копалини на кшталт урану, нафти, природного газу, а також два найбільших відомих родовища рідкісноземельних металів у світі. Крім цього, на острові також є поклади нікелю, міді, золота та графіту. На даний момент видобуток рідкісноземельних металів, урану, нафти та газу майже повною мірою призупинено гренландською владою - з екологічних  міркувань. Але чи залишиться все так, якщо Гренландія від'єднається від Данії та - у той чи інший спосіб - стане прямою зоною впливу США, відкрите питання.

Багато аналітиків вважають саме природні ресурси острова найголовнішим фактором дедалі більшого інтересу США до Гренландії. Президент Дональд Трамп це заперечує та наголошує на геостратегічній цінності острова. Наприкінці минулого року він призначив спецпредставника з питань Гренландії. На пресконференції президент США сказав: "Нам потрібна Гренландія для національної безпеки, не через земельні ресурси".

Вашингтон вбачає в острові стратегічний форпост в Арктиці, особливо з огляду на дедалі більшу активність Росії та Китаю в регіоні. При цьому йдеться, очевидно, і про те, аби обмежити доступ інших великих держав до арктичних природних ресурсів та їхній контроль над новими морськими шляхами.

Але й військово-стратегічні аспекти вже давно відіграють важливу роль. Іще в 1951 році, тобто на початку "холодної війни", США та Данія уклали оборонну угоду, у межах якої Сполучені Штати дозволялось побудувати авіабазу "Туле". Сьогодні ця база також опікується спостереженнями космосу та називається з 2023 року космічною базою "Пітуффік". Вона вважається центральним елементом американської системи раннього попередження про ракетні пуски. Арктика розташована набагато ближче до Євразії, а отже Росії, Китаю та Північної Кореї, ніж основна територія США.

Чи вперше США демонструють інтерес до Гренландії

США далеко не вперше демонструють інтерес до Гренландії. Ще в 1867 році, коли Сполучені Штати викупили в Росії Аляску, американські політики розмірковували про анексію Гренландії та Ісландії. 1 липня 1868 року американські газети повідомили, що міністр закордонних справ Вільям Генрі Сюарт за крок до того, аби оформити угоду про купівлю Гренландії за 5,5 мільйона доларів золотом. Угоду укладено так і не було, але ідея нікуди не зникла і виринала час від часу протягом десятиліть. Під час Другої світової війни, коли Німеччина окупувала Данію, США справді взяли Гренландію під свій контроль, але після завершення війни передали острів назад Данії.

Іще 1955 року радники з нацбезпеки намагалися переконати тодішнього президента США Двайта Ейзенхауера купити острів. Але угода 1951 року з Данією давала США такий великий простір для дій, що уряд у Вашингтоні вирішив, що дипломатичний ризик від подібних кроків може бути надто високим.

Та це не поховало саму ідею. Довгий час про неї згадували хіба що в закулісних розмовах. Аж поки Дональд Трамп вперше не прийшов до влади у 2017 році. У 2019 році він навіть раптово скасував запланований офіційний візит до Копенгагена. Приводом стало те, що Фредеріксен, яка вже тоді була прем'єркою, назвала "абсурдною" ідею продати Гренландію США. Після того як Трамп повернувся у Білий дім на початку 2025 року, він знову висловив таку ідею. Відповідаючи на уточнювальні запитання, він не виключив ані економічного тиску, ані насильницької анексії острова.

Чому Данія контролює Гренландію

Данія утворила на населеному інуїтами острові свою колонію близько 300 років тому. 1721 року тодішній союз королівств Данії та Норвегії надіслав першу місіонерську експедицію на острів. Колоніальна епоха завершилася 1953 року, тоді Гренландія стала частиною Данського королівства. 1979 року Копенгаген надав острову широкі права автономії, 2009 року ці права було додатково розширено.

Суверенітет Данії щодо Гренландії визнаний міжнародною спільнотою, зокрема це випливає з рішення Постійної палати міжнародного правосуддя 1933 року. Економічно острів також є сильно залежним від Данії.

Утім, за принципами міжнародного права ООН Гренландія має право на самовизначення. Данський закон щодо автономії острова 2009 року передбачає право Гренландії на рішення про повну незалежність шляхом референдуму. Це питання останніми роками було предметом інтенсивних дискусій.

З огляду на нещодавні заяви США прем'єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен наголосив: "Гренландія - це наша земля. Тут ухвалюються наші рішення. І я буду в будь-який момент боротися за нашу свободу та наше право на самовизначення та будувати наше майбутнє".