1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

НАТО 3.0: чи зможе Європа замінити США й допомагати Україні?

19 червня 2026 р.

США скорочують роль в оборонних планах НАТО. Чи означає це менше допомоги Києву? В Альянсі говорять про "НАТО 3.0" - модель, в якій Європа бере на себе більше відповідальності, а досвід України стає частиною її оборони.

https://p.dw.com/p/5Fgf9
Прапор НАТО
НАТОФото: Beata Zawrzel/NurPhoto/picture alliance

Побоювання підтвердилися: США справді скорочують свою роль в оборонних планах НАТО, причому негайно. Але в Альянсі наполягають: американці не йдуть з Європи. У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі це називають початком нового етапу, на якому європейські союзники мають взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку.

У цієї трансформації вже з'явився бренд - "НАТО 3.0". Але ефектний маркетинг не зміг затьмарити головне питання: чи зможе Європа перед обличчям російської загрози швидко замінити частину американських спроможностей і при цьому продовжувати військову підтримку України?

Ця тема стала однією з головних на зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі у четвер, 18 червня, де одночасно обговорювали і конкретну військову підтримку України. Перед європейцями стоїть завдання швидко наростити власні військові спроможності й водночас не послабити допомогу українцям.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції пояснив: йдеться не про виведення американських військ, а про так звану модель сил НАТО (NATO Force Model) - внутрішній інструмент планування, який визначає, які спроможності союзники мають надати у разі кризи або війни.

Рютте пояснив це тим, що США мають враховувати можливі загрози і в інших регіонах світу. А досі оборонні плани Європи в сфері звичайних озброєнь надто сильно залежали від американців. "У минулому ми надмірно покладалися на США. Тепер США скоригували свої заявлені зобов'язання, а інші союзники збільшили свій внесок", - заявив Рютте.

Лише за останній рік європейські члени НАТО та Канада збільшили витрати на оборону більш ніж на 90 мільярдів доларів. Але, як наголосив Рютте після зустрічі, тільки грошима проблему не вирішити: "Ракету чи танк ні доларом, ні євро не зупинити". За його словами, тепер завдання союзників - якнайшвидше перетворити нові витрати на реальні військові спроможності, різко наростивши оборонне виробництво.

Читайте також: Історичний мінімум: лише один з десяти європейців вважає США союзником

Чи вистачить тепер грошей на допомогу Україні?

Але якщо Європа витрачатиме дедалі більше на власний захист, чи не почне це конкурувати з військовою допомогою Україні? Про це DW запитала генсека НАТО. "Чесно? Ні. Думаю, ми можемо робити і те, і інше", - відповів він. За його словами, союзники мають одночасно забезпечувати постачання Україні та нарощувати власну оборону.

Однак наскільки швидко Європа зможе взяти на себе більшу частину навантаження? Термінів у Брюсселі не називають. Німецький міністр оборони Борис Пісторіус (Boris Pistorius) після зустрічі наголосив, що конкретних оголошень про виведення американських військ із Німеччини та Європи загалом зараз немає.

За його словами, йдеться про процес, який має відбуватися поступово і скоординовано. "Головне завдання - уникнути небезпечних прогалин в оборонних спроможностях, коли щось виводиться, а замінити або компенсувати це одразу неможливо", - заявив Пісторіус.

Він визнав, що європейським країнам знадобиться час. "Навіть якби у нас було скільки завгодно грошей, ми не змогли б за кілька місяців чи за рік досягти того, щоб замінити все, що інші можуть вивести", - констатував міністр.

Але в НАТО наголошують: це не означає, що після скорочення американського внеску в оборонні плани в Альянсу автоматично з'являються критичні прогалини.

Чи потрібно Європі створювати заміну з нуля?

У НАТО пояснюють: зменшення американського внеску в оборонні плани не означає, що європейцям тепер доведеться створювати йому заміну з нуля. Адже йдеться не про всі озброєння США в Європі, а про конкретні сили та засоби, які країни заздалегідь обіцяють надати Альянсу в разі кризи або війни.

Високопоставлений представник НАТО на брифінгу пояснив: у європейських союзників уже є частина спроможностей, які раніше просто не були офіційно заявлені в ці плани. Тому в деяких випадках йдеться лише про політичне рішення надати Альянсу вже наявні сили.

Наприклад, якщо раніше для певного завдання НАТО розраховувало на американські винищувачі F-35, цю роль може взяти на себе європейський союзник, у якого є такі самі літаки.

"Речей, які можуть надати виключно США, не так і багато", - заявив представник НАТО. За його словами, більшу частину американського внеску можна замінити або аналогами, або іншими засобами, які виконують ті самі завдання.

Але це не скасовує іншої проблеми: Європі необхідно нарощувати власні збройні сили та оборонну промисловість, щоб відповідати новим цілям НАТО і бути готовою до довгострокової загрози з боку Росії.

Читайте також: Європейська армія: без США, але з Україною?

Чому НАТО поспішає?

Навіщо європейським країнам так швидко нарощувати оборону, пояснив інший високопоставлений представник НАТО на окремому брифінгу. За його словами, Росія стикається з серйозними труднощами: її армія зазнає великих втрат, а війна вимагає постійного поповнення людей і техніки. За оцінкою НАТО, армія РФ втрачає близько тисячі військовослужбовців убитими і пораненими щодня. Крім того, за час повномасштабної війни російські війська втратили тисячі танків і бронемашин.

Більш того, Росія залежить від підтримки партнерів - Північної Кореї та Ірану, а також від допомоги Китаю для своєї оборонної промисловості. Однак навіть попри ці проблеми РФ зберігає здатність вести війну і збільшувати виробництво озброєнь.

За даними НАТО, російська "оборонка" зараз виробляє близько 1500 танків, 3000 бронемашин і 200 ракет "Іскандер" на рік. До того ж РФ значно наростила виробництво ударних безпілотників. При цьому, наголосив представник НАТО, Росія створює військовий потенціал, який може становити загрозу і після завершення війни.

У НАТО кажуть: важливіше не вгадати дату атаки, а змінити розрахунок Кремля

На запитання DW, як швидко Росія зможе відновити сили і становити військову загрозу для НАТО, високопосадовець відповів: це залежатиме передусім від того, як завершиться війна проти України. Але навіть після її завершення, зазначив представник НАТО, значна частина російського оборонного виробництва продовжить працювати.

Тому, за його словами, завдання Альянсу - не вгадати конкретний момент, коли Росія зможе відновити сили настільки, щоб становити воєнну загрозу, а вплинути на розрахунки РФ. Для цього союзники мають показати, що жодна можлива агресія проти НАТО не буде успішною.

"Ми не можемо вирішувати, що саме будує Росія, та в які терміни вона це робить. Але ми можемо вплинути на те, що Росії доведеться подолати, аби досягти успіху в разі будь-якої агресії проти території НАТО", - заявив високопосадовець Альянсу.

Але поки НАТО готується до можливих майбутніх загроз, Україна вже понад чотири роки обороняється від російської агресії. І на зустрічі Контактної групи з питань оборони України (формат "Рамштайн"), яка відбулася в рамках міністерської зустрічі у Брюсселі, центральною темою залишалася термінова і довгострокова військова допомога Києву.

Читайте також: Німецький генерал: Росія може напасти на НАТО до 2029 року

Що пообіцяли Україні на "Рамштайні"

Президент України Володимир Зеленський, який напередодні прибув до Брюсселя і взяв участь у цій зустрічі, знову зробив головний акцент на  протиповітряній обороні. Українці вже навчилися протидіяти російським дронам і крилатим ракетам: за даними НАТО, рівень перехоплення сягає близько 90 відсотків і 55 відсотків відповідно. Але головною проблемою залишаються балістичні ракети: за оцінками Альянсу, Україна зараз перехоплює лише 17 відсотків таких цілей.

Саме тому Україна та Німеччина оголосили спільну розробку нової системи ППО для боротьби з балістичними ракетами. Пісторіус заявив, що угода вже підписана, а компанії двох країн ведуть переговори щодо реалізації проєкту.

Крім того, Німеччина надасть Україні ще одну систему IRIS-T, прискорить постачання ракет для IRIS-T SLS і SLM, передасть тризначну кількість ракет "повітря-повітря" зі своїх запасів, а також виділить 200 мільйонів доларів на закупівлю додаткових ракет PAC-3 у рамках програми Jumpstart. Ще 200 мільйонів доларів Німеччина спрямує на програму закупівлі американського озброєння PURL.

Великобританія оголосила, що профінансує виробництво в Україні 150 тисяч безпілотників, а також понад 350 ракет для систем ППО і радарів до кінця 2026 року. Цей пакет вартістю 752 мільйони фунтів нададуть за рахунок доходів від заморожених російських активів.

Зеленський закликав союзників не відкладати постачання озброєнь. "Коли ми знаємо, що Росія готує масований удар по Україні, і можемо отримати ракети для Patriot за день до цієї атаки, це допомагає рятувати життя. Тому терміни мають значення", - заявив президент України.

Читайте також: На "Рамштайні" оголосили рекордний пакет для України - $1 млрд для PURL

Рютте: Україна - світовий лідер у сфері дронів

У НАТО при цьому наголошують: Україна - не лише отримувач допомоги, а й партнер, у якого самі союзники вчаться. "Україна вже неодноразово довела, що вона не лише приймає підтримку, але й сама робить внесок", - заявив Рютте.

Особливо це стосуєтьс безпілотників. За словами генсека НАТО, Україна зараз "номер один у світі" в області дронів і протидії їм. "Ми справді можемо вчитися в України у цій сфері", - заявив Рютте.

Зі свого боку Пісторіус також зазначив, що співпраця з Україною давно перестала бути "вулицею з одностороннім рухом". "Ми маємо вчитися в України", - наголосив міністр оборони Німеччини.

Отже, нова модель безпеки, яку в Брюсселі охрестили "НАТО 3.0", будується не лише на новому рівні відповідальності європейців за власну оборону, але й на інтеграції бойового досвіду України.

Ксенія Польська
Ксенія Польська повідомляє головні новини про Україну, Росію, Білорусь і Європу із серця Євросоюзу - Брюсселя
Пропустити розділ Більше за темою