1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Печерна гомофобія": нова ініціатива від "Слуги народу"

24 липня 2020 р.

Переслідування за гомосексуальність і трансгендерність знову у політичному тренді в Україні - у Раді зареєстрований відповідний законопроєкт від представників "Слуги народу". Чому політики повертаються до цієї теми?

https://p.dw.com/p/3frpQ
Акція українських ЛГБТ-активістів біля посольства РФ у Києві (липень 2019 року)
Акція українських ЛГБТ-активістів біля посольства РФ у Києві (липень 2019 року)Фото: picture-alliance/NurPhoto

Попри декларування Україною дотримання толерантності, недискримінації та гендерної рівності, гомофобні настрої в країні зберігаються. Часом вони підживлюються неоднозначними політичними ініціативами. На початку цього року для "захисту" українців від одностатевих шлюбів, проституції, алкоголізму та гендерної рівності, понад 300 народних депутатів утворили у Верховній Раді об'єднання "Цінності, Гідність, Родина". Нині ж представники партії "Слуга народу" у парламенті Георгій Мазурашу та Олена Лис зареєстрували два законопроєкти, одним з яких мають намір встановити адміністративну відповідальність за "пропаганду гомосексуалізму та трансгендеризму", іншим захищати "традиційні сімейні цінності". 

Штрафи за "пропаганду гомосексуалізму"

Передусім представники "Слуги народу" пропонують у своїх законопроєктах змінити в українському законодавстві поняття "гендерна рівність". "Гендер увійшов у наше законодавство та поклав початок широкій пропаганді гендерної рівності, яка за суттю своєю є явною чи прихованою пропагандою гомосексуалізму та трансгендеризму", - пишуть у пояснювальній записці автори законопроєкту. При цьому вони негативно сприймають ухвалення парламентом у 2005 році закону щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків задля утвердежння гендерної рівності та недопущення дискримінації за ознакою статі. 

Читайте також: Дві мами і один тато: історія гомосексуальних батьків у Німеччині

Представники "Слуги народу" Мазураш та Лис прагнуть, щоб за "пропаганду гомосексуалізму та трансгендеризму" на українців можна було накладати стягнення у вигляді штрафів від 17 тисяч до 136 тисяч гривень. "Люди різні є, у й нехай собі, просто не варто це пропагувати. Ось і вся філософія цих законопроєктів", - написав на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook Мазурашу. Він аргументує це тим, що запровадження адміністративної відповідальності за "пропаганду гомосексуалізму та трансгендеризму" є важливим кроком, якого давно очікує українське суспільство.

Російське дзеркало

У 1991 році Україна стала першою з країн колишнього СРСР, в якій скасували кримінальну відповідальність за добровільні гомосексуальні стосунки. Утім, дотепер деякі українські політики намагаються у той чи інший спосіб підживлювати гомофобні настрої у суспільстві. Наприклад, у 2017 році була підписана Декларація "Про негативне ставлення до явища гомосексуалізму та спроб легалізації так званих одностатевих шлюбів". У період 2011-2013 років депутати Верховної Ради від  Партії регіонів масово реєстрували та голосували за законопроекти про заборону "пропаганди гомосексуалізму" та "розповсюдження позитивної інформації про гомосексуалізм". Тодішні законопроєкти також передбачали штрафи до 15 тисяч гривень і п'ять років ув'язнення за будь-які публічні прояви гомосексуальності. Ініціатори таких законопроєктів переймали досвід парламентарів Російської Федерації, де приблизно у той же час жваво обговорювався й у 2013 році врешті був ухвалений закон про заборону "пропаганди нетрадиційних сексуальних стосунків серед неповнолітніх".

Читайте також: ЄСПЛ визнав закон РФ про заборону "гей-пропаганди" дискримінаційним

Після 2014 року, коли Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, ситуація дещо змінилась. Країна взяла на себе зобов'язання забезпечувати гендерну рівність та боротися з дискримінацією у всіх її формах та проявах. У травні цього року голова представництва ЄС Матті Маасікас та посли 21-ї країни світу відзначили прогрес України в плані захисту представників ЛГБТ-спільноти, але при цьому зауважили, що ці люди залишаються вразливими перед насильством на основі сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності.

Обурення ЛГБТ-спільноти

Саме неоднозначні законодавчі ініціативи та заяви політиків призводять до цього, кажуть експерти. "Нинішній законопроєкт - якась печерна гомофобія, яка до нас повертається. Дивно, що їхні ініціативи зараз збігаються з наративами з Російської Федерації. Ми знаємо, що вони закінчуються звуженням прав людини, як це і відбулося в Росії", - пояснив DW керівник правозахисного напрямку громадської організації "Альянс.Глобал" Борис Хмілевський.

Гей-прайд у Києві (2019 рік)
Гей-прайд у Києві (2019 рік)Фото: Getty Images/B. Hoffman

За його словами, нині в українців немає суспільного запиту на такі ініціативи, однак окремі політики нав'язують своє світобачення через подібні законопроєкти, прикриваючись тим, що українці цього хочуть. "Політики намагаються зірвати собі політичні бали і підняти рейтинг серед консервативного електорату, позиціонуючи себе захисниками традиційних сімейних цінностей. Хоча ЛГБТ-спільнота так само підтримує сімейні цінності. Але просто родини бувають різні", - зауважив Хмілевський.

Представники ЛГБТ- спільноти обурені черговою ініціативою українських парламентарів. Асоціація ЛГБТ "ЛІГА" теж заявила, що законопроєкт представників "Слуг народу" копіює ідеї аналогічних дискримінаційних ініціатив у Росії. "Хочеться нагадати народним обранцям, що вони обиралися як депутати незалежної суверенної держави та повинні захищати права та інтереси усіх без винятку громадян України", - каже голова асоціації Олег Альохін.

"Банити" в зародку

У міжнародній правозахисній організації "Amnesty International Україна" зазначають, що з кожним роком в країні дедалі спокійніше проходять марші рівності, прайди, є сприяння проведенню акцій з боку поліції та влади, за виключенням окремих представників місцевого самоврядування.

Разом з тим правозахисники відзначають, що певні консервативні групи політиків у місцевих радах дотепер вдаються до маніпуляцій з цінностями і дискримінації. "Час від часу виникають певні ініціативи. Всі ці законопроєкти є дискримінаційними і суперечать взятим Україною зобов'язанням і принципам міжнародного права", - заявила DW речниця "Amnesty International Україна" Катерина Мітєва. Вона переконана, що подібні законопроєкти українське громадянське суспільство повинне "банити" ще на рівні ідеї.