Нова стратегія США: Китай як найбільший конкурент в Азії

У Європі нова стратегія національної безпеки США спричинила ажіотаж через виголошену фундаментальну переорієнтацію трансатлантичних відносин. Для Азії ж ця стратегія, принаймні на перший погляд, виглядає звичною: вона продовжує наголошувати на важливості "вільного та відкритого Індо-Тихоокеанського регіону" та співпраці з "мережею союзників" з метою стримування китайського впливу, що зростає.

Стратегія, оприлюднена Вашингтоном минулого тижня, не є юридично зобов'язуючим документом. Вона є радше сигналом для населення США, а не конкретними рекомендаціями щодо дій.

Проте вона чітко свідчить про переорієнтацію зовнішньої політики нинішньої адміністрації США. Стратегія-2025 демонструє зміщення точки зору - Трамп під час свого другого президентського терміну розглядає політичне суперництво між США і Китаєм передусім як економічну конкуренцію. Йдеться про укладення угод, безпечні торговельні маршрути та "збереження економічної переваги".

Попри хаотичну митну політику США, яка суттєво занепокоїла азійських партнерів країни, у документі стверджується, що економічна стабільність і процвітання під керівництвом США є найкращим підґрунтям для конкуренції з Китаєм.

"Ми перебалансуємо економічні відносини США з Китаєм, надамо пріоритет взаємності та справедливості, щоб відновити економічну незалежність США, - зазначається в американському документі. -  Наша мета - закласти основу для довгострокової економічної міці".

Читайте також: У стилі Трампа: що потрібно знати про нову стратегію національної безпеки США?

Демократія більше не актуальна

У стратегії безпеки президента США Дональда Трампа під час його першого президентства у 2017 році ще зазначалося, що Китай і Росія хочуть "сформувати світ, який суперечить цінностям та інтересам США". У новій редакції про цю "конкуренцію великих держав" за ідеологію більше не згадується. У новому 29-сторінковому документі також відсутнє зображення Китаю як системного суперника, який прагне альтернативного світового порядку і розширює свою владу за рахунок суверенітету інших країн.

США не хотіли б нав'язувати "демократичні чи соціальні зміни" іншим країнам, а прагнуть підтримувати "добрі та мирні торговельні відносини". "Непропорційний вплив більших, багатших і сильніших країн є незмінною реальністю міжнародних відносин", - зазначається в документі.

"Просування демократичних цінностей як зовнішньополітичний пріоритет однозначно залишилося в минулому, - пише Емілі Гардінг з Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні. - Пекін буде в захваті від чіткої заяви про те, що США віддають перевагу невтручанню у внутрішні справи інших країн і поважають суверенітет держав".

Тайвань як центральна тема в Азії

Постійним яблуком розбрату між Китаєм і США є питання про самокерований острів Тайвань. Пекін вважає його своєю територією і за будь-яку ціну прагне до возз'єднання. Хоча США дотримуються політики "одного Китаю" і визнають уряд Китаю в Пекіні єдиним урядом Китаю, за законом вони зобов'язані захищати Тайвань.

У новій американській стратегії безпеки Тайваню приділяється багато уваги, оскільки, з економічної точки зору, він є "плавучою фабрикою напівпровідників". Тому у конфлікті з Тайванем пріоритетним є стримування, в ідеалі за допомогою військової переваги. "Ми дотримуємося нашої багаторічної політики не підтримувати односторонні зміни статус-кво в Тайванській протоці", - наголошується в документі.

Хоча США не підтримують дипломатичних відносин з Тайванем, вони є найважливішим гарантом безпеки острова. Оглядачі критично сприймають слабкіші формулювання стратегії: замість "протистояти" (oppose) одностороннім змінам тепер йдеться про намір "не підтримувати" ("do not support") їх.

Міністр оборони Тайваню Ку Лі-сюн привітав стратегію як "енергійне сприяння колективному стримуванню в Індо-Тихоокеанському регіоні". Натомість Пекін закликав США "підходити до тайванського питання з надзвичайною обережністю і не заохочувати сепаратистські сили, які прагнуть "незалежності Тайваню".

Читайте також: Конфлікт КНР і Японії через Тайвань: як далеко все зайде?

Партнери США повинні витрачати більше на оборону

З огляду на стратегічно важливе розташування Тайваню на морських шляхах, що має "значний вплив на економіку США", стратегія попереджає про "потенційно ворожий суб'єкт", який може "запровадити систему оплати проїзду" або "закривати і відкривати" водний шлях "на свій розсуд".

Тож у стратегії союзники США в Азії закликають "виділяти більше коштів на оборону і, перш за все, робити більше для колективної оборони". Японія і Південна Корея повинні збільшити свої витрати й оборонні можливості, щоб "відлякувати супротивників і захищати перший острівний ланцюг". Цей військовий термін охоплює західний край Тихого океану в системі оборони США. Японія, Тайвань і Філіппіни служать першим бар'єром проти китайського флоту в Тихому океані.

Північна Корея не відіграє жодної ролі, Індія - лише в економіці

Натомість загроза, яку становлять програми Північної Кореї з розробки ядерної зброї та ракет, не згадується взагалі. Також відсутній опис ролі Філіппін як важливого стратегічного партнера, хоча острівна держава та США вже десятиліттями пов'язані оборонним пактом.

Індія згадується лише в контексті економічного співробітництва. Завдяки покращенню торговельних відносин США хотіли спонукати Нью-Делі сприяти безпеці в Індо-Тихоокеанському регіоні. Сьогодні Індія є членом очолюваного США безпекового формату Quad. Іншими членами є Японія та Австралія.

Водночас суперечливою видається вимога консолідувати наявні системи альянсів в економічні об'єднання. Крім того, планується посилити "економічну співпрацю під керівництвом приватного сектора". Президент США Дональд Трамп відомий тим, що відкидає багатосторонні форуми, як-от АТЕС.

"Уряд США на чолі з президентом Трампом, очевидно, вважає, що економічна перевага є ключем до запобігання конфліктам в Індо-Тихоокеанському регіоні", - припускає Хуонг Ле Ту з International Crisis Group в інтерв'ю DW. Більшість азійських союзників США "розпорошені", оскільки документ не містить великих сюрпризів, вважає Хуонг.

Девід Сакс із Ради з міжнародних відносин розкритикував стратегію як "занадто орієнтовану на Китай". "Інші країни регіону відіграють важливу роль у допомозі США виграти економічну конкуренцію з Китаєм і запобігти конфлікту з Пекіном, - пише він. - Філіппіни навіть не згадуються, так само як і тихоокеанські острови та більшість країн Південно-Східної Азії. Стратегія, що спирається на сильні сторони США, поставила б союзників у центр уваги, а потім вбудовувала б Китай у ширшу індо-тихоокеанську стратегію".

Трамп хоче послабити вплив Китаю на своїх кордонах

Проте в центрі уваги цього стратегічного документа залишається Китай. США хочуть здійснити стратегічне переорієнтування на західну півкулю та стримати "позаєвропейських конкурентів". У документі підкреслюється, що США повинні використовувати свою силу для створення альянсів у Латинській Америці та "стримування ворожих зовнішніх впливів - від контролю над військовими базами, портами та критичною інфраструктурою до придбання стратегічних активів".

Дональда Трампа обрали президентом США завдяки таким заявам, вказує експерт Гардінг з CSIS, "але сьогоднішні егоїстичні рішення можуть призвести до набагато більш самотнього, слабкого і роздробленого майбутнього".